02 липня 2018, 11:28

Вищий суд з питань інтелектуальної власності: процес створення триває

Марія Коваль
Марія Коваль «Ілляшев та Партнери, ЮФ» адвокат

Судові спори щодо захисту прав інтелектуальної власності, очевидно, є одними з найскладніших для розгляду, оскільки вимагають знання не лише специфічних юридичних аспектів, але й технічних. Сьогодні такі спори розглядаються судами різних юрисдикцій, що обумовлює подвійну практику застосування норм судами та, як наслідок, різну судову практику в цій сфері, найчастіше – абсолютно протилежну.

Як відомо, Указом Президента від 29.09.2017 р. в Україні був створений Вищий суд з питань інтелектуальної власності (далі – Вищий суд), який розглядатиме справи у спорах стосовно прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, комерційні найменування, у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, справи про визнання торговельних марок добре відомими, у спорах щодо прав автора і суміжних прав, щодо укладення, зміни, розірвання та виконання договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, а також у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції щодо неправомірного використання позначень або товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробів, збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, оскарження рішення Антимонопольного комітету із зазначених питань.

Насамперед, створення Вищого суду має на меті підвищення якості розгляду судових спорів у сфері інтелектуальної власності та скорочення термінів їх розгляду. З цією метою законодавець встановив чіткі вимоги до осіб, які можуть бути суддями Вищого суду. Вони повинні мати досвід професійної діяльності у сфері інтелектуальної власності (патентний повірений або адвокат) не менше ніж 5 років або мати стаж роботи суддею не менше ніж 3 роки. При цьому абсолютно незрозумілою є перевага суддів перед професіоналами у сфері інтелектуальної власності. Виходить, що кандидат може мати стаж роботи суддею в будь-якій сфері та не мати жодного відношення до справ з інтелектуальної власності, водночас адвокат зобов'язаний мати стаж щодо представництва в суді у справах саме у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

На сьогодні, відповідно до інформації, розміщеної на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до конкурсу на 21 посаду до Вищого суду допущено 219 кандидатів, з них 206 суддів, 6 патентних повірених, 5 адвокатів та 2 із сукупним стажем. Таким чином, конкурс на посаду судді Вищого суду становить 10 осіб на одне місце.

Передбачено, що перегляд судових рішень, прийнятих Вищим судом, здійснюватиме Апеляційна палата цього ж Вищого суду. Тобто по суті можна говорити про те, що Вищий суд переглядатиме свої ж рішення. Наскільки така модель буде ефективною, складно сказати, особливо з огляду на неідеальну модель правосуддя в Україні.

Також передбачається, що Вищий суд розглядатиме справи, керуючись виключно Господарським процесуальним кодексом, правила цивільного процесу більше не будуть застосовуватися. При цьому розгляд справ у цьому суді матиме деякі особливості. По-перше, учасниками процесу можуть бути не лише суб'єкти підприємницької діяльності, як того вимагає господарський процес, але й фізичні особи. По-друге, органи державної влади та місцевого самоврядування братимуть участь у справах про визнання недійсними актів, які порушують права інтелектуальної власності, які видані зазначеними органами. По-третє, справи в суді розглядатиме колегія у складі 3-х суддів.

В різних країнах спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності розглядають справи на підставі різних процесуальних норм. Наприклад, Шведський патентний суд керується адміністративним процесом, Суд інтелектуальної власності Великобританії та Патентний суд Австрії – цивільним, Федеральний патентний суд Німеччини – адміністративним і цивільним.

Створюючи спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності, Президент у своєму Указі встановив, що всі суперечки з інтелектуальної власності будуть розглядатися Вищим судом у м. Києві. Безперечно, це обмежить можливості звертатися до суду за захистом своїх прав багатьох суб'єктів, які знаходяться не в м. Києві, оскільки ведення судових процесів у м. Києві для багатьох є досить накладним. До того ж з цієї причини може з'явитися прекрасна можливість для зловживань іншими особами, які будуть розуміти, що багато власників прав, які знаходяться не в м. Києві, зайвий раз не ініціюватимуть судовий процес, побоюючись додаткових витрат і труднощів. Окрім того, дуже сумнівно, що кількісний склад Вищого суду з усього 21-го судді зможе забезпечити швидкий розгляд справ, пов'язаних з питаннями інтелектуальної власності для всієї України.

Звичайно, функціонування будь-якого спеціалізованого суду в Україні – це більше ніж позитивний крок, оскільки Вищий суд, спеціалізуючись виключно на суперечках у сфері інтелектуальної власності, виступатиме як професійний орган в судовій системі. До того ж, з огляду на надмірну завантаженість судів в Україні, виведення суперечок з інтелектуальної власності в окремий розгляд сьогодні є дуже актуальним.

Безперечно, всі професіонали у сфері інтелектуальної власності з нетерпінням чекають початку роботи Вищого суду, оскільки існування такого спеціалізованого суду в будь-якому випадку дозволить підвищити якість розгляду справ, напрацювати єдину судову практику без відмінностей для цивільного і господарського процесів, а також значно скоротити час розгляду справ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати