05 листопада 2019, 17:15

Патентна активність українських винахідників за кордоном: вплив на економічну безпеку

Опубліковано в №45-46 (699-700)

Геннадій Андрощук
Геннадій Андрощук головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.е.н., доцент, судовий експерт

Інноваційна діяльність є одним з головних рушіїв економічного зростання, вона сприяє підвищенню рівня продуктивності завдяки збільшенню показників конкурентоспроможності інноваційних підприємств. Одним з ключових аспектів інноваційного процесу в багатьох галузях є захист результатів науково-технічної діяльності за допомогою патентів, зокрема, на міжнародному рівні шляхом закордонного патентування винаходів, що є основою конкурентоспроможності на рівних умовах у контексті більш глобальних дій.

Варто зазначити, що цей процес достатньо дорогий. Вартість послуг і розмір мита при закордонному патентуванні винаходів залежать від обсягу заявки, кількості пунктів формули винаходу, аргументованості відповідей на запити експертизи, тривалості діловодства та гонорару конкретного іноземного патентного повіреного: в США — від 10 тис. доларів США, в Канаді — від 3 тис. доларів, в Австралії — від 2,5 тис. доларів, у країнах ЄС — від 2,5 тис. доларів на одну країну, в Японії — від 25 тис. доларів. Єдиний на 16 країн Євросоюзу європейський патент обходиться приблизно у 25 тис. євро.

Можливі ризики відсутності правової охорони ОІВ за кордоном при експорті продукції та технологій: втрата виключних прав експортерів на свою продукцію на іноземних ринках; можливість законного використання/копіювання технології/продуктів третіми особами; падіння доходів експортерів та зменшення їх частки на іноземних ринках; порушення експортерами виключних прав третіх осіб; судові позови до експортерів; заборона виробництва/продажу продукції експортерів, конфіскація продукції як контрафактної.

Тому питання закордонного патентування винаходів фактично стає загальнодержавним завданням, оскільки дозволяє забезпечити пріоритет України в досягненнях науки та високотехнологічному виробництві; підвищити міжнародну репутацію України у сферах науки та виробництва наукомісткої продукції; забезпечити контроль за поширенням військових, спеціальних і подвійних технологій; перешкоджати «патентній експансії» з боку іноземних учасників ринкових відносин; підвищити теперішню та майбутню конкурентоспроможність національних інноваційних компаній на світовому ринку; сприяти створенню національного високотехнологічного ринку; забезпечити конкурентну спроможність (особливо в галузях, пов'язаних з розробкою, виробництвом, продажем озброєння та військової техніки).

Неконтрольований витік з України інноваційних технічних рішень за кордон здійснює негативний вплив на економічну безпеку держави. В обхід ст. 37 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», що передбачає реєстрацію пріоритетної заявки на винахід (корисну модель) в Україні, багато винахідників подають заявки на винаходи безпосередньо в інші країни, без подачі заявки на винахід (корисну модель) в Україні. Несанкціонований виток винаходів, так звана «патентна міграція» з України, постійно зростає. Рівень патентів-втікачів становить 10‑12% щорічного обсягу патентування. Найбільш активні сектори міграції: медичні препарати, ІТ‑технології (системи та обладнання), фармакологія. Розширюється географія міграції: Російська Федерація (51%), США (11%), Південна Корея (9%), Тайвань (3%), Німеччина (2%). До групи «патентів-втікачів», як правило, входять найбільш конкурентоздатні винаходи, які потім повертаються в Україну як інноваційні продукти іноземних компаній.

Нещодавно перший інноваційний парк в Україні UNIT.City презентував перший звіт з українських інновацій (Ukraine in the Global Innovation Dimension Report 2007–2017 рр.). Проєкт був підготовлений Innolytics Group, SingularityU Kyiv Chapter та UNIT.City. У своєму дослідженні автори базувалися на міжнародних патентних базах даних Derwent Innovation та Derwent World Patent Index. Розглянемо основні показники дослідження з відповідними коментарями.

1. Україна значно випереджала Польщу за кількістю зареєстрованих патентів у 2007–2016 рр.. Це співвідношення змінилося у 2017 р., коли Польща зробила вибуховий стрибок з інновацій. Отримання патенту — це тривалий процес. Значна кількість заявок, які подавалися в Польщі в останні кілька років, оформилися саме у 2017 р. (*зелений — Україна, синій — Польща).

(натисніть на зображення для перегляду)

1 2

Варто звернути увагу, що цей приріст фактично повністю забезпечили іноземці (нерезиденти). Ключову роль у цьому процесі зіграли кілька чинників. У Польщі протягом останніх 3‑5 років на рівні державної політики та інвестицій дуже багато уваги приділяють інноваціям. Вирішальна причина зростання інтересу до Польщі ще підлягає вивченню. Можливо, це сильна підтримка держави у відкритті нових виробництв та R&D центрів, податкові пільги. Також причина може бути у зростанні ринку та його купівельної спроможності. Адже основна тема для патентування в Польщі — фармацевтика.

В Україні резиденти й нерезиденти поводяться майже незмінно, хоча з 2013 р. активність нерезидентів поступово знижується.

2. В Україні патентується більше корисних моделей, ніж винаходів. Моделей — 73%, а винаходів — 27%. В сусідній Польщі на кожну корисну модель доводиться 9 винаходів.

3

Основна причина — фінансова. Патент на корисну модель можна отримати дешевше, простіше і швидше. Водночас рівень правової охорони у таких патентів нижчий — термін дії складає 10 років замість 20 років. Це характерна особливість України та меншою мірою країн СНД. На Заході така форма захисту нових розробок менш популярна. З поняття «корисна модель» і практики її реєстрації випливає, що такі моделі зазвичай захищають менш значущі розробки. Новизна від них вимагається, але не потрібно, щоб рішення було неочевидним для експертів у певній сфері. Тому в більшості випадків немає сенсу її експортувати на розвинені ринки. Понад 90% патентів на корисні моделі, зареєстрованих українськими винахідниками за кордоном за період 2007–2017 рр., були отримані в Росії. В умовах неоголошеної війни з Росією, яка триває з 2014 р., така динаміка насторожує.

3. У ТОП‑5 патентовласників в Україні входять 4 національні університети. Лідером є американська компанія Qualcomm. Мова йде про патенти на винаходи. Три з чотирьох університетів-лідерів — аграрні або пов'язані з аграрною темою. Загалом, значна частка патентів в Україні належить окремим винахідникам (фізичним особам).

4

4. Патенти у кілька разів більше реєструються в Україні після інших країн, а не навпаки.

Общ-05-05

Ліва частина графіка — кількість патентів, виданих в Україні на винаходи, які спочатку були подані у зазначеній країні. Права — кількість заявок на патент і грантів, поданих у зазначених країнах після їх подачі в Україні.

5. Агро — не в пріоритеті. Це стосується галузевої тематики патентів, які українські винахідники отримували за кордоном. Причому, як для тих, що заявлялися там безпосередньо, так і для тих, які спочатку заявлялися в Україні. В першу п'ятірку тем (для патентів з пріоритетом в Україні) входить будівництво, фармацевтика, медична наука або ветеринарія, металургія, транспорт. Агро знаходиться лише на 8 місці.

6

ТОП‑5 напрямків, заявлених українськими винахідниками безпосередньо в іншій країні (патенти-втікачі), значно відрізняється: цифрова обробка даних, фармацевтика, передача цифрової інформації, гетероциклічні сполуки, графічні комунікації. На ці високотехнологічні винаходи знаходяться як спонсори, так і кошти.

Однак агро може входити в інші сфери з обох ТОПів. Обидва ТОПи можуть розглядатися як хороші ілюстрації, які являють собою найбільш розвинені компетенції українських винахідників.

Цікавим є те, що за кількістю зареєстрованих патентів на винаходи у сфері АПК домінують іноземці. У великих українських агрохолдингів, фінансовий обіг яких обчислюється мільярдами доларів, майже немає власних розробок, захищених патентами. Тобто нові технології в цій сфері переважно імпортуються, а монопольний прибуток на їх продажу нам заробляють іноземні компанії.

6. Samsung — власник найбільшої кількості спільних з українськими винахідниками патентів. Творці звіту пов'язують це з тим, що у корейського технологічного гіганта в Україні є великий центр досліджень і розробок. Окрім Samsung, наші винахідники співпрацюють та розробляють нові винаходи для інших міжнародних компаній.

7

7. США — найбільш популярна для закордонного патентування держава серед українських винахідників. Південна Корея в цьому аспекті обійшла РФ. Друге місце зайняла Всесвітня організація інтелектуальної власності (заявки за системою PST), потім йде Південна Корея, за нею Європейське патентне відомство. П'ятірку перших замикає Російська Федерація. Дані готувалися на основі патентів, співавторами яких є один або кілька українців, проте заявка на цей винахід в Україні не подавалася.

8

Дослідження мало дві мети: ознайомити міжнародне співтовариство з творчим потенціалом українських винахідників на рівні цифр і фактів, а також зрозуміти, що відбувається в Україні з інноваціями в різних технологічних сферах, на що варто звернути увагу державі, бізнесу та розробникам, щоб успішно комерціалізувати свої розробки. Автори проєкту зазначають, для того щоб ситуація змінилася, бізнесу варто прийняти, що сильні конкурентні переваги можуть бути створені лише шляхом введення інновацій та впровадження нових технологій. До того ж власних розробок, захищених патентами на винаходи, що юридично і фактично створить монопольне становище на ринку.

