В Україні триває медична реформа, яка стосується конкретно всіх і кожного, адже її мета — забезпечити всім громадянам України рівний доступ до якісних медичних послуг та побудувати систему охорони здоров'я, в центрі якої знаходиться пацієнт. Варто відзначити, що вдалося досягти протягом 2017‑2018 рр. у процесі впровадження медичної реформи, а також що знайде подальший розвиток у 2019 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Національна служба здоров'я України
Наприкінці 2017 р. було створено Національну службу здоров'я України (далі — НСЗУ) — центральний орган виконавчої влади, який в інтересах пацієнта оплачуватиме надані медичні послуги (коштом державного бюджету в межах програми медичних гарантій). Тобто послугу отримуватиме пацієнт, а платитиме медичному закладу за неї держава. Вартість послуг визначатиметься на основі єдиних національних базових тарифів та вимог до якості.
Протягом 2019 р. НСЗУ буде поступово та покроково виконувати покладені на нього численні завдання щодо подальшого впровадження нової системи фінансування закладів охорони здоров'я, системи електронного документообігу в усіх медичних закладах, програми «Безкоштовна діагностика», реформування екстреної медичної допомоги, розробки державної програми медичних гарантій на 2020 р., яка вперше буде ухвалена разом з державним бюджетом на 2020 р. та охоплюватиме всі рівні надання медичних послуг.
Нова системи фінансування закладів охорони здоров'я
Було розпочато перехід до нової система фінансування всіх закладів усіх рівнів надання медичної допомоги за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Що це означає? Держава більше не виділяє кошти згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров'я (державного чи комунального). Натомість ці заклади перетворюються на автономні суб'єкти господарської діяльності, що отримують плату за результатами своєї діяльності, тобто за фактично надану пацієнтам медичну допомогу. Кожен заклад шляхом укладання договору з НСЗУ отримує фінансування відповідно до кількості пацієнтів, які підписали декларації з лікарями, а також додатково — за пацієнтів, які проживають на території обслуговування закладів, але ще не обрали лікарів.
На 2019 р. субвенція з держбюджету не передбачена. Якщо угода з НСЗУ не буде укладена, то місцевій владі доведеться утримувати заклад за власні кошти.
Електронна система охорони здоров'я
В Україні у 2018 р. була запроваджена електронна система охорони здоров'я e‑Helth. Це перший крок до відмови від застарілої паперової звітності. Вся медична документація протягом 2019 р. буде переведена в електронний вигляд. Основна мета впровадження електронної системи охорони здоров'я — мінімізувати шахрайство і корупційні схеми.
Якщо на цей момент через e‑Helth лікарі підписують декларації з пацієнтами, а пацієнти записуються на прийом до лікаря, то вже у 2019 р. лікарі видаватимуть електронні лікарняні. При цьому роботодавець одразу отримуватиме інформацію про співробітника, який вийшов на лікарняний. Замість паперових карток з'являться електронні, до яких лікарі будуть вносити всі дані про здоров'я людини та призначене лікування. Також в електронний формат перейдуть рецепти за програмою «Доступні ліки». Якщо лікар призначив препарат, який входить у державну програму, то за електронним рецептом в аптеці його видаватимуть безкоштовно. Лікарі будуть користуватися електронними направленнями, за допомогою яких направлятимуть пацієнтів на додаткові обстеження та до вузьких спеціалістів.
Варто зазначити, що правовідносини у цій сфері регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, Законами України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про електронні довірчі послуги», постановами Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. №1101 «Про утворення Національної служби здоров'я України» та від 25.04.2018 р. №411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров'я», іншими нормативно-правовими актами.
Саме Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №411 було затверджено Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я, яким детально визначено механізм функціонування електронної системи охорони здоров'я та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в електронній системі охорони здоров'я відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Функціональні можливості електронної системи охорони здоров'я дуже широкі. Зокрема, пацієнти отримають можливість реєстрації користувачів у центральній базі даних, у тому числі з використанням засобів електронної ідентифікації; розмежування прав користувачів на внесення та перегляд інформації у центральній базі даних, внесення до неї змін та доповнень; можливість створення, внесення, перегляду та обміну деклараціями про вибір лікаря, який надає первину медичну допомогу, рецептами, направленнями, медичними записами, іншою інформацією та документами через електронні кабінети відповідно до прав доступу користувачів; можливість укладення, зміни та припинення договорів про медичне обслуговування населення і договорів про реімбурсацію за програмою медичних гарантій; формування та подання електронних звітів, первинних, розрахункових та інших документів за договорами через центральну базу даних тощо.
Електронна система охорони здоров'я передбачає існування центральної бази даних, в межах якої ведуться такі реєстри:
- Реєстр пацієнтів, що містить інформацію про фізичних осіб, які мають право на гарантії згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»;
- Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу;
- Реєстр суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я, що містить інформацію про заклади охорони здоров'я, фізичних осіб-підприємців, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та лабораторії, які уклали або мають намір подати заяву про укладення договору за програмою медичних гарантій або залучені надавачами медичних послуг до надання медичних послуг;
- Реєстр медичних спеціалістів, що містить інформацію про осіб, які здобули освіту у сфері охорони здоров'я;
- Реєстр медичних працівників, що містить інформацію про осіб, які перебувають у трудових відносинах із суб'єктами господарювання у сфері охорони здоров'я;
- Реєстр договорів про медичне обслуговування населення, що містить інформацію про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладені з НСЗУ;
- Реєстр договорів про реімбурсацію, що містить інформацію про договори про реімбурсацію за програмою медичних гарантій, укладені з НСЗУ.
