11 листопада 2019, 13:41

Комітет ВРУ провів зустріч, присвячену вдосконаленню законодавчого регулювання системи правосуддя в Україні

Радим Губань
Радим Губань спеціально для «Юридичної Газети»

5 листопада, з метою налагодження діалогу з адвокатською спільнотою, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики провів робочу зустріч, присвячену вдосконаленню законодавчого регулювання системи правосуддя в Україні.

У заході взяли участь представники Національної асоціації адвокатів України, Асоціації правників України, Асоціації адвокатів України, Союзу юристів України. Державні інституції були представлені Міністерством юстиції України та Координаційним центром з надання правової допомоги.

У заході взяли участь також і численні представники міжнародної спільноти: Представництво Європейського Союзу в Україні, Консультативна Місія ЄС, Офіс Ради Європи в Україні, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Проект Європейського Союзу «ПРАВО-Justice», Українсько-канадський проект підтримки судової реформи, ПРООН в Україні, USAID, програма USAID «Нове правосуддя».

На зібранні було наголошено на своєчасності зустрічі з огляду на те, що Президент України підписав проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстр. №1008), а Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням ВРУ про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. №1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України, у якому визнав законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158  Конституції України.

Жваву дискусію викликало питання особливостей реалізації представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно адвокатами з 1 січня 2020 р. Було відзначено про низку труднощів, які мали б виникнути. Насамперед мова йшла про те, що шлях до публічних закупівель послуг адвокатів є довшим, ніж цього вимагають норми процесуальних кодексів. Це, фактично, унеможливлює реалізацію цієї конституційної норми.

Крім цього, потрібно також врахувати і те, що юристи, які працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, нерідко знають краще специфіку цих субʼєктів, ніж адвокати, яким необхідно вникнути в особливості правовідносин, повʼязаних з діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Необхідно не забувати і про навантаження на бюджет, яке виникло б у звʼязку із запровадженням такої моделі.

Не менш гострим виявилося і питання про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, які запропоновані законопроектом №2314. Деякі учасники акцентували увагу на обмеженні права на касацію для громадян, інші - звертали увагу на завантаженість Верховного Суду і визнали за доцільне встановити певні «фільтри». Наприклад, викликає сумнів у доцільності розгляду ВС такої категорії справ, як справи про аліменти. Загалом можна сказати, що склався певний консенсус щодо необхідності подальшого реформування процесуальних кодексів.

Мова також йшла про необхідність виправити ті недоліки, які були закріплені у ст. 131-2 Конституції України шляхом розширення можливостей самопредставництва, оскільки керівники великих компаній чи міські голови просто фізично не зможуть бути одночасно в десятках судів. Однак відкритою залишається проблема відповідальності осіб, які зловживають процесуальними правами, не будучи при цьому адвокатами.

Ще однією гострою проблемою, яка була озвучена на зустрічі, стала проблема довіри до суду. Було констатовано, що, попри великий запит суспільства на справедливість, українці продовжують демонструвати низький рівень довіри до державних органів загалом і до судів зокрема. Недовіра громадян до рішень судів першої та другої інстанцій якраз і є однією з причин значного навантаження на Верховний Суд. Ще один шлях до зменшення навантаження на ВС - альтернативне вирішення спорів. Представники Комітету запевнили присутніх у подальшій роботі над цією проблематикою, активно підтримали ідею альтернативного вирішення спорів та запевнили в тому, що готові допомагати в прийнятті Закону України, який би врегулював медіацію представники міжнародної спільноти, зазначивши при цьому, що 95% справ в США вирішуються ще до суду. Суд присяжних, на їх думку, міг би також значно підвищити рівень довіри громадян до суду.

Зарубіжними експертами була висловлена ідея про необхідність укрупнення судів та створення у Верховному Суді чотирьох палат. Вони активно виступили також і на підтримку ідеї надати фінансування Громадській раді доброчесності і залучити її членів до дослідження кандидатів на посади суддів першої інстанції та на необхідності розроблення більш чітких підстав для притягнення до відповідальності суддів залежно від рівня тяжкості порушень.

Члени Комітету запропонували присутнім продовжити професійне спілкування, в т.ч. з питань регулювання діяльності суду та адвокатури, для того, щоб Комітет мав можливість прийняти до уваги різні думки і пропозиції професійної спільноти при прийнятті відповідних рішень щодо законопроектів.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати