Ми живемо в епоху глобальної діджиталізації, коли не встаючи з-за столу, можна замовити продукти харчування, подивитися нові фільми та поспілкуватися з друзями. Судова адміністрація запроваджує подібні технології в судочинстві, завдяки чому вже найближчим часом ми зможемо обмінюватися з іншими учасниками процесуальними документами через електронну пошту, подавати позови, не встаючи з робочого місця, а також проводити судові засідання з офісу. Звучить чудово, правда ж?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак українські суди й досі не завжди є комфортними для своїх відвідувачів. Якщо навіть районні суди в центральних районах м. Києва можуть залишитися на якийсь час без світла або опалення, то що вже казати про суди в районних містах інших областей. Наприклад, один із судів Дніпропетровської області у 2018 р. не мав можливості проводити судові засідання в режимі відеоконференції, оскільки хтось вирізав дріт, призначений для наявності в суді мережі Інтернет. В одному з районних судів м. Львова для того щоб документи з канцелярії потрапили до судді (незважаючи на те, що працівники канцелярії суду сканують кожен аркуш документа), помічник судді повинен відвідати канцелярію та забрати відповідні документи. Це я вже не згадую про те, що наприкінці року в більшості судів банально немає паперу та конвертів, щоб розсилати учасникам справи судові повістки та процесуальні документи. Чи можемо ми говорити про якусь діджиталізацію та електронний суд за таких умов функціонування судів?
E-court: з чим його смакують?
Що ж таке електронний суд в Україні: міф чи реальність? Спробуємо дослідити зазначене питання в межах цієї статті. Варто зауважити, що незважаючи на те, що вітчизняних фахівців у галузі ІТ-технологій високо цінують у світі, Україна не є першовідкривачем у питаннях електронного судочинства.
Суд м. Чженьчжоу провінції Хенань (Китай) у 2016 р. провів перший судовий процес з використанням популярного в країні інтернет-месенджера WeChat, в якому суддя та адвокати спілкувалися з різних місць країни, записуючи голосові повідомлення для матеріалів справи. Таким чином, замість традиційного робочого дня, судовий процес тривав лише півгодини.
Уряд Великобританії ще у 2013 р. презентував програму реформування системи кримінального судочинства під назвою «Swift and Sure Justice» («Швидке та невідворотне правосуддя»), побудовану на принципах максимальної діджиталізації судового процесу та проведення засідань в режимі телеконференції, вдало протестувавши її в одному з найбільш завантажених судів країни — в мировому суді Бірмінгема. Загалом, на запровадження системи електронного судочинства у Великобританії планується витратити 1 млрд фунтів стерлінгів, а судові рішення будуть проголошувати через Skype або FaceTime.
Окрім того, у Великобританії створюється єдина система онлайн-судів (Online dispute resolution system), призначена для розгляду найбільш розповсюджених цивільних позовів до 25 тис. фунтів. Розробники системи впевнені, що вона дозволить громадянам економити кошти та вирішувати свої спірні питання навіть без залучення юриста. Також Великобританія має плани щодо створення «мобільних судів» з онлайн-доступом до таких судів у громадських місцях.
Розвинений обмін процесуальними документами в Норвегії, де електронний суд реалізований через закриту систему електронного порталу. В Литві учасники господарських та цивільних спорів мають можливість користуватися публічним пошуком розподілу справ, судових рішень, формувати та надавати суду електронні процесуальні документи, знайомитися з матеріалами справи, слухати аудіозаписи судових засідань.
Однак найбільш повно та ефективно система електронного судочинства розвинена в Сингапурі, де судочинство повністю здійснюється в електронній формі, а паперові носії взагалі не використовуються.
Українські реалії
В Україні система електронного судочинства запроваджується з 2012 р. З 17.06.2013 р. в усіх місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції було запроваджено обмін електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання судом таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді.
З 04.06.2018 р. у 18 пілотних судах України, відповідно до наказу Державної судової адміністрації України, було розпочато тестування підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електрон-ний суд», завдяки якій користувач має можливість подати до суду в електронному вигляді позовну заяву, долучити в електронному вигляді додатки до такої позовної заяви, а також сплатити судовий збір.
В пілотному проекті взяли участь районні суди м. Києва, Київський апеляційний адміністративний суд, Апеляційний суд Одеської області, Київський районний суд м. Одеси, Одеський апеляційний господарський суд, господарський суд Одеської області, Вінницький апеляційний адміністративний суд, Вінницький окружний адміністративний суд та Донецький апеляційний адміністративний суд.
Дійсно, зареєструвавши за допомогою електронно-цифрового підпису (далі — ЕЦП) офіційну адресу на порталі cabinet.court.gov.ua, користувач може подати до суду позовну заяву (система навіть пропонує шаблони) з додатками, які можна завантажити зі свого комп'ютера, а також сплатити судовий збір. Після формування і перевірки позовної заяви вона підписується натисканням на кнопку та направляється до суду. Надалі у процесі розгляду позову судом до електронного кабінету надходитимуть повідомлення про результати авторозподілу, повістки, ухвалені судові рішення у справі та інші процесуальні документи.
Тимчасові недоліки?
Однак сьогодні з цією системою працюють далеко не всі суди України. До того ж система ще не дозволяє здійснювати повноцінне судочинство, адже заяву про виправлення у рішенні (ухвалі) описок чи арифметичних помилок, заяву про повернення судового збору, заяву про роз'яснення рішення (ухвали) суду, заяву про розгляд справи за відсутності особи, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо зареєструвати у підсистемі «Електронний суд» поки що неможливо. Крім того, у судів виникають труднощі з ідентифікацією електронного цифрового підпису фізичної або юридичної особи, який повинен відповідати акредитованим центрам сертифікації ключів; ідентифікацією електронних адрес сторін для впевненості в тому, що кореспонденція суду дійде саме до адресата, а не до іншої особи; забезпеченням можливості учасникам процесу ознайомитися з матеріалами електронної справи.
Зазначені недоліки планується усунути до 01.01.2019 р. Передбачається, що з цього моменту система «Електронний суд» повинна запрацювати в усіх судах України. Розробники системи обіцяють, що з початком її повноцінної роботи буде забезпечено повністю автоматизований розподіл судових справ (без участі посадових осіб суду), який відбуватиметься на підставі внесеного до автоматизованої системи документообігу суду електронного документа або електронної копії паперового документа, підписаної електронним цифровим підписом їх автора; обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу; віддалений доступ користувачів цієї системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається, в електронній формі, відповідно до наданих прав доступу; можливість учасника справи, який має намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв'язок із судом тощо.
Успішний досвід
Адвокатське об'єднання «Suprema Lex» вже використовувало систему «Електронний суд» в одній зі справ, яка розглядалася Деснянським районним судом м. Києва, щодо стягнення заборгованості з позичальника на користь клієнта адвокатського об'єднання (кредитора). Цей досвід був цілком успішним.
Безперечно, електронний суд зробить роботу юристів більш швидкою та ефективною, адже дозволить зекономити час на подорожі до суду для ознайомлення з матеріалами справ, подання процесуальних документів та участі в судових засіданнях. З використанням різноманітних додатків, які в автоматичному режимі створюватимуть позовні заяви, як це робить додаток від адвокатського об'єднання «Suprema Lex» «Клементій» (від англ. claimant — позивач), а також через систему «Електронний суд» одразу відправлятимуть їх до суду, система електронного судочинства стане зручною та зрозумілою для бізнесу і громадян.
Головна проблема, яку підкреслив Свен Маріус Урке, генеральний директор судової адміністрації Королівства Норвегія (займає 2-ге місце в Європі з використання ІТ-технологій у державних сферах) — це не технології або їх недосконалість, а ментальність користувачів. Для ефективного використання систем електронного судочинства необхідно змінити мислення суддів та учасників судового процесу.
Я вважаю, що електронний суд — це реальність найближчого часу, завдяки якій я планую більш ефективно захищати інтереси своїх клієнтів.