З інтерналізацією економіки та поглибленням глобалізаційних процесів особливо гостро постає проблема захисту прав мігрантів. З одного боку, була створена низка документів і механізмів, що забезпечують виконання прав мігрантів, у тому числі інструменти, які покликані захищати певні групи мігрантів (наприклад, біженців). З іншого боку, проблеми міграції та мігрантів стають осередком політичних і соціальних побоювань щодо захищеності, національної ідентичності, соціальних змін та економічної невизначеності в середині держави, тому в країнах Європи спостерігається нестача суспільної політики та солідарності в цій сфері, а на темі міграції спекулюють політики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Свобода пересування гарантується Протоколом 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція), ст. 2 якої встановлено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можна встановлювати жодних обмежень, окрім тих, що передбачені законом та є необхідними в демократичному суспільстві, в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Практика Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ, суд) у сфері захисту прав мігрантів достатньо багата, що свідчить про велику кількість порушень та зловживань у цій галузі.