Популярні матеріали

02 липня 2018, 12:18

Чи потрібен юрист креативним фахівцям?

Ігор Дикунський
Ігор Дикунський «DLF attorneys-at-law» партнер
Ігор Дронов
Ігор Дронов «DLF attorneys-at-law» юрист

Дизайнер отримав замовлення розробити цікавий макет реклами на білборді, який впадав би в око та запам’ятовувався споживачеві. Що передусім зробить дизайнер (програміст чи інший креативний фахівець)? Звісно, зайде в пошукову систему в мережі Інтернет, щоб знайти дизайн, шрифт, зображення тощо. Пошукова система запропонує безліч дизайнів, зображень, шрифтів тощо. Єдине, що потрібно зробити дизайнеру – це вибрати той варіант, який сподобається замовнику. Чи є ризик, що використання знайденого в мережі Інтернет дизайну чи шрифту для рекламного тексту може порушити чиїсь права інтелектуальної власності, наслідком чого може бути багатотисячний штраф за використання чужого дизайну чи шрифту? Мабуть, креативним фахівцям варто про це подумати.

В Україні діє ринкова економіка. Відповідно, розвиваються різноманітні ринки, на яких не останнє місце займають послуги таких креативних фахівців як художники, дизайнери, фотографи, програмісти, представники інших творчих професій, які здійснюють свою креативну діяльність у різних галузях. Такі фахівці потребують ефективної, вчасної та якісної правової допомоги у процесі створення креативних ідей, дизайнів, рекламних матеріалів, візуальних стилів, програмного продукту та інших об’єктів права інтелектуальної власності.

Ідея креативного фахівця щодо створення будь-якого об’єкта права інтелектуальної власності потенційно може містити ознаки порушення законодавства або вже порушувати права третіх осіб. Тому необхідно проводити детальний юридичний аналіз креативних ідей ще на етапі їх зародження та вносити юридичні корективи й зауваження, навіть якщо той чи інший креативний фахівець з ними не погоджується.

Креативити краще за законом

Більшості креативних фахівців, які не мають спеціальної юридичної освіти та практичних навичок у правовій сфері, проблематично визначити, які саме інтелектуальні складові можна використати в креативній роботі (дизайні, фотографії, креативній концепції, програмному продукті у процесі оформлення візуального стилю тощо) на законних підставах. Такі фахівці ще на етапі створення своїх робіт потребують юридичної допомоги та захисту свого креативного «продукту», щоб уникнути порушень чинного законодавства або прав третіх осіб.

У разі здійснення самостійного аналізу законодавства та його застосування на практиці щодо створених об’єктів права інтелектуальної власності креативний фахівець ризикує вчинити порушення, а продукція, яка буде створена за такими ідеями, дизайнами, текстами, програмними продуктами, може бути визнана контрафактною на підставі судового рішення та вилучена з цивільного обігу. Як результат – неминучі збитки креативному фахівцеві та його замовнику (власнику такої продукції), вже не кажучи про репутацію замовника на відповідному ринку, шкоду від чого достатньо важко оцінити, а в деяких випадках – неможливо.

Як оформити творчу роботу

Ефективне надання правової допомоги креативному фахівцеві – це повний юридичний супровід фотографів, програмістів, моделей, режисерів, художників, письменників і представників усіх інших творчих професій в Україні. У цьому випадку юрист повинен володіти практичними знаннями в галузі права інтелектуальної власності, медійного права, рекламного законодавства, законодавства про суспільну мораль та ін.

Не менш важливим аспектом надання правової допомоги креативним фахівцям є підготовка юридично вивірених документів (договорів, угод, ліцензій тощо), які регулюють створення креативних робіт та передачі майнових (і немайнових) прав інтелектуальної власності на ці роботи замовникам чи іншим особам, за завданням яких їх створено.

Креативному фахівцеві, якому необхідна правова допомога, потрібно укласти договір з юристом чи адвокатом про надання правової допомоги, в якому передбачити всі суттєві умови: вартість договору і порядок розрахунків, обов’язки сторін, строк дії договору та відповідальність сторін у випадку неналежного виконання своїх зобов’язань за договором.

Створивши креативну роботу з можливим порушенням прав інтелектуальної власності, ви наражаєте свого замовника на ризик судового спору. Якщо замовник бажає захистити свої інтереси, в договорі між ним та виконавцем обов’язково має бути зазначено, що у випадку претензій та/або позовів, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності в креативній роботі (дизайні, фотографії чи програмному продукті), врегулювання спору, а також всі витрати та відшкодування збитків будуть здійснені коштом креативного фахівця.

Окрім того, необхідно належним чином оформити перехід прав інтелектуальної власності від креативного фахівця до замовника. Для цього потрібно підготувати та підписати з обох сторін такі письмові документи: договір про створення об’єкта права інтелектуальної власності, акт приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг та акт приймання передачі майнових прав інтелектуальної власності на створені об’єкти права інтелектуальної власності.

Не зазіхай на чужий смайлик

Для створення дизайну часто використовують такі різноманітні об’єкти права інтелектуальної власності як шрифти, фони, частини інших фотографічних творів, на яких зображені різноманітні об’єкти, зображення різних предметів тощо.

У процесі створення дизайну для комерційних цілей потрібно врахувати такі важливі юридичні моменти:

  • використовуючи в дизайні певний шрифт, необхідно перевірити, чи підлягає такий шрифт правовій охороні, та отримати відповідну ліцензію на його використання в дизайні;
  • використовуючи зображення об’єктів з інших фотографій, необхідно отримати права на ці фотографії з можливістю їх повного використання чи використання лише деяких їх частин у дизайні;
  • використовуючи зображення торгових марок чи їх частин, обов’язково необхідно отримати дозвіл від власників цих торгових марок.

На практиці трапляються випадки, коли креативний фахівець використовує у своїх комерційних роботах відомий об’єкт інтелектуальної праці, навіть не підозрюючи, що він має правову охорону і потрібно отримувати дозвіл від правовласника на використання цього об’єкта.

Вдалий приклад – зображення смайлу (емотикон). На перший погляд, це достатньо відомий об’єкт, який використовується в багатьох видах креативних матеріалів. Однак необхідно пам’ятати, що це об’єкт інтелектуального права. Смайлик має правову охорону та є зареєстрованою торговою маркою, для використання якої у комерційних цілях (друк на футболках, чашках, зображення на рекламних матеріалах тощо) потрібно отримувати відповідний дозвіл (ліцензію) від правовласника. Власником прав на зображення смайликів, за даними мережі Інтернет, є компанія «Smiley», яка володіє правами на більше ніж 3000 емотиконів (емотикон – це піктограма, що зображує емоцію). Лише у 2015 р. компанія «Smiley» подала близько 140 судових позовів, результатом яких стало знищення сотень тисяч одиниць контрафактної продукції.

Щоб якісно та вчасно виконати замовлення, креативні фахівці (дизайнери чи копірайтери) часто використовують всесвітню мережу Інтернет для пошуку зображень для дизайнів та шрифтів для написання текстів. Однак слід пам’ятати, що в мережі Інтернет не буває «нічийних» зображень, шрифтів, дизайнів, програмних продуктів або інших об’єктів права інтелектуальної власності. Будь-яке використання чужого твору (дизайну, шрифту, програмного продукту тощо) без дозволу автора вважається порушенням. Навіть якщо креативний фахівець не планує та не отримує прибутку від продажу своєї креативної роботи замовнику, це не означає, що неможливо довести отримання непрямих доходів.

Таким чином, створюючи дизайн для рекламних цілей, необхідно отримати попередній правовий аналіз рекламної ідеї на предмет дотримання вимог чинного законодавства та не порушення прав третіх осіб, які можуть бути власниками того чи іншого об’єкта права інтелектуальної власності, зображення, торгової марки, слогану, емотикону, програмного продукту тощо.

Створюючи фотографії на замовлення для комерційних цілей (для використання у рекламі, відчуженні тощо), фотографу варто враховувати такі юридичні вимоги:

  • якщо на фотографії присутня фізична особа (фотомодель), необхідно отримати дозвіл у такої фізичної особи на її участь у фотосесії та передачі прав на зображення для відповідних цілей;
  • у разі використання зображень дітей на фотографії, необхідно отримати письмову згоду обох батьків чи законних представників (у такій згоді обох батьків має бути зазначений чіткий дозвіл на використання зображення дитини в комерційних цілях, період використання зображення, місце, види та способи використання зображення з дитиною);
  • щоб мати змогу фіксувати на фотографії сучасні об’єкти архітектури, необхідно отримувати дозвіл архітектора цієї споруди (або власника, який володіє правами на цей об’єкт) для подальшого використання фотографій у комерційних цілях (виготовлення плакатів з метою комерційного збуту, виготовлення рекламних матеріалів з метою реклами товару чи здійснення популяризації своєї торгової марки тощо).

Створюючи картини, важливо не порушувати права інших художників чи третіх осіб та не застосувати у створеній художній картині яскраво виражених чужих робіт чи їх частин. Інакше картина може вважатися такою, що порушує права третіх осіб. За це передбачена відповідальність.

Згідно зі ст. 176 Кримінального кодексу України, незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури та мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних або інше умисне порушення авторського права та суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або позбавленням волі на той самий строк.

Потрібно пам’ятати, що чинне законодавство про авторське право і суміжні права (ст. 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права») передбачає випадки вільного використання творів (зокрема, художніх творів), а саме:

  • використання художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;
  • відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених чи почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
  • відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних і соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором.

На чому ще варто акцентувати увагу

Однією з важливих вимог у процесі надання юридичної допомоги креативним спеціалістам, на яку необхідно звертати увагу, є мова подання текстів, оголошень тощо. Створюючи дизайн, креативні роботи, оголошення тощо, які містять текст, потрібно дотримуватися законодавчих вимог щодо мови.

Наприклад, у ст. 6 Закону України «Про рекламу» зазначено, що мова реклами визначається ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики». Відповідно до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця.

Однак, згідно з рішенням Конституційного суду України від 28.02.2018 р. №2-р/2018, Закон України «Про засади державної мовної політики» визнано таким, що не відповідає Конституції України. Тобто згаданий Закон визнаний неконституційним і втратив чинність.

Згідно зі ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Відповідно, всі креативні матеріали, які містять комерційну або рекламну складову (крім зареєстрованих ТМ, слоганів), повинні бути створені (викладені) державною мовою. Якщо іноземні слова не зареєстровані як ТМ, то потрібно робити їх переклад або транслітерацію українською мовою.

Зазначені вище законодавчі вимоги щодо мови можна не застосовувати у разі використання в написанні у дизайні належним чином зареєстрованих знаків для товарів, робіт і послуг (ТМ) чи слоганів, оскільки такі ТМ подаються як зображення і не можуть тлумачитися як подача саме текстової інформації іноземною мовою. ТМ має правову охорону відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТМ та подається в тому вигляді, в якому зареєстрована ТМ.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України, надаючи правову допомогу креативному спеціалісту під час створення креативних робіт, ідей, розробки дизайну, написання текстів, створення рекламних концепцій, рекламних стратегій, використання чужих об’єктів права інтелектуальної власності в креативній роботі, розробці програмного продукту, інших робіт та послуг, результатом виконання яких є творча складова, необхідно здійснювати детальний юридичний аналіз починаючи з етапу появи креативної ідеї до моменту її втілення у життя. Результатом аналізу має бути вичерпний перелік зауважень та пропозицій до такого креативного рекламного матеріалу, а у разі потреби – нормативно-правове обґрунтування для замовника креативного матеріалу.

1
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати