03 грудня 2019, 11:33

Акт перевірки не створює для платника жодних правових наслідків: думка ВС

Опубліковано в №49 (703)

Софія Драч
Софія Драч «TaxLink, платформа податкових знань» юрист

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі — ВС, Суд) розглянув достатньо цікаву справу №814/2124/14 від 17.07.2019 р., у висновку якої зазначив, що складання контролюючим органом акту перевірки та внесення до бази даних інформації про перевірку не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Фактичні обставини цієї справи полягали в тому, що за результатами перевірки контролюючий орган склав акт про порушення платником податків норм законодавства щодо включення сум до податкового кредиту за податком на додану вартість (далі — ПДВ) на підставі безтоварних операцій з контрагентами. За результатами перевірки орган не прийняв податкове повідомлення-рішення. Тож платник податків звернувся до суду з позовом до контролюючого органу про визнання протиправними дій щодо відображення відомостей акту перевірки в базі даних та зобов'язання органу відновити в ній показники. Позивач обґрунтував свою позицію тим, що законодавством не передбачається право контролюючого органу вносити будь-які зміни до автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі акта перевірки.

Варто зазначити, що інформаційно‑аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів є одним зі способів здійснення податкового контролю (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України). Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (окрім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта чи довідки, які підписують посадові особи контролюючого органу та платники податків або їхні законні представники. Таким чином, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а якщо такі порушення відсутні — довідка.

Акт або довідка, складені за результатами перевірки та підписані посадовими особами, які проводили перевірку, у визначені ПК України строки надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний їх підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у передбачені ПК України строки.

Проаналізувавши вищезазначені норми, колегія суддів ВС зазначила, що висновки, викладені у подібних довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значущості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а тому включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Окрім того, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу. Висновки, викладені в акті (а не в податковому повідомленні-рішенні) є звичайним відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а отже, такий акт не порушує прав останнього.

Також Суд зробив ще одне (не менш важливе) зауваження, нагадавши, що захист прав та інтересів особи, яка вважає, що розповсюдження недостовірної інформації щодо законності її господарської діяльності завдає шкоди її діловій репутації та спричиняє розповсюдженням такої інформації збитки, можливий у межах цивільного або господарського судочинства, враховуючи суб'єктний склад правовідносин.

Отже, можна зробити певні висновки. По‑перше, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. По‑друге, висновки, викладені у довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів. Вони не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків По‑третє, якщо ви маєте намір відшкодувати можливі збитки за розповсюдження недостовірної інформації щодо законності вашої господарської діяльності, варто звернутися до судів цивільного або господарського судочинства (з огляду на суб'єктний склад правовідносин).

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати