Відсутність дієвого механізму управління арештованим майном з метою збереження економічної вартості у кримінальних провадженнях, недостатня ефективність розшуку майна з метою його арешту правоохоронними органами, а також рекомендації Європейської комісії в межах діалогу України та ЄС щодо візової лібералізації створили передумови для запуску Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА)
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Спеціальний закон про АРМА – Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» – був прийнятий 10.11.2015 р. Наприкінці жовтня 2017 р. АРМА прийняло перші активи та почало виконувати свої ключові функції з розшуку та управління активами.
Варто зауважити, що профільний Закон народні депутати приймали в реаліях відсутності дієвого нормативного регулювання управління арештованими активами у кримінальних провадженнях для збереження їх економічної вартості в Україні. Яскравим прикладом «збереження» активів у кримінальних провадженнях до функціонування АРМА є справа «East/West Alliance Limited» проти України». За результатами розгляду цієї справи ЄСПЛ Україну зобов’язали виплатити понад 5 млн відшкодування шкоди, а також будь-який податок, який може нараховуватися підприємству-заявнику через дії державних органів України, що призвели до знищення та понівечення активів, які були арештовані у кримінальних провадженнях.
Аналізуючи діяльність АРМА у сфері управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на червень 2019 р., можна стверджувати, що законодавство у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, потребує вдосконалення. Насамперед, мова йде про такі напрямки:
Необхідність визначення статусу АРМА у кримінальному процесі як учасника кримінального та судового провадження. Сьогодні АРМА позбавлена можливості брати участь у судових засіданнях, де розглядається клопотання щодо передачі в управління АРМА арештованих активів. АРМА не може оскаржувати скасування арештів активів, які передані в управління АРМА, тощо. Цей тягар покладений на органи прокуратури, що є не доречним.
Відсутність залучення АРМА до обговорення у кримінальних провадженнях перед можливим арештом та передачею активів в управління АРМА для визначення доцільності передачі окремих активів, обсягів арешту, способу управління тягне за собою ситуації, коли АРМА передаються активи, які непридатні до управління та навіть до продажу. Трапляються випадки, коли місцезнаходження активів, що передані судовим рішенням в управління АРМА, неможливо встановити. Іноді до накладання арешту та передачі в управління треба вивчити та проаналізувати інформацію, що потребує спеціальних знань, задля ефективного управління в майбутньому.
Блокування діяльності АРМА з управління активами, що були передані АРМА ухвалами у кримінальних провадженнях за допомогою заходів забезпечення позову. Яскравим прикладом може бути ухвала у справі № 826/4264/18 від 21.03.2018 р., якою суддя ОАСК заборонив вчиняти дії з управління активами, що були арештовані та передані АРМА в управління ухвалами слідчих судів Печерського районного суду м. Києва в кримінальних провадженнях.
Також цікава ухвала у справі № 910/773/19 від 24.01.2019 р. судді Господарського суду м. Києва, якою були вжиті заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони АРМА та управителю, який був обраний для управління активами, арештованими та переданими АРМА ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження, вчиняти будь-які дії щодо виконання укладеного між ними договору управління майном (активами). Північний апеляційний господарський суд 13.03.2019 р. скасував ухвалу у справі № 910/773/19 від 24.01.2019 р., а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 12.06.2019 р. постановив залишити рішення Північного апеляційного господарського суду без змін. Отже необхідно законодавчо конкретизувати принцип пріоритету кримінального арешту та унеможливити ситуації блокування виконання АРМА судових ухвал про передачу АРМА в управління активів у кримінальному провадженні через застосування інструментів забезпечення позову в цивільному, адміністративному або господарських процесах.
Також потрібно наголосити, що експертні обговорення, громадські пропозиції та окремі думки співробітників правоохоронних органів і судової системи України підштовхують до дискусії щодо можливої зміни мети управління активами Національним агентством. Існує необхідність обговорити можливість соціального направлення в діяльності з управління, де активи передавалися б на потреби суспільства в особливих випадках. Наприклад, Межигір’я – актив є економічно непривабливим для управителів через низку чинників, але для населення з активною громадською позицією він є вкрай важливий та має бути збережений з можливістю відвідування і проведення соціальних та антикорупційних заходів.
На мою думку, вищезазначені проблеми є основними, але не вичерпними. Існує потреба функціонування цього сервісного органу задля збереження економічної вартості активів у кримінальних провадженнях. Важливо зазначити, що деякі норми Закону про АРМА потребують змін, Кримінально-процесуальний кодекс потребує узгодження з профільним законом, необхідні зміни до нормативних актів України, що регулюють діяльність з управління, а також необхідні обговорення для розуміння доцільності соціальної спрямованості в діяльності АРМА.