Потрібно навчитися знаходити необхідні технологічні рішення, замовляти їх розробку та впроваджувати у своєму бізнесі. Зрозуміти, що саме із сотень тисяч нових розробок, які щороку з'являються у світі, буде найбільш важливим та ефективним, а також що створює найбільшу загрозу — це дуже складне завдання для бізнесу. Розробити та впровадити власне конкурентоспроможне (у глобальному контексті) рішення — це ще більш складне завдання. Тому роль держави у стимулюванні інновацій у країнах з інноваційною економікою є визначальною.

В рекомендаціях парламентських слухань «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти та науки» (10.04.2019 р.) констатується, що в економіці України склалися вкрай несприятливі умови для винахідницької діяльності та використання винаходів. Винахідництво та раціоналізаторство втратилие характер масового руху, що ускладнює розбудову економіки на інноваційній основі. Останнім часом ця ситуація значно погіршилися. В Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» (ст. 38) лише декларується, що держава стимулює створення і використання винаходів (корисних моделей), встановлює винахідникам та особам, які їх використовують, пільгові умови оподаткування і кредитування, надає їм інші пільги відповідно до чинного законодавства України.

Що ми маємо насправді? В Україні середній строк розгляду заявок на винаходи до видачі патенту складає близько 2‑х років. Показник нібито непоганий. Проте якщо проаналізувати, то побачимо суттєві викривлення у винахідницькій діяльності. Кількість заявок на корисні моделі у 2‑3 рази перевищує кількість заявок на винаходи, а кількість виданих патентів на корисні моделі у 2‑3 рази перевищує кількість виданих патентів на винаходи.

Проте відомо, що патент на корисну модель видається без проведення експертизи по суті. Протягом року майже 75% патентів національних власників втрачають чинність через несплату зборів за підтримку чинності патентів на винаходи та корисні моделі. Частка заявок на винаходи від національних заявників-юридичних осіб становить 50,7%, тоді як іноземних — майже 96%. Це негативний наслідок дії прийнятої у 2007 р. Постанови Кабміну, якою було у 35 разів збільшено розміри зборів за подання заявок і підтримку чинності патентів на винаходи та корисні моделі. Заявки почали оформляти переважно на корисні моделі та на фізичних осіб.

Очевидно, що заходів, які прийняла держава, недостатньо для належного стимулювання винахідництва у створенні та використанні інновацій. Має бути створений комплекс заходів організаційного, правового, економічного, матеріального та іншого характеру, які можуть скласти основу програми відродження та подальшого розвитку винахідництва.

Висновки

Впродовж останніх років розміри глобальної міграції кваліфікованих фахівців (зокрема, науковців і винахідників) неймовірно зросли та наразі сприймаються як серйозна загроза економічній безпеці та майбутньому багатьох держав. Особливу роль в інноваційному розвитку економіки відіграють винахідники, оскільки вони є носіями технологій та ноу-хау, генерують знання, що здійснюють інноваційні перетворення в техніці й промисловості.

Державна підтримка закордонного патентування — це вагомий стимул для здійснення наукових досліджень і розробок, підтримки експорту високотехнологічної продукції та забезпечення рівних умов конкуренції для українських компаній на світових ринках. Водночас патентування технологій, підтвердження їхньої світової новизни та винахідницького рівня закордонними патентами забезпечить оцінку розробок, їх постановку на облік за вартістю, яка буде вищою ніж ринкова.

Низький рівень патентування українських винаходів за кордоном пояснюється не відсутністю правової грамотності, а відсутністю у заявників необхідного обсягу фінансових коштів. Таким чином, вітчизняні компанії позбавляються можливості захистити виключні права за кордоном, що в результаті породжує нерівну конкуренцію на світових ринках. Зростання кількості патентування розробок українських компаній та їх подальша оцінка як нематеріальних активів підвищить розмір чистих активів та основного капіталу компаній.

Ще однією перевагою закордонного патентування є отримання додаткового доходу патентовласниками шляхом ліцензійних платежів від користувачів з інших країн, що підштовхне подальші наукові дослідження і розробки, створення нових технологій та матеріалів.

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством освіти та науки України необхідно терміново запровадити організаційно‑економічний механізм державної підтримки закордонного патентування винаходів, а також передбачити законодавчі санкції за порушення порядку закордонного патентування. Врешті-решт, це питання економічної безпеки держави.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати