18 березня 2019, 11:56

Міжнародна торгівля: тенденції 2019 року

Опубліковано в №11 (665)

Андрій Звягін
Андрій Звягін «Evris» юрист

На початку 2019 р. вже можна виділити тенденції та події у сфері міжнародної торгівлі, які здійснюватимуть значний вплив на українську економіку, зовнішньоекономічну діяльність українських підприємств, а також на правове регулювання міжнародної торгівлі. У цій статті ми розглянемо поточний стан міжнародної торгівлі та спробуємо спрогнозувати, що нас чекатиме у 2019 р.

Сьогодні для українських підприємств існує багато потенційних можливостей та викликів. Звичайно, жодне дослідження тенденцій у сфері міжнародної торгівлі не може бути по‑справжньому всеосяжним, але можна визначити основні тенденції та події, які мають особливе значення.

Як це часто буває з аналізом питань на макрорівні, вплив геополітичних подій на окремі компанії визначається багатьма чинниками та залежить від різних обставин. Однак все більше підприємств займаються аналізом тенденцій міжнародної торгівлі як частини свого стратегічного та поточного планування. Знання глобальних тенденцій може допомогти зосередити увагу українських підприємств на аналізі найбільш суттєвих питань.

З‑поміж найважливіших глобальних тенденцій та подій у 2019 р. варто відзначити політизацію міжнародної торгівлі та розквіт протекціонізму, стрімкий розвиток бездокументарної міжнародної торгівлі, інноваційних торгових платформ та фінтеху, подальший розвиток стратегічної ініціативи Китаю «Пояс та шлях», визначення умов торгівлі між Великобританією та ЄС після Брекзиту, ратифікацію нової тристоронньої торговельної угоди між Канадою, США та Мексикою.

Політизація міжнародної торгівлі та розквіт протекціонізму

Найбільшою хмарою на горизонті міжнародної торгівлі є загроза протекціонізму, що зростає в усьому світі. Вірогідно, продовжиться подальший перехід країн до загального протекціонізму, оскільки міжнародна торгівля постраждала від постійної невизначеності та торговельного конфлікту між США і Китаєм.

Глобальне політичне середовище все більше характеризується підвищеною нестабільністю на ринках, що розвиваються, а також поверненням політичних ризиків у розвинені країни. Цей підвищений рівень політичної та економічної нестабільності є очевидним ризиком для українського бізнесу.

Адміністрація Президента США Трампа запровадила 25% тариф на імпорт сталі та 10% тариф на імпорт алюмінію в США, у тому числі з таких країн-союзників як Україна. Також США планує встановити нові тарифи для Китаю щодо широкого асортименту промислових товарів і сільськогосподарської продукції, що становлять десятки мільярдів доларів щорічної торгового обігу між двома країнами. Європейським виробникам автомобілів загрожує запровадження імпортних тарифів на автомобілі з міркувань національної безпеки США у відповідь на заходи Європейського Союзу, прийняті після запровадження тарифів на сталь та алюміній.

Уряди інших країн в усьому світі вже почали створювати нові тарифні та нетарифні бар'єри для іноземних компаній. Протекціонізм матиме негативний економічний вплив на українських експортерів. Підвищення вимог до імпортованої продукції та прийняття нових законодавчих актів змусить українські підприємства диверсифікувати експорт, створювати торгові компанії та власні виробничі підприємства в ЄС, Китаї, США.

Бездокументарна міжнародна торгівля та фінтех

Останнім часом міжнародна фінансова преса постійно публікує статті про те, як інформаційні технології змінять міжнародну торгівлю. Банки, торгові та судноплавні компанії розпочинають власні блокчейн-проекти. Fintech компанії запускають нові платформи для фінансування міжнародної торгівлі. В різних системах електронних торгів, таких як український лідер блокчейн-технологій OpenMarket (ДП «СЕТАМ»), реєструється все більше українських підприємств. Таким чином, розвиток законодавства в цій сфері не встигає за розвитком технологій.

Традиційно міжнародна торгівля базується на передачі від продавця покупцю не лише товару, але й повного пакета товаросупровідних документів. Для типових договорів постачання та перевезення товарів морем найважливішим документом є морський коносамент, який видає перевізник. Передача належних транспортних документів має важливе значення для виконання міжнародних договорів купівлі-продажу (зокрема, контрактів на умовах FOB та CIF).