Також електронна система охорони здоров'я передбачає сумісність та електронну взаємодію центральної бази даних з іншими інформаційними системами й державними інформаційними ресурсами:
- Єдиним державним демографічним реєстром;
- Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- Державним реєстром актів цивільного стану громадян;
- Єдиною державною електронною базою з питань освіти;
- Єдиним державним реєстром Міністерства внутрішніх справ;
- іншими ресурсами, які зазначені у нормативно-правових актах, що регламентують взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів.
Реформа швидкої допомоги
Швидка допомога з 2019 р. буде розділена на екстрену, коли необхідна термінова госпіталізація, та невідкладну допомогу — вона виїжджатиме, коли немає небезпеки для життя людини, але є загроза для здоров'я (загострення хронічної хвороби, підвищення температури або тиску).
Реформування екстреної медичної допомоги розраховане на 5 років (до 2022 р.). Головним досягненням має стати зменшення смертності пацієнтів, оскільки карети швидкої повинні бути на місці через 4‑8 хвилин після виклику, а не 10‑20 хвилин, як зараз.
Першими, кого торкнуться зазначені зміни, будуть жителі Вінницької, Донецької, Одеської, Полтавської, Тернопільської областей та Києва. На зміни в цих областях у державний бюджет додатково закладено 1 млрд грн.
Трансформація екстреної медичної допомоги передбачає:
- підвищення кваліфікації бригад до рівня світових стандартів надання екстреної медичної допомоги;
- підвищення зарплати для фахівців, які пройшли навчання сучасним методикам порятунку життя;
- новий та сучасний транспорт, оснащений необхідним обладнанням;
- сучасні диспетчерські служби по всій Україні, об'єднані єдиною електронною системою.
Програма «Доступні ліки»
Як і раніше, українці отримуватимуть ліки від серцево-судинних захворювань, діабету та бронхіальної астми безоплатно або з незначною доплатою. Уряд передбачив на це 1 млрд грн у проекті бюджету.
З 01.04.2019 р. програма відійде до НСЗУ, тобто контрактувати аптечні заклади та відшкодовувати вартість відпущених лікарських засобів будуть не заклади охорони здоров'я чи муніципалітети, а безпосередньо оператор бюджетних коштів — НСЗУ.
У сфері державних закупівель ліків і медичних виробів протягом 2018–2020 рр. Міністерство охорони здоров'я України втілюватиме зміни, щоб для кожного препарату підібрати найоптимальніший і зручний шлях «доставки» до пацієнта. До кожного з майже 500 препаратів і більше ніж 700 медичних виробів, які зараз закуповує держава централізовано, планується застосувати один із трьох основних інструментів: розширення «Доступні ліки», включення у вартість послуги, централізовані закупівлі через Центральну закупівельну агенцію.
Програма «Безкоштовна діагностика»
Програма «Безкоштовна діагностика» запрацює з липня 2019 р. і стане наступним кроком трансформації системи охорони здоров'я. НСЗУ почне оплачувати діагностичні послуги за направленням сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги.
Безкоштовну діагностику можна буде отримати безоплатно за направленням сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Направлення на безкоштовну діагностику буде електронним, лікар зможе його оформити тільки через електронну систему охорони здоров'я. З липня 2019 р. для того щоб отримати електронне направлення на безкоштовну діагностику, пацієнту необхідно буде обрати свого лікаря і підписати з ним декларацію, якщо це не було зроблено раніше.
У програму «Безкоштовна діагностика» увійдуть такі послуги: мамографія і 5 видів рентгену (грудна клітина, суглоби, хребет, кістки та приносові пазухи), ехокардіографія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи, 6 видів УЗД (шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитоподібна і молочні залози), 4 види біопсії під контролем УЗД (щитоподібної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз), видалення новоутворень (м'яких тканин і шкіри, у носі, гортані, вухах), ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунку, дванадцятипалої та товстої кишки, сечового міхура, трахеї та бронхів тощо).
Для пацієнтів це означає, що не потрібно буде приносити шприци, рукавички, вату та плівку для рентгену, адже НСЗУ покриє вартість послуг у програмі. До програми «Безкоштовна діагностика» зможуть приєднатися комунальні поліклініки, лікарні, приватні діагностичні центри, які уклали договір з НСЗУ. З липня 2019 р. шукайте наліпки «Безкоштовної діагностики» на дверях вашої поліклініки.
З детальним переліком медичних послуг за програмою «Безкоштовна діагностика», а також іншими питаннями щодо трансформації охорони здоров'я у 2019 р. можна ознайомитися у проекті Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантів медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області», розміщеному на сайті Міністерства охорони здоров'я України 18.12.2018 р. у розділі «Громадське обговорення».