08 листопада 2019, 11:40

Discussion of amendments to enforcement regulatory framework

Радим Губань
Радим Губань спеціально для «Юридичної Газети»

7 листопада в готелі Kyiv, Radisson Podil, відбулася дискусія щодо пріоритетних законодавчих змін реформи виконавчого провадження, організована проектом Європейського Союзу Pravo-Justice.

76695254_1283230131878609_2413696286625628160_o

На початку заходу Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice», висловив сподівання, що захід не пройде дарма і  Міністерство юстиції України візьме до уваги представлені рекомендації, впровадження яких дозволить створити справжню змішану систему державних і приватних виконавців. Міжнародний експерт проекту ЄС «ПРАВО-JUSTICE» Катілін Попов озвучив головну мету пропонованих змін - створення сприятливих умов для ведення бізнесу і сприяння економічному зростанню. З його точки зору, приватні виконавці мають допомогти в досягненні поставленої мети. Фокус уваги саме на приватних, а не державних виконавцях він пояснив тим, що, на відміну від приватних виконавців, державну виконавчу службу складно реформувати. Також пан Попов окреслив основні проблеми, які існують у цій сфері, шляхи їх вирішення та очікувані результати.

Однією з перших він окреслив проблему ускладненого доступу до професії. Потенційні кандидати на посаду приватного виконавця повинні пройти через складну процедуру, яка починається з платної місячної спеціальної підготовки, що проводиться в дев’яти університетах, акредитованих Міністерством юстиції. Далі йде місячне стажування та іспит, що складається з трьох етапів, проводиться Кваліфікаційною комісією приватних виконавців при Міністерстві юстиції і складається з автоматичного тестування з варіантами множинного вибору, автоматизованого практичного завдання і практичного завдання. Натомість пропонується розпочати процес із повністю автоматизованого одноетапного тестування, спрямованого на перевірку юридичних знань, що мають безпосереднє відношення до виконання судових рішень. Після цього успішні кандидати повинні пройти орієнтаційний курс під керівництвом Асоціації приватних виконавців України, який має складатися з початкової теоретичної підготовки та стажування.

Ще одна проблема, яка залишається невирішеною, - до цього часу так і не відбулося зрівняння повноважень державних та приватних виконавців. На сьогодні приватні виконавці не мають права виконувати судові рішення та рішення інших органів, зокрема, за якими боржниками є державні та комунальні підприємства чи юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25%, чи які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; рішення, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішення, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності, рішення про виселення та вселення фізичних осіб. Крім цього, нещодавно було внесено зміни до законодавства, що регламентує стягнення аліментів. Цими змінами державних виконавців наділено повноваженнями щодо встановлення обмеження по виїзду за кордон, встановлення заборон на право керування транспортними засобами, володіння зброєю та полювання особам, які мають заборгованість по аліментам. Приватних виконавців такими повноваження наділено не було.

75576549_1283229955211960_9216757439326584832_o

Ще однією невирішеною проблемою залишається оподаткування приватних виконавців. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що для здійснення своєї професійної діяльності приватний виконавець відкриває в банках рахунки, серед іншого, для зарахування стягнутих із боржників коштів для подальшої їх виплаті стягувачам, а також коштів на витрати виконавчого провадження. Ч. 3 ст. 44 вказаного Закону передбачено, що зазначені кошти не є доходом приватного виконавця. У свою чергу Податковий кодекс України, який регулює питання оподаткування осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (приватних виконавців), визначаючи поняття «оподатковуваного доходу», як різниці між доходами і витратами, не визначає складу (компонентів) таких доходів. При цьому він передбачає, що всі питання щодо оподаткування регулюються виключно ним, а органи Державної фіскальної служби визначають усі кошти, які надходять на депозитний рахунок приватного виконавця, як його власні доходи. Крім цього, розмір усіх податків і зборів, які на сьогодні сплачують приватні виконавці, як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, складає 41,5% доходу, який вони отримують, що є значно більшим у порівнянні з особами, які займаються підприємницькою діяльністю та знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Водночас законом заборонено займатися приватним виконавцям іншою оплачуваною діяльністю або об’єднуватися у корпоративні форми здійснення діяльності, що також унеможливлює зниження їх податкового навантаження.

Оскільки навчання приватних виконавців має неабияке значення для фахового становлення майбутніх працівників, було запропоновано внести зміни до законодавства щодо передачі функції щодо підготовки та їх професійного зростання на Асоціацію приватних виконавців України, при цьому надаючи можливість вільного вибору суб’єкта надання навчальних послуг.

Як було зазначено, негативно на діяльність приватних виконавців впливає і надмірне регулювання їх діяльності зі сторони Міністерства юстиції України. Інструкція Міністерства з організації примусового виконання рішень 2012 р. розроблена з огляду на необхідність регулювання діяльності Державної виконавчої служби (ДВС), робота якої, безумовно, значно відрізняється від способу роботи офісу приватного виконавця. Інструкція механічно переносить всі вади організації діяльності, що заважають ДВС працювати ефективно, на приватного виконавця, завдаючи шкоди ефективності та швидкості його роботи.

