24 червня 2019, 17:37

Близький контакт

Актуальні погляди на взаємозв'язок митної вартості та трансфертного ціноутворення

Опубліковано в №25-26 (679-680)

Олег Щербак
Олег Щербак «Правозахист Україна, ЮК» адвокат

Сучасна міжнародна комерція — це нові виклики для її учасників та держав. Україна не є винятком. Незважаючи на останні зміни в політиці окремих великих гравців світу, уніфікація міжнародних правил невпинно рухається вперед. Це стосується також сфери оподаткування.

Сьогодні зусилля впливових міжнародних організацій спрямовані на знищення схем ухилення від сплати податків через використання компаніями низькоподаткових юрисдикцій. Мова йде про правила трансферного ціноутворення.

Починаючи з періоду Першої світової війни, коли в США та Великій Британії з'явилися перші нагадування про правила трансферного ціноутворення, змінилися глобальні економічні відносини, розвинулися та набули великого впливу транснаціональні компанії. Насамперед, змінилося міжнародне законодавство — керівні настанови ОЕСР та правила ВТО. Багато моментів було вирішено, надано належну оцінку, розроблені та втілюються у життя різноманітні правові інститути.

Водночас серед спеціалістів залишається дискусійним питання щодо взаємозв'язку трансферного ціноутворення і митної вартості. Учасники світової торгівлі виступають за те, щоб митні адміністрації враховували наявну інформацію про трансфертне ціноутворення, розглядаючи операції з пов'язаними сторонами, а також вплив коригування трансфертного ціноутворення на митну вартість.

Всесвітня торгова організація у своїх Керівництвах щодо митної оцінки та трансферного ціноутворення, видання 2018 р. (далі — Керівництва), ставить слушне питання, яке відображає очікування транснаціональних компаній. Якою мірою інформація, що міститься в документації про трансфертне ціноутворення (насамперед, розроблена для цілей оподаткування), надає корисні відомості для митних органів, щоб визначити, чи має вплив взаємозв'язок сторін на заявлену ціну імпортованих товарів, для остаточного визначення митної вартості?

Незважаючи на те, що методології трансферного ціноутворення та митної оцінки є дещо схожими, але різними залишаються їхні цілі. Для трансферного ціноутворення — це пошук відповідності принципу «витягнутої руки», а для митної оцінки — пошук впливу взаємозв'язку сторін угоди на ціну товару. Після вивчення особливостей регулювання трансферного ціноутворення та митної оцінки стає зрозумілим, що для компанії бажаним є застосування нижчої митної вартості імпортованого товару та одночасно високої трансферної ціни товару. При цьому завдання фіскального та митного органів — належними методами підтвердити або спростувати заявлений декларантом рівень цін, враховуючи обставини продажу.

Важливо, що серед багатьох методів митної оцінки зазвичай на практиці митниця зосереджується на методі «ціни угоди», а інформація з документації про трансферне ціноутворення, як вбачається, може бути використана саме в контексті цього методу.

Останнім часом ведеться дискусія щодо можливості використання митними адміністраціями під час проведення аудиту компаній (так званий постаудит) документації з трансферного ціноутворення. Це обґрунтовується тим, що дослідження, викладені в цій документації, стануть корисними для аналізу торгових операцій з пов'язаними особами. До того ж така форма взаємодії бізнесу та держави зменшує час та необхідність залучення додаткових ресурсів для підготовки подібної інформації. Водночас зазначається, що митниця не повинна покладатися у своїх висновках виключно на таку документацію.

Всесвітня торгова організація на засіданнях своїх технічних комітетів так і не досягла значних успіхів у розробці необхідної законодавчої бази для об'єднання методологій трансферного ціноутворення та митної оцінки. Як вбачається з відкритої інформації, зробити це в нинішніх умовах міжнародних правових актів достатньо складно.

Водночас надається рекомендація щодо більш якісного розгляду органами Всесвітньої торгової організації певних питань, які стосуються озвученої проблеми (зокрема, щодо залежності рівня вже визнаної митною адміністрацією митної вартості імпортованих товарів від ретроспективних коригувань трансферної ціни (так звані застереження про перегляд ціни)).

Щодо цього питання важливим стало нещодавно ухвалене рішення Європейським Судом правосуддя у справі №C‑529/16 за позовом Hamamatsu Photonics Deutschland GmbH до німецької митниці. Своїм рішенням суд постановив, що ціна угоди не може бути використана як основа для формування митної вартості, коли на момент декларування не встановлена наявність або відсутність можливостей для коригування цієї ціни у бік збільшення або зменшення. На думку спеціалістів, це може означати обмеження можливості використання митною адміністрацією методу митної оцінки за ціною угоди як основи для митної вартості в операціях з пов'язаними особами та коригування рівня трансфертних цін.

Наслідки цього рішення ще доведеться проаналізувати. Проте вже зараз варто зазначити, що компаніям потрібно більш уважно ставитися до практики формування своїх трансферних цін, а під час декларування митної вартості такі компанії не зможуть вільно застосовувати основний метод митної оцінки.

У Керівництвах зроблено застереження про відсутність в них остаточного підходу до вирішення освітленої проблеми. Тому сьогодні це питання залишається актуальним, а пошук шляхів її вирішення буде продовжуватися. Для нашої країни дуже важливо вивчити надані практичні настанови, а також досвід інших країн, щоб застосувати найбільш ефективні методи врегулювання цієї проблеми.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати