Сьогодні національні законодавства майже усіх країн демонструють вакуум у сфері оподаткування операцій з криптовалютами. Однак у цьому питанні є піонери.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Деякі країни здійснюють сміливі спроби впорядкувати хаос із криптоактивами. Лишень влітку 2019 р. можна виділити чимало стрибків уперед. Банківська криптовалюта Центрального банку Китаю майже готова до запуску. В Новій Зеландії влада дозволила виплату заробітної плати у криптовалютах. Управління з контролю над фінансовою діяльністю Великобританії (FCA) опублікувало остаточне Керівництво (PS19/22), яким класифікувало різні види криптоактивів. Керівництво FSRA Абу-Дабі представило концепцію стейблкоїнів, повністю підкріплених фіатною валютою.
На жаль, українське законодавство не зрушило із сірої зони, хоча депутати та державні службовці вже декілька років декларують свої криптоактиви. Отже, розглянемо детальніше питання щодо сучасного стану оподаткування операцій з криптовалютами в Україні.
Незважаючи на відсутність криптовалюти de jure, вона присутня в Україні de facto: потужна криптовалютна спільнота, великі бізнес-гравці криптосвіту з українськими коренями. Наприклад, громадська організація Bitcoin Foundation Ukraine була створена у 2014 р., за даними якої Україна входить до топ-країн з користувачами криптовалют.
Криптовалюта не гарантується і не забезпечується Національним банком України (далі — НБУ). Для її обміну на фіатні гроші використовуються криптовалютні біржі, обмінники, криптомати тощо.
Чи врегульований правовий статус криптовалют в Україні?
У 2014 р. НБУ у своєму документі «Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin» зробив першу спробу визначити правовий статус, який був прирівняний до грошового сурогату, але вже у 2018 р. НБУ дійшов висновку, що криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом, залишивши біткоїн у сірій зоні українського законодавства (Лист від 22.03.2018 р. №40‑0006/16290).
Державна фіскальна служба Україна (далі — ДФС) у своїй ІПК від 25.01.2019 р. №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК «Щодо порядку оподаткування доходів деяких операцій» дублює позицію НБУ, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. ДФС зазначає, що «природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом». Також ДФС повідомляє, що оскільки порядок оподаткування операцій з криптовалютою не встановлений нормами податкового законодавства, то надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування вказаних вище норм є неможливим.
На момент написання статті правовий статус криптовалюти ще не визначений. Такий вакуум призводить до труднощів у процесі оподаткування та взаємодії з контролюючими органами. Наприклад, декларують криптоактиви, трактуючи по‑різному (як кошти, як майно), тому виникають труднощі з оподаткуванням, бухгалтерським обліком операцій, накладними ПДВ, місцем постачання, зловживанням з боку контролюючих органів, а також практикується ухилення від сплати податків.
Понад рік на розгляді Верховної Ради України (далі — ВРУ) перебувають законопроєкти, які покликані врегулювати обіг криптовалют у країні (законопроєкт №7183 від 06.10.2017 р. «Про обіг криптовалюти в Україні», законопроєкт №7183‑1 від 10.10.2017 р. «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні»).
Про які операції з криптовалютою йде мова?
Якщо мова йде про криптовалюту, то мається на увазі її купівля-продаж та майнінг. Немає окремих КВЕДів під ці види діяльності, але й немає заборони на операції з криптовалютами. Згідно зі ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Листом Держстату від 05.10.2018 р. №14.4‑09/435‑18 рекомендовано класифікувати майнінг та реалізацію криптовалют за КВЕДом 64.19 «Інші види грошового посередництва», а торгівлю (обмін) криптовалютами — за КВЕДом 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».
Як оподатковуються операції з криптовалютами в Україні?
Що стосується ставок оподаткування, то оскільки відсутнє регулювання саме операцій з криптовалютами, податківці, Мінфін та юридична спільнота схиляються до того, якщо це юридична особа чи фізична особа-підприємець на загальній системі — 18%, додатково також стягується 1,5% військовий збір. Відповідно до пп. 6 п. 291.5 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку І‑ІІІ груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (КВЕД 64.19 та КВЕД 66.19 згадані вище).
Ставка податку на доходи фізичних осіб — 18% (ст. 167.1 ПКУ) та 1,5% військовий збір. ДФС у вищезазначеній ІПК №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК наголошує, що згідно з п. 22.1 ст. 22 Кодексу, об'єктом оподаткування може бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. На жаль, податкове законодавство жодним чином не регулює криптовалюти.
Спірним питанням є визначення бази для оподаткування при купівлі-продажу криптовалют: включати до бази лише позитивну дельту чи весь прибуток у процесі виведення коштів у фіат. Законодавець повинен чітко це визначити, адже сіра зона — гарантія претензій з боку податківців. Також варто мати на увазі, що для такого доходу важливою є можливість встановити джерело (Україна чи іноземне джерело походження доходу), тому це ще одна норма, якої не вистачає податковому законодавству.
Отже, переходимо до майнінгу, який по суті є процесом вирішення криптографічних головоломок з використанням обчислювальних потужностей комп'ютера або спеціалізованих пристроїв з метою обслуговування мережі. Листом Держспецзв'язку від 19.06.2018 р. №04/02/02‑1909 було роз'яснено, що майнінг криптовалют не належить до ліцензованих видів послуг.
Як правило, для майнінгу блоку необхідні сотні МВт електроенергії, що ускладнює обчислення бухгалтерської собівартості такого видобутку криптовалюти, оскільки потрібно враховувати вартість електроенергії та амортизацію використаного обладнання, а також персонал, який обслуговує це обладнання. Якщо згадати скандальний кейс із майнінговою фермою на київському ПАТ «Квазар» (№759/3712/18), керівник ТОВ «Емкоре» був оштрафований за використання найманої праці без укладення трудового договору. Потрібно зробити наголос, що протягом 2017–2019 рр. існує спірна практика кримінальних проваджень щодо майнерів, яка своїм предметом не має саме майнінг, а здебільшого охоплює статті щодо легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від оподаткування, ввезення техніки без належного оформлення тощо.
Якщо криптовалюту вважати активом (товаром), операції з купівлі-продажу оподатковуватимуться ПДВ, з яким існує багато труднощів через неврегульованість у контексті криптовалют. Якщо звернутися до міжнародного досвіду, то можна привести у приклад постанову Європейського суду від 22.10.2015 р., яка визначила, що операції з обміну традиційних валют на біткоїни повинні бути вільними від ПДВ, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот та монет. Наразі в Україні це питання законодавчо не врегульоване, тому маємо надію, що нова влада та очільники візьмуть до уваги позитивний досвід Європи.
Які підсумки?
Цифрові технології можуть бути використані не лише на благо, але й зі злочинним наміром. В останньому звіті ООН «Епоха цифрової взаємозалежності», який був представлений на початку літа 2019 р., мова йде саме про виклики, з якими зіштовхується людство у цифрову епоху. Навесні 2019 р. ОЕСР у своєму звіті «Вирішення податкових проблем дигіталізації економіки» ґрунтовно дослідила зміну податкової сфери, принципів формування доходу через цифрові інструменти, в тому числі криптовалюти.
Законодавчий вакуум — це плацдарм для зловживань та гальма для розвитку країни. Дуже важливо, щоб юридичний бік встигав за технічним, для ефективного масштабування в Україні бізнесу та взаємодії контролюючих органів з таким бізнесом.
Податкова система має еволюціонувати, з огляду на еволюцію господарських зв'язків у суспільстві. Держава повинна поставити собі у першочергові завдання розробки та прийняття необхідних нормативно-правових актів, а також усунути перебування криптовалют у сірій зоні (зокрема, потрібно визначити їхній правовий статус, податкові та господарські нюанси).