Підготовка, передача і перевірка документів вимагає часу та здійснення витрат від сторін контрактів. До того ж документи можуть містити недоліки, помилки та навіть бути сфальсифікованими. Серйозні проблеми можуть виникнути, якщо теплохід прибуває у порт розвантаження, до того як документи по ланцюгу продавців, покупців та їхніх банків були отримані кінцевим покупцем товару.

Українські експортери та їхні контрагенти можуть уникнути й подолати зазначені труднощі під час виконання міжнародних договорів постачання. Розвиток сучасних блокчейн-технологій гарантує безпечну та надійну передачу електронних записів. Для спрощення міжнародної торгівлі урядам усіх країн потрібно визнати та розвивати блокчейн-системи в міжнародній торгівлі й банківській практиці. Всім учасникам ланцюгу постачання товарів, у тому числі виробничим підприємствам, торговим компаніям, перевізникам та інспекційним компаніям, страховим компаніям і банкам, потрібно активно реєструватися та впроваджувати торгівлю з використанням профільних інноваційних торгових платформ.

У 2018 р. розпочала роботу європейська блокчейн-платформа We.Trade (https://we-trade.com/). Партнерами цієї платформи виступили такі провідні банки світу як HSBC, UBS, UniCredit тощо. На жаль, українське банківське законодавство офіційно не визнає блокчейн-технології. Вже в цьому році НБУ має розпочати процес впровадження у вітчизняну банківську систему блокчейн-технологій та дозволити українським банкам долучитися до платформи We.Trade.

Стратегічна ініціатива Китаю «Пояс та шлях»

Стратегічна ініціатива Китаю «Пояс та шлях» сьогодні є найбільш амбітним і важливим економічним проектом у світі. Вона полягає у розвитку транзитного потенціалу та поліпшенні транспортно-логістичної системи країн Азії, Близького Сходу, Європи та Африки. Ініціатива Китаю охоплює понад 65 країн, включає 2/3 світового населення та 1/3 світового ВВП. Вона підкріплена великими інвестиціями, кардинально змінює міжнародну торгівлю, інфраструктуру й транспортну логістику. Витрати Китаю на інфраструктурні проекти, пов'язані з цією ініціативою, наразі перевищують 150 млрд доларів США. За різними оцінками, загальні витрати на цей проект до 2025 р. становитимуть 25 трлн доларів.

Як для китайських підприємств, які шукають вихід на ринки Євразії, так і для міжнародних партнерів у китайських проектах, зазначена ініціатива передбачає нові можливості, а також ризики. Для українських підприємств, що спеціалізуються на експорті, міжнародних перевезеннях, будівництві та проектуванні, відкриваються нові можливості для збільшення обігу та прибутків. З метою сприяння такому амбітному плану в Україні повинні бути прийняті нові закони та нормативно-правові акти, а також необхідно зібрати групу компетентних юристів, які мають досвід у міжнародних інвестиціях, будівництві та розвитку інфраструктури.

Участь в ініціативі з таким великим географічним розмахом неминуче призведе до різноманітних проблем юридичного характеру. Потрібно буде враховувати норми міжнародного приватного права різних країн. Колізійні норми в міжнародному приватному праві застосовуються до всіх транскордонних контрактів за відсутності двосторонніх або багатосторонніх міжнародних договорів.

Маршрут «Пояс та шлях» охоплює країни романо-германської цивільно-правової системи, країни загального прецедентного права, мусульманського права та країни з гібридними правовими системами. Це ще більше ускладнює правове регулювання. Потенційна конкуренція між юрисдикціями за єдине право, що підлягатиме застосуванню до всіх міжнародних контрактів, може значно ускладнити роботу українських юристів та бізнесу.

Торгівля між Великобританією та ЄС після Брекзиту

Незважаючи на заплановану дату виходу 29.03.2019 р., сьогодні залишається багато невирішених питань стосовно виходу Великобританії з Європейського Союзу. З певністю можна сказати, що найближчим часом не варто очікувати повернення Великобританії до Європейського Союзу.

Великобританія має офіційно вийти з ЄС 29.03.2019 р. Існує велика ймовірність, що Європейська Рада за погодженням з Великобританією одноголосно вирішить продовжити дворічний перехідний період за ст. 50 Договору про Європейський Союз. Перехідний період після Брекзиту триватиме з 30.03.2019 р. до 31.12.2020 р. та може бути продовжений до 1‑го або 2‑х років за рішенням спільного комітету.

Ст. 50 Договору про Європейський Союз передбачає, що після виходу Великобританії з ЄС міжнародні договори ЄС перестануть застосовуватися до Великобританії. Під час перехідного періоду більшість правових актів ЄС, включаючи зміни та доповнення, продовжуватимуть застосовуватися до Великобританії. Більшість посилань на країни-члени ЄС у законодавстві ЄС включатимуть Великобританію.

Майбутні відносини між Великобританією та ЄС офіційно будуть узгоджені на основі умов, викладених у політичній декларації про основи майбутніх відносин. Ця декларація має бути прийнята до виходу Великобританії з ЄС. Уряд Великобританії підтвердив, що більшість змін у законодавстві, пов'язаному з Брекзит, наберуть чинності після закінчення перехідного періоду.

Законодавство ЄС має значний вплив на такі сфери комерційного права як реклама та маркетинг, комерційне посередництво, захист прав споживачів, дистрибуція, електронна комерція, аутсорсинг, відповідальність за якість продукції, маркування та надання послуг. Для українських експортерів, які уклали контракти, керуючись нормами англійського права, Брекзит не матиме серйозних наслідків.

Загалом, контрактне право Англії, за винятком захисту прав споживачів, побудоване на прийнятих парламентом законах та судових прецедентах англійських судів. Однак Брекзит може дещо ускладнити застосування колізійних норм та вирішення спорів з приводу раніше укладених контрактів.

Нова тристороння торговельна угода між Канадою, США та Мексикою

Зусилля Президента Трампа щодо заміни Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA) призвели до підписання нової тристоронньої торговельної угоди між США, Мексикою та Канадою під назвою USMCA (United States-Mexico-Canada Agreement). На думку Президента Трампа, USMCA є найбільш сучасною міжнародною угодою.

Насправді, нова торговельна угода базується на багатьох фундаментальних принципах, закріплених у NAFTA, без кардинальної зміни тристоронніх відносин. Однак міжурядові переговори створили внутрішні політичні виклики для канадського та мексиканського урядів, а нова угода ще не була ратифікована США.

Основні положення угоди USMCA передбачають створення рівних умов для американського бізнесу. Угода спрямована на вдосконалення законодавства при визначенні походження автомобілів та іншої продукції, запобігає маніпулюванню валютними курсами та зміцнює торгівлю сільськогосподарською продукцією в Північній Америці.

Розвиток міжнародної торгівлі XXІ століття можливий лише за умови ефективного захисту інтелектуальної власності та забезпечення можливостей для торгівлі послугами. Саме тому окремі розділи в угоді USMCA охоплюють питання цифрової торгівлі, боротьби з корупцією та належної регуляторної практики, а також підтримки малих і середніх підприємств.

Президент Трамп періодично загрожує денонсувати NAFTA до ратифікації нової угоди USMCA. На нашу думку, такі дії є спробою чинити тиск на Конгрес, але вони створюють значну невизначеність для компаній усього північноамериканського континенту та великих іноземних компаній. Українським експортерам потрібно уважно стежити за ратифікацією нової угоди USMCA. Об'єднання США, Мексики та Канади у новий найбільший торговельний блок світу може стати поштовхом для розвитку певних галузей української промисловості, продукція яких матиме попит у цих країнах.

Аналізуючи тенденції міжнародної торгівлі у 2019 р., ми можемо зробити дуже важливі висновки. Українські компанії змушені брати на себе більше ризиків, ніж інші європейські компанії. Економіка України базується переважно на зовнішній торгівлі, оскільки країна не має значного внутрішнього ринку. Українські підприємства продовжуватимуть відчувати на собі всі загальносвітові тенденції та будуть протистояти багатьом іншим ризиками, що виникнуть у 2019 р. Однак українським підприємствам потрібно шукати можливості за межами своїх кордонів і диверсифікувати свої торгові операції. Міжнародна торгівля може містити дуже серйозні ризики, але в будь-якому випадку продовжить розвиватися. Для охочих продавати свою продукцію на міжнародному ринку одним з найголовніших питань залишається пристосування до нових змін у правовому регулюванні міжнародної торгівлі, що стає все більш нестабільним і складним у зв'язку зі змінами у глобальній політиці та безпеці.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати