Популярні матеріали

20 листопада 2017, 13:48

Інституту кримінальних проступків зелене світло?

Роман Оксанич
Роман Оксанич «АО "Suprema Lex"» керівник практики банківського та фінансового права

Або навіщо спрощувати досудове розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень.

Групою депутатів ВРУ зареєстровано довгоочікуваний проект Закону №7279 від 10.11.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Як зазначає законодавець, на сьогодні серед загальної кількості розслідуваних злочинів тяжкі та особливо тяжкі складають 25%, а злочини невеликої тяжкості або середньої тяжкості – майже 50%.

Відповідним законопроектом планується запровадити інститут кримінальних проступків шляхом внесення змін до чинного Кримінального кодексу України. На думку депутатів, це пояснюється тим, що кримінальний проступок є різновидом кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачається кримінальна відповідальність. Згідно з вимогою ч. 3 ст. 3 КК України, Кримінальним Кодексом визначається злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки.

Передбачається, що застосування інституту кримінальних проступків сприятиме забезпеченню швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшенню навантаження на слідчих органів досудового розслідування, оскільки їхні повноваження у процесі досудового розслідування кримінальних проступків, відповідно до ч. 3 ст. 38 КПК, зможуть здійснювати співробітники інших підрозділів, а саме: органів Національної поліції, органів безпеки та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Також розслідування проступків провадитиметься у формі дізнання з відповідним спрощенням процедури, включаючи скорочені строки не більше ніж 1 місяць з дня повідомлення про підозру, спрощений порядок судового розгляду.

Одним з ініціаторів цього законопроекту є представник комітету з питань європейської інтеграції, тому маємо надію, що вже як закон зазначені зміни запрацюють з огляду на європейську практику. Аналогічний поділ на злочини та кримінальні проступки міститься у Кримінальному кодексі ФРН (1998 р.), Кримінальному кодексі Естонії (2003 р.), Кримінальному кодексі Латвії (1998 р.), Кримінальному кодексі Туреччини та ін.

При цьому склад кримінальних проступків запропоновано утворити виходячи зі злочинів невеликої тяжкості. З цією метою в градації злочинів потрібно вилучити поняття «злочин невеликої тяжкості», наділивши його ознаками кримінальні проступки.

Переведення злочинів невеликої тяжкості в категорію проступків забезпечить класифікацію кримінальних правопорушень за принципом врахування ступеня суспільної небезпеки (від найменшого, яким характеризуватиметься проступок, до найбільш небезпечного, яким вважатимуться злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі).

Окрім того, законопроектом планується зафіксувати, що підготовка до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності, а особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання визнаються такими, що не мають судимості. Вважаю зазначені новели доречними.

У ст. 11, 12 Кримінального Кодексу України планується розтлумачити поняття «кримінальне правопорушення», які дії чи бездіяльність не є кримінальним правопорушенням, а також передбачити поділ кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини.

Згідно із законопроектом №7279, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше ніж 2 роки або інше (більш м'яке) покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу розміром понад 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злочини поділяються на середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Слід звернути увагу, що запропонованим законопроектом планується здійснити посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.

На перший погляд, відповідні зміни до законодавства давно назріли. На мою думку, вони є актуальними. До того ж новий Кримінально-процесуальний кодекс вимагає введення відповідних інститутів. Однак у цьому законопроекті відсутній системний підхід. Що мається на увазі?

Законопроект не передбачає чітких процедурних питань започаткування інституту дізнання та необхідного алгоритму дій для слідчого, прокурора та суду у зв’язку із запровадженням інституту кримінальних проступків, а саме: процедури передачі кримінальних проваджень від слідчих дізнавачам, дії прокурора та суду під час підготовки, отримання, прийняття до провадження обвинувальних актів тощо. Як наслідок, у майбутньому це породить низку змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

Вважаю, що негативним чинником побудови законодавчих актів в Україні є їхній ситуативний характер, «на вимогу когось», що спричинює колапс у діях правоохоронних органів. На сьогодні яскравим прикладом є робота судової системи та «розумність» строків розгляду справ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати