Аграрні розписки як механізм фінансування с/г виробників були введені ще у 2012 р. після прийняття Закону України «Про аграрні розписки» (далі — Закон) і стали дієвим інструментом, пристосованим до потреб с/г виробників та їх контрагентів з метою полегшення співпраці та забезпечення належного виконання ними своїх зобов'язань. Однак на практиці цей інститут почав діяти аж у 2015 р. після завершення виконання низки дій (заходів), визначених у спільному наказі Міністерства аграрної політики та продовольства України з Міністерством юстиції України №331/1471/5 «Про запровадження пілотного проекту з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок» від 04.09.2014 р., а саме затвердження низки підзаконних актів на виконання прийнятого у 2012 р. Закону.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У розд. I Закону міститься визначення аграрної розписки як товаророзпорядчого документа, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку с/г продукції або сплатити грошові кошти на визначених у такій аграрній розписці умовах. Існує два види аграрних розписок: товарна аграрна розписка та фінансова аграрна розписка. Різниця між ними полягає у визначенні предмета зобов'язання окремо взятої аграрної розписки: у товарній аграрній розписці предметом зобов'язання є поставка узгодженої сторонами с/г продукції, а у фінансовій розписці предметом зобов'язання є сплата погодженої сторонами грошової суми.
Важливою ознакою, що відрізняє аграрну розписку від інших видів забезпечення виконання зобов'язань за договорами, є законодавче регулювання забезпечення виконання зобов'язань за аграрними розписками у вигляді застави майбутнього врожаю боржника за такою аграрною розпискою, що є її безперечною перевагою серед інших можливих видів забезпечення виконання зобов'язань.
При цьому ст. 7 Закону встановлює чіткий механізм отримання компенсації для кредитора у разі невиконання зобов'язання за аграрною розпискою за рахунок майбутнього врожаю боржника шляхом передачі права власності на майбутній врожай, продажу заставленого врожаю третій особі для погашення зобов'язань за аграрною розпискою (фінансовою), дорощення та збирання врожаю с/г продукції. У випадку недостатності зібраного врожаю для повного погашення зобов'язань боржника за аграрною розпискою за рахунок такої с/г продукції предметом застави стає майбутній врожай с/г продукції боржника.
Товарна аграрна розписка та фінансова аграрна розписка складаються у письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму. Закон наводить вимоги до змісту та обов'язкових реквізитів документа, без яких його не можна вважати аграрною розпискою (ні товарною, ні фінансовою). Однак Закон також не забороняє вносити до змісту аграрних розписок додаткові умови, якщо вони не суперечать вимогам цього ж Закону. Перед укладенням аграрної розписки необхідно попередньо обов'язково пересвідчитися, що земельній ділянці, на якій має знаходитися майбутній врожай, присвоєний кадастровий номер та проведена державна реєстрація права власності такої земельної ділянки.
Для належного нотаріального посвідчення аграрної розписки боржнику потрібно мати право власності на землю с/г призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва с/г продукції, на якій знаходиться врожай, а також відсутність інших обтяжень на врожай на такій с/г ділянці. Зокрема, у п. 5.30. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р. (далі — Порядок), вказується, що посвідчення аграрних розписок відбувається за умови відсутності обтяжень за відомостями, що містяться в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, враховуючи дотримання загальних правил посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна.
Цим же пунктом передбачений механізм передачі аграрних розписок іншому кредитору шляхом проставлення передавального напису. Аграрна розписка підлягає посвідченню нотаріусом, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок, а також реєстрації в Реєстрі аграрних розписок, враховуючи положення, визначені в Порядку ведення Реєстру аграрних розписок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №665 від 17.07.2013 р.
Нотаріуси при посвідченні аграрної розписки застосовують пп. «у» п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7‑93 «Про державне мито» від 21.01.1993 р., яким за нотаріальне посвідчення договорів застави встановлено розмір ставки державного мита 0,01% предмета застави, але не менше ніж 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше ніж 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Застосування нотаріусами при посвідченні аграрних розписок ставки державного мита, яка встановлена за посвідчення договорів застави (зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України, лист вих. №31‑11 150‑12‑5/12354 від 09.04.2015 р. та Державною фіскальною службою України, лист вих. №14216/5/99‑99‑19‑02‑02‑16 від 15.06.2015 р.).
Це обумовлено тим, що аграрна розписка, як вже зазначалося, є товаророзпорядчим документом, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку с/г продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому мовах (ст. 1 Закону).
Сторони укладення аграрної розписки в будь-який час мають право звернутися до нотаріуса для отримання відомостей з Реєстру аграрних розписок у таких формах: витяг, який містить відомості про аграрну розписку, внесені до Реєстру аграрних розписок на момент його видачі; довідка, яка містить відомості про всі записи, що вносилися до Реєстру аграрних розписок щодо конкретної аграрної розписки або конкретного боржника з моменту видачі аграрної розписки до моменту видачі довідки. Водночас відомості щодо укладених та внесених аграрних розписок можна знайти у відкритому доступі в мережі Інтернет на порталі Реєстру аграрних розписок.