75303733_1283233131878309_2785370292426375168_o

Значно ефективнішою роботу приватних виконавців могло б зробити розширення функцій їх помічників. На сьогоднішній день, згідно чинного законодавства, помічник приватного виконавця має суттєво обмежені повноваження, які полягають у складанні проектів документів виконавчого провадження, участі у прийомі відвідувачів, забезпеченні ведення діловодства і архіву, без права підписання документів виконавчого провадження, поданні їх та отриманні за пред'явленням посвідчення, виконанні інших доручень приватного виконавця у справах, що перебувають у провадженні, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) приватного виконавця. У помічника приватного виконавця немає жодних процесуальних прав щодо виконавчого провадження. Таким чином, помічник фактично виконує функції технічного працівника на рівні секретаря-друкарки, реєструючи вхідну та (або) вихідну кореспонденцію, приймаючи відвідувачів тощо. Хоча при цьому кваліфікаційні вимоги до помічника висуваються на рівні вимог до державного виконавця.

Наразі більшість приватних виконавців не займаються виконанням рішень із невеликою сумою позову чи невисокою вірогідністю успіху. Це зумовлено переважно тим, що єдина винагорода, яку отримує приватний виконавець, формується з відсотка від успішно стягненої суми. Якщо стягнути кошти не вдалося, гонорару немає; якщо стягнуто малу суму, гонорар малий. З огляду на це було запропоновано передбачити попередній платіж (як одноразова сума) за виклик боржника та розшук активів, поряд із відмовою від цієї плати для постраждалих кредиторів.

Водночас існує низка проблем, яка є спільною як для приватних, так і державних виконавців, і успішне вирішення яких дозволило б покращити здійснення виконавчого провадження. Наприклад, наразі існує певна невизначеність та різні тлумачення серед представників відповідних професій (виконавців, арбітражних керуючих, банків, бухгалтерів та податкових органів) щодо того, чи при продажі майна боржника (тобто продажі, який здійснюється виконавцем на публічних аукціонах або арбітражним керуючим у рамках процедури банкрутства або заставним кредитором у випадку фідуціарного продажу заставних активів) слід стягувати ПДВ за загальними правилами. Незважаючи на відсутність явного виключення із загальних правил стягнення ПДВ, переважна більшість практикуючих фахівців вважать, що продаж майна боржника не повинен обкладатися ПДВ.

74572863_1283230588545230_5977957906044157952_o

Відсутність ПДВ при продажі майна боржника позбавляє покупця можливості вирахування кредиту за ПДВ від ціни покупки, створює труднощі для боржника з погашення податкового кредиту за ПДВ, яким він скористався у момент придбання / будівництва / виробництва вилученого активу. Різні режими стягнення ПДВ при продажі майна боржника та здійсненні звичайних господарських операцій створюють сприятливе середовище для зловживань та ухилення від сплати податків. Відсутність нарахування відсотків за простроченими платежами в Україні порушує право кредитора на отримання компенсації за відстрочку платежу з вини боржника. У боржників в Україні немає фінансового стимулу для якомога скорішого погашення непогашеної заборгованості. Експерти проекту «Право-Justice» дійшли до висновку, що відсутність в Україні нарахування відсотків за простроченими платежами призводить до того, що європейські підприємства не бажають брати участь у господарських операціях або робити інвестиції в Україні.

Також було запропоновано впровадити новий порядок стандартизованої електронної комунікації між виконавцем і банком (пошук рахунків, арешт та списання коштів), який має розповсюджуватися на всі категорії виконавчих проваджень. Водночас для захисту прав боржника-фізичної особи було запропоновано визначити у законі мінімальну місячну суму, пов’язану з розміром встановленої законом мінімальної заробітної плати, на яку не може бути накладено стягнення.

Ще одним кроком, який би дозволив покращити стан справ, на думку експертів, стало б внесення змін до законодавства з тим, щоб змінити законодавче регулювання порядку ведення Єдиного реєстру боржників, а також передбачити внесення до нього відомостей про боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, та боржників за рішенням немайнового характеру, а також боржників, відносно яких виконавчі провадження були відкриті до впровадження Реєстру. Одним із заходів, який би мав стимулювати виконання рішення, мало б стати накладення на боржника штрафу, який збільшуватиметься в розмірі після кожного чергового невиконання боржником рішення у відведений виконавцем відповідно до закону строк - до повного виконання рішення. Пропонується можливість виконання стягувачем рішення, яке може бути виконане без участі боржника, з подальшим стягненням з останньої суми коштів, потрачених на виконання рішення. Одними з рудиментів, які заважають як виконанню рішень судів, так і функціонуванню конкурентної економіки, є мораторії на примусове виконання судових рішень щодо державних підприємств. Фактично мораторії на виконання судових рішень порушують верховенство права та загальне сприйняття справедливості в Україні. Вони «виправдовують» невиконання судових рішень всіма іншими учасниками економічного сектору.

74462167_1283231418545147_728010279660552192_o

Директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Максим Кисельов погодився з тим, що існує потреба в реформуванні виконавчого провадження, але висловив сумнів, що це потрібно робити так кардинально. За його словами, 95% норм пропонованого експертами «Право-Justice» законопроекту вже є у законодавстві України. Також він запевнив присутніх, що Міністерство юстиції працює над спрощенням доступу до професії виконавця.

Ще одна проблема, яка викликала жваве обговорення, - це те, як змусити державні органи виконувати судові рішення. Одним із варіантів її розв'язання була пропозиція накладати штрафи на керівників таких державних органів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати