Минулого тижня, 04.12.2019 р., відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Засідання розпочалося з доповіді Голови Вищої ради правосуддя Андрія Овсієнка, який розповів про формування складу конкурсної комісії для обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також про заповнення вакантних посад суддів у судах першої та апеляційної інстанцій. Також він розповів, що 12 судів в Україні понад рік не здійснювали правосуддя, оскільки у них або не було жодного штатного судді або штатні судді не мали повноважень на здійснення правосуддя. Загалом, по всій країні необхідно заповнити близько 2 тис. вакансій суддів. На сьогодні майже 2300 суддів не закінчили кваліфікаційного оцінювання. До того ж серед них є штатні судді, які маючи статус судді, роками правосуддя не здійснювали, але при цьому отримують суддівську винагороду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що ВРП вживає заходів для заповнення суддівських вакансій. Зокрема, проєкт «Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» вже надісланий до Ради суддів України та Національної школи суддів України з метою отримання їхніх зауважень та пропозицій. Він пообіцяв, що 10.10.2019 р. планується провести засідання ВРП, на якому розглянуть це Положення.
№2068
Комітет розглянув проєкт Закону «Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки» №2068, в якому суб'єкт законодавчої ініціативи зауважував, що Верховна Рада України має прийняти цей законопроєкт, щоб визначити правонаступництво України щодо Української Народної Республіки та закріпити статус СРСР як держави-окупанта. В законопроєкті зазначалося, що Україна є правонаступницею Української Народної Республіки (ст. 1), а також що у період з 18.03.1921 р. до 23.08.1991 р. Україна мала правовий статус країни, окупованої Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою (РСФРР), правонаступником якої був Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) (ст. 2).
Також відзначалося, що всі міжнародні договори, укладені від імені Української Народної Республіки, вважаються такими, що втратили свою чинність 18.03.1921 р. Україна не несе жодних зобов'язань за міжнародними договорами, укладеними від імені Української Народної Республіки (ст. 3). Водночас підкреслювалося, що Україна не є відповідальною за злочини, скоєні тоталітарним комуністичним режимом у період окупації її території з 18.03.1921 р. до 23.08.1991 р. (ст. 4).
Констатувалося, що Російська Федерація як правонаступниця колишнього СРСР є винною у скоєнні злочинів проти українців тоталітарним комуністичним режимом у період окупації території України з 18.03.1921 р. до 23.08.1991 р. (ст. 5). Також закріплювалося право України на пред'явлення вимоги Російській Федерації у частині компенсацій за злочини, скоєні проти українців тоталітарним комуністичним режимом у період окупації території України з 18.03.1921 р. до 23.08.1991 р. (ст. 6). Було запропоновано вважати реабілітованими всіх осіб, які воювали у складі армії Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, партизанських загонах на боці Української Народної Республіки до 18.03.1921 р., а також усіх осіб, які боролися проти окупації території України (ст. 7).
Підкресливши ідеологічну важливість законопроєкту, депутати водночас звернули увагу на його декларативність та ризики, які можуть виникнути в міжнародно-правовій площині з огляду на його прийняття. В результаті Комітет вирішив рекомендувати Голові Верховної Ради України повернути проєкт Закону суб'єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.
№2271
Така ж резолюція була ухвалена щодо проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» №2271. Народні депутати відзначили, що норми, які містяться в законопроєкті, суперечать Конституції України в частині верховенства права.
В законопроєкті пропонувалося, щоб скасування або зміна судового рішення мала наслідком притягнення судді, який брав участь в його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення у разі ухвалення рішення Європейським судом з прав людини проти України — внесення подання про звільнення всіх суддів всіх інстанцій, які брали участь в його ухваленні; у разі ухвалення рішення Верховним судом — внесення подання про звільнення всіх суддів першої та апеляційної інстанцій, які брали участь в його ухваленні; у разі ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції — винесення попередження щодо суддів першої інстанції, які брали участь в його ухваленні.
При повторному ухваленні такого рішення протягом року щодо одного і того ж судді — внесення подання про тимчасове (від 1 до 6 місяців) відсторонення його від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції втретє протягом року щодо одного і того ж судді має наслідком внесення подання про його звільнення з посади.
№2442, 2450
Натомість проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про громадські об'єднання» №2442, в якому передбачена можливість юридичним особам бути учасниками громадських організацій, Комітет рекомендував Верховній Раді України включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України IX скликання. Аналогічна резолюція була прийнята щодо проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові» №2450, відповідно до якого законодавство України приводиться у відповідність до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), рішення від 16.05.2013 р., заява №20390/07) та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
№2336
Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії політичній корупції» №2336 Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. Метою цього законопроєкту є створення умов для впровадження ефективного незалежного зовнішнього та внутрішньопартійного контролю за фінансуванням діяльності партій та використанням ними коштів.
№2484
Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук на засіданні Комітету заявив, що Кабінет Міністрів України вирішуватиме питання про відкликання проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2484 через термінологічну неузгодженість. В законопроєкті пропонується послуговуватися терміном «кримінальні правопорушення», тоді як у Конституції України у низці статей використовується термін «злочин».
№2303
Розгляд проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо вдосконалення окремих питань організації адвокатської діяльності» №2303 був перенесений з огляду на відсутність висновку Головного науково-експертного управління.
№1016, 1015
Розгляд проєкту Закону «Про внесення змін до ст. 85 та ст. 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України)» №1016 та проєкту Закону «Про внесення змін до ст. 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)» №1015 також було вирішено перенести на наступне засідання Комітету з огляду на необхідність розглянути це питання на підкомітеті з питань політичної реформи та конституційного права.
№2056
Розгляд проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо забезпечення права осіб, які незаконно позбавлені особистої свободи, на безоплатну вторинну правову допомогу» №2056 та проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування фінансування політичних партій з державного бюджету» №2080 був перенесений у зв'язку з відсутністю суб'єкта законодавчої ініціативи.
№0883
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України відхилити проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо поліпшення умов тримання засуджених)» №0883. Основним мотивом такого рішення стало врахування норм, які містилися в законопроєкті, в інших нормативно-правових актах, що вже були прийняті.
№2124
Проєкт Постанови про забезпечення виконання рішень Конституційного Суду України у сфері соціального захисту населення №2124 також не знайшов підтримки Комітету. Одним з аргументів такого рішення стала думка про те, що рішення Конституційного Суду України не потребують постанов Верховної Ради України для їх виконання.
Комітет підтримав пропозицію голови підкомітету з питань правосуддя Михайла Новікова, який зважаючи на обсяг роботи, попросив розглянути питання щодо обрання співголови підкомітету з питань правосуддя та обрав Павла Павліша співголовою цього підкомітету.