Міжнародне структурування останнім часом стає поширеним явищем, характерним для середнього та великого бізнесу. Зазначене пояснюється тим, що міжнародне структурування дозволяє не тільки використати переваги різних юрисдикцій задля юридичної та податкової оптимізації бізнесу, але й ефективно захистити його від рейдерських атак.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як свідчить практика, доволі часто під час процедури міжнародного структурування не приділяється належна увага правам інтелектуальної власності, що має наслідком втрату прав інтелектуальної власності на комерційні позначення та об’єкти патентного права, а також конфлікти прав, які належать різним юридичним особам, що входять до однієї бізнесструктури.
Урахування прав інтелектуальної власності має відбуватися вже на етапі підготовчих дій з установлення поточної структури бізнесу та визначення мети міжнародного структурування. Зазначений етап має передбачати інвентаризацію портфелю прав інтелектуальної власності, що належить компанії, яка планує міжнародну структуризацію.
Поряд із зареєстрованими правами інтелектуальної власності, мають досліджуватись об’єкти, що використовуються компанією без реєстрації, та об’єкти, права на які виникають із факту їх створення (як правило, це стосується комерційних найменувань та об’єктів авторського права).
Також на цьому етапі необхідно приділити особливу увагу конфліктам, у яких перебуває компанія щодо прав інтелектуальної власності. Доволі часто в процесі судового розгляду спору щодо прав інтелектуальної власності суд, за клопотанням заінтересованої сторони, вживає заходи забезпечення позову та забороняє відчужувати права інтелектуальної власності на користь третіх осіб. Наявність ухвали про забезпечення позову стане перешкодою в організації передачі прав інтелектуальної власності, з метою міжнародного структурування.