22 серпня 2019, 16:32

Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності: варто чи ні?

Олександр Пахаренко
Олександр Пахаренко «Пахаренко і партнери, ЮФ» партнер, директор Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, адвокат, патентний повірений України

Добросовісні правовласники вносять свої об’єкти прав інтелектуальної власності (ОПІВ) до Митного реєстру ОПІВ із метою боротьби з підробками та недопущення введення їх у вільний обіг в Україні. Реєстр, безумовно, має бути, враховуючи міжнародні зобов’язання нашої держави та той факт, що у нинішній ситуації в Україні він є єдиним механізмом для виявлення та боротьби з контрафактною та піратською продукцією, оскільки дозволяє зупинити і заборонити переміщення через митний кордон України товарів, імпорт та експорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності (ІВ).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як відомо, згідно законодавства, посадова особа митниці перевіряє відповідність даних про задекларовані товари відомостям Митного реєстру ОПІВ, тобто перевіряються код товару згідно з УКТ ЗЕД, опис товару та наявність у ньому інформації про ОПІВ, інформація про суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну операцію (авторизованих імпортерів/експортерів), вид транспорту та особливості перетину митного кордону.

У результаті митниця призупиняє митне оформлення товарів у разі, коли імпорт/експорт оригінальних товарів здійснюється неавторизованими у Митному реєстрі ОПІВ імпортерами/експортерами, в той час як дії митних органів повинні бути направлені на недопущення на територію України контрафактної та піратської продукції.

Крім цього, на сьогодні Митний реєстр ОПІВ є чи не єдиним реєстром, який ведеться без застосування цифрових технологій та не використовує усі переваги електронної системи обміну інформацією. Як свідчить остання практика Прикордонних заходів, у розпорядженні центрального органу у митній справі відсутня єдина консолідована база даних щодо здійснення митницями усіх дій, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів за ознаками порушення прав ІВ.

Для вирішення питання доцільно у найкоротші строки запровадити електронну систему обміну інформацією між компаніями-правовласниками (або їх представниками) та митними органами, яка дозволить у цифровому форматі заповнювати заяви щодо внесення до митного реєстру, здійснювати оперативний обмін інформацією між митниками та правовласниками, фіксувати інформацію щодо усіх дій, зокрема запитів митних органів до правовласників (час відправлення запиту, час отримання відповіді, інформацію про відповідальних осіб, які забезпечували обмін інформацією), та буде містити консолідовану інформацію щодо здійснення митницею усіх дій, пов’язаних із призупиненням митного оформлення конкретних товарів за ознаками порушення прав ІВ, починаючи від призупинення товарів і до знищення контрафактного товару.

На думку правовласників, інтереси яких я представляю, у процесі реформування української митниці для покращення захисту прав власників об’єктів ІВ перш за все необхідно:

- забезпечити безперешкодне оформлення оригінальних товарів, що буде повністю відповідати нормам Регламенту (ЕС) № 608/2013;

- розпочати удосконалення роботи Митного реєстру ОПІВ з розробки електронної системи оперативного обміну інформацією (із застосуванням новітніх цифрових технологій, програмного онлайн-ресурсу) між компаніями-правовласниками (або їх представниками) та митними органами;

- удосконалити процедури спрощеного порядку знищення контрафактних товарів та знищення малих партій товарів, починаючи із закріплення можливості поміщення такого товару в режим «знищення або руйнування» саме посадовими особами митниці після надання згоди на таку процедуру власником товарів та власником прав ІВ, та закінчуючи прийняттям нормативного акту щодо механізмів розміщення контрафактних товарів на митному складі, чітких строків їх зберігання та порядку нарахування сум за їх зберігання;

- забезпечити знищення контрафактного товару у будь-якому випадку. Такий товар не має потрапити у вільний обіг на території будь-якої країни, тому необхідно передбачити участь особи, права інтелектуальної власності якої порушено, в справі про порушення митних правил (ст. 497, 498 МКУ), щоб мати можливість захистити свої права ІВ та донести свою точку зору до судді.

На переконання правовласників, диджиталізація та перехід на електронний документообіг у роботі Митного реєстру ОПІВ, удосконалення процедури знищення контрафактних товарів не тільки співпадає з тенденціями подальшого вдосконалення роботи механізму «єдиного вікна» в рамках системного реформування митниці та імплементації передового світового досвіду, але й буде слугувати важливим антикорупційним кроком у діяльності митниці, пов’язаній із сприянням захисту прав ІВ, оскільки дозволяє мінімізувати людський фактор та організувати належний моніторинг із метою швидкого вирішення існуючих проблемних моментів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати