19 липня 2019, 13:10

Конфіскація за порушення митних правил громадянами: спекуляція чи необхідність

Олена Чуйко
Олена Чуйко «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

За кілька років дії «безвізу» та виходу на вітчизняний ринок «лоукостів» для громадян вже стало звичним подорожувати авіатранспортом. Проте для деяких і досі лишаються невідомими граничні норми дозволеного для перевезення - причому як для українців, так і для іноземців, що перетинають державний кордон України через пункти пропуску, відкриті для повітряного сполучення. Особливо несподіваною виявляється відповідальність, встановлена Митним кодексом України, до якої притягається особа, що йде «зеленим коридором», не задекларувавши необхідне.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Отже, відповідальність за порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю (саме так офіційно зветься «зелений коридор») встановлена ст. 471 Митного кодексу України та передбачає санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн та можливу конфіскацію товарів.

Слід звернути увагу, що санкцією статті передбачено конфіскацію лише тих товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством. Якщо розглядати конструкцію норми, то можна дійти висновку, що конфіскація, передбачена вказаною статтею, поширюється не на товари, ввезення чи вивезення яких здійснюється з перевищенням встановленої граничної норми, а саме на ті, ввезення яких прямо обмежено або заборонено законодавством. На сьогодні перелік товарів, ввезення яких для громадян обмежено, наведено у ст. 378, щодо вивезення - у ст. 373 Митного кодексу України.

Як свідчить статистика, переважна більшість справ про порушення митних правил, відповідальність за які встановлена ст. 471 МК України, та у яких посадовці митниці традиційно застосовують тимчасове вилучення товарів, яке передує їх конфіскації, стосується готівкових коштів, електронних девайсів (смартфони, ноутбуки) та брендових речей. Причому всі ці речі переміщуються саме з перевищенням встановлених законодавством обсягів безмитного ввезення/вивезення.

Водночас (на чому також неодноразово наголошували національні суди) при складенні протоколу про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, посадові особи митниць при дослідженні обставин вчинення такого правопорушення не надають оцінки його суспільної шкоди, не застосовують норми щодо малозначності діяння та, як правило, не обмежуються тільки штрафом як основним видом покарання, застосовуючи і додаткове, - конфіскацію.

Однак і в українських судах громадянам не завжди вдається відстояти своє право власності на конфісковане майно. Цього місяця рішення у подібній справі ухвалив Європейський суд з прав людини (справа «Садоча проти України», заява №77508/11).

У липні 2011 р. громадянин Чехії Василь Садоча подорожував з України в Польщу з 41 тис. євро. Ручний багаж провели через рентген, і чоловіка запитали, чи перевозить він гроші, після чого він показав готівку митнику. Чеха звинуватили в порушенні митного законодавства через недекларування повної суми, і 31 тис. євро були вилучені на місці. Український суд в серпні 2011 р. ухвалив, що конфіскація грошей базується на законі, зокрема на Митному кодексі та нормативно-правових актах Національного банку щодо обов’язку декларування при переміщенні суми понад 10 тис. євро.

Проте Європейський суд з прав людини, дослідивши обставини вчинення правопорушення, дійшов іншого висновку. Зокрема, суд постановив, що конфіскація всієї незадекларованої суми грошей, схвалена українськими судами, наклала на заявника індивідуальний і надмірний тягар, що був непропорційним до скоєного порушення. ЄСПЛ зазначив, що на час події в Україні не було обмежень на суми, які можна перемістити за кордон за умови декларування. Адвокат заявника визнав, що заявник не задекларував гроші, однак він не знав, що повинен декларувати їх. Також адвокат стверджував, що 31 тис. євро той отримав від приватного позичальника, і надав відповідні документи.

«Суди не вивчили, чи були гроші отримані на законних підставах. Сама влада не виявляла жодних сумнівів в обґрунтованості кредитного договору і таким чином суд не мав права ставити під сумнів законність походження конфіскованих грошей, - йдеться в рішенні ЄСПЛ, - Також не було жодних ознак того, що він навмисно прагнув обійти митні правила, адже влада не почала кримінального провадження, що свідчить про те, що вона не бачила наміру з його боку обманювати».

ЄСПЛ вказав, що конфіскація не призначалася як грошова компенсація за шкоду, а, скоріше, як засіб стримування і покарання. «При цьому для заявника конфіскована сума була суттєвою, тоді як для держави - ні», - підкреслюється в постанові.

Суд постановив, що визнання порушення само по собі є достатньою справедливою компенсацією за нематеріальний збиток, зазначивши, що завдання покарання не полягає в тому, щоб спекулювати на розмірі штрафу, який потрібно було накласти замість конфіскації всієї незадекларованої суми грошей.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати