16 липня 2019, 11:13

Ключові проблемні ситуації у висвітлені кримінальних процесів

Опубліковано в №30-31 (684-685)

Марія Пилаєва
Марія Пилаєва суддя-спікерка Печерського районного суду міста Києва

Критика ЗМІ розгляду судами справ у порядку кримінального процесуального законодавства стала своєрідним трендом останнього часу. Особливу активність у цьому проявляють різноманітні громадські організації та судові журналісти.

З огляду на зазначену проблематику, а також зважаючи на необхідність окреслити основні тенденції цієї проблеми та знайти шляхи її вирішення, за підтримки Українсько-канадського проекту підтримки судової реформи Програми USAID «Нове правосуддя», ВРП, ВС, ВККС України, Ради суддів України, ДСА України, НШС України, ГО «Детектор медіа», Інституту масової інформації, Національної спілки України та «Юридичної Газети» як генерального інформаційного партнера у травні цього року був проведений Третій загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів».

Враження від форуму: насичена тематика ключових доповідей, змістовні акценти на окремих актуальних питаннях, жваві дискусії та критичне мислення. Вищезазначеному питанню було приділено достатньо уваги для формування прийнятного сприйняття громадськості. Як наслідок, хочеться зупинитися на наступному.

Судова система стала набагато відкритішою, а також вжила заходів для покращення комунікації судів із ЗМІ та громадськістю. Рада суддів України рішенням №63 від 12.03.2015 р. затвердила Пам'ятку щодо спілкування з журналістами.

Сьогодні питанню висвітлення кримінальної процесуальної діяльності на різних її стадіях присвячено низку статей та відеосюжетів, судові журналісти присутні у відкритих судових засіданнях, беруть інтерв'ю в учасників справ і суддів, тлумачать норми права та навіть надають оцінку судовим рішенням. Проте ключовим і поки що недосяжним залишається питання дотримання засобами масової інформації презумпції невинуватості особи, закріпленої в національному законодавстві.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав чинності».

Судова журналістика має надзвичайне значення для демократичного суспільства — вона є призмою між судовою владою та суспільством. Крізь публікації та висвітлення судових подій формується думка громадськості щодо конкретного кримінального провадження. Однак нерідко дійсні реалії перекручуються, особа ще не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, але вже показана ЗМІ як винуватець подій та, як наслідок, засуджена суспільством ще до того, як постане перед судом.

Тому головним і незмінним у висвітленні кримінального процесу має бути законодавчо закріплене правило поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена судом, як з невинуватою особою. На мою думку, таке поводження є прямим обов'язком суспільства як спільноти загалом, а також кожного індивіда, якщо ми прагнемо жити в умовах верховенства права.

Отже, моя особиста порада журналістам, щоб відчути презумпцію невинуватості в дії та зрозуміти, як подавати інформацію про учасників кримінальних подій, навіть якщо все здається абсолютно очевидним — поставте себе на місце особи, яку звинувачують. Уявіть, що звинувачують саме вас, а ви не визнаєте звинувачень і вірите у свою невинуватість. Єдиною гарантією вашої безпеки, вашим єдиним захистом є унікальна і могутня презумпція вашої невинуватості перед усіма, допоки суд не скаже своє слово.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати