На сьогодні подання скарги до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) стало настільки популярним засобом захисту своїх прав серед громадян України, що Україна посіла 4 місце серед 47 країн – членів Ради Європи за кількістю звернень до Європейського суду. На жаль, попри величезну кількість бажаючих захистити свої права через звернення до цієї міжнародної інституції, понад 95% заяв визнаються Європейським судом неприйнятними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Слід наголосити на тому, що прийнятними до розгляду в Європейському суді визнаються справи, в яких ідеться про порушення прав фізичних та юридичних осіб відповідно до положень Конвенції державними органами або підприємствами із визначальною часткою держави (25%), що сталися на території України у період після 11.09.1997 р. після проходження заявниками національних засобів захисту, але не пізніше 6-місячного терміну з моменту винесення останнього рішення у справі1.
Саме через недотримання вищезазначених вимог справи визнаються неприйнятними до розгляду Європейським судом. Крім того, заява не має бути аналогічною за предметом тій, яка вже була розглянута Європейським судом, не має бути зловживання правом заявника на звернення до Європейського суду (коли заява ґрунтується на завідомо неправдиво викладених фактах), а також заявник має понести суттєву шкоду в результаті порушення його прав.