27 серпня 2019, 15:23

Належний спосіб захисту: останні роз'яснення із судової практики

Опубліковано в №35 (689)

Таїсія Дуда
Таїсія Дуда «TaxLink, платформа податкових знань» юрист-аналітик

Вибір належного способу захисту своїх прав залишається актуальним питанням для платників податків. Їхні вимоги стають предметом пильного аналізу в суді, а від правильності їх формулювання залежить, чи має справа шанс на успішне вирішення. З огляду на зазначене, доречно звернути увагу на те, які останні коментарі надав Верховний Суд (далі — ВС) з приводу належності формулювання позовних вимог.

Вимога зареєструвати податкову накладну

У постанові від 05.06.2019 р. у справі №908/1568/18 Велика Палата ВС дійшла висновку, що позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є належним способом захисту. Відповідно до обставин справи, ТОВ звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ про зобов'язання останнього скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за господарськими операціями за договором про постачання електричної енергії.

Позов був мотивований тим, що у зв'язку з невиконанням ПАТ вимог ПК України щодо складення податкових накладних та здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ не може віднести суму ПДВ до складу податкового кредиту. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, думки судів розділилися.

Позиція господарського суду першої інстанції

Суд відмовив у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Суд зазначив, що обов'язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає саме на підставі податкового законодавства, а проведення відповідних перевірок і встановлення фактів порушення вимог податкового законодавства є виключною компетенцією Державної фіскальної служби України та відповідних податкових інспекцій. ПК України передбачений певний порядок дій на випадок не реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі бездіяльності суб'єкта владних повноважень позивач має право звернутися до окружного адміністративного суду.

Позиція апеляційного суду

Позиція апеляції була протилежною. Суд зазначив, що між сторонами існують правовідносини, підставою виникнення яких є господарський договір. Отже, спір щодо спонукання відповідача виконати вимоги податкового законодавства має розглядатися та вирішуватися залежно від встановлення судом обставин належного виконання сторонами умов такого договору та виникнення у сторін такого договору відповідних господарських зобов'язань, а тому такий спір підлягає вирішенню в судах господарської юрисдикції.

Позиція Великої Палати ВС

ВС стверджував, що позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є способом захисту в господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

ВС визначив, що предметом позову в цій справі є обов'язок відповідача скласти та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку позивача, це необхідно для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, тобто зменшення сплачуваної ним суми ПДВ. При цьому відповідач не вчинив на вимогу позивача дій щодо виправлення допущеного ним порушення в установлений законом спосіб, що позбавило останнього можливості віднесення сплачених ним у складі вартості електроенергії сум ПДВ до податкового кредиту.

У рішенні підкреслювалося, що відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між особою і державою. Отже, зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов'язанням. Спори, які можуть виникнути між платниками ПДВ і державою в особі уповноваженого органу — суб'єкта владних повноважень щодо суми сплаченого податку, є адміністративними та мають розглядатися судами адміністративної юрисдикції.

Таким чином, ВС визнав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є невиконанням відповідачем господарського зобов'язання за договором, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Велика Палата ВС однозначно вирішила, що спір не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції. Також ВС звернув увагу, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Саме тому, на думку ВС, позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту в господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Вимога зобов'язати контролюючий орган утриматися від вчинення дій щодо стягнення в судовому порядку суми податкового боргу

Вартою уваги є ще одна спроба платника податків захистити свої права в суді, результат якої визначив ВС у постанові від 17.07.2019 р. у справі №804/13013/14.

Платник податків (комунальне підприємство) звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов'язати податкову інспекцію утриматися від вчинення дій щодо стягнення в судовому порядку суми податкового боргу, оскільки несвоєчасна реалізація урядом схеми взаєморозрахунків призвела до несвоєчасного надходження коштів на його рахунок для погашення заборгованості зі сплати податку.

ВС заперечив право платника податку на звернення до суду з превентивною вимогою до контролюючого органу утриматися від стягнення податкового боргу. ВС вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже позивач неправильно обрав спосіб захисту (на його думку) порушених прав, оскільки правомірність дій контролюючого органу щодо стягнення з комунального підприємства сум податкового боргу підлягає дослідженню під час розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з комунального підприємства відповідних сум податкового боргу.

ВС підкреслив, що в цьому випадку позивач звертається до суду за захистом від можливих майбутніх порушень відповідачем його прав та інтересів, що суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитися у залежність від настання або ненастання певних обставин.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати