1 квітня для українських чиновників закінчився строк подання електронних декларацій за 2020 рік. За інформацією НАЗК, за період кампанії декларування до Реєстру надійшло майже 800 тис. декларацій. Які ж найпоширеніші порушення в деклараціях вчиняють посадовці? І що робити, якщо ви помітили таке порушення?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. У декларації не вказані члени сім’ї суб’єкта декларування
За законом, декларант має вносити в декларацію: а) всіх, хто має з ним спільний побут (наприклад, якщо в одному будинку живуть мама, дідусь і дядько декларанта – всі вони мають бути вказані); б) чоловіка/дружину та дітей до 18 років (навіть якщо чоловік/дружина та діти живуть окремо).
Оскільки разом з членами родини треба декларувати також все їхнє майно, доходи, видатки тощо, посадовці інколи «забувають» про наявність у них цивільної дружини/чоловіка. А також про майно, що їй, або йому, належить.
Якщо ви точно знаєте, що декларант має з кимось спільний побут, однак не вказує в декларації цю людину – сміливо пишіть про порушення до НАЗК. У яких ще випадках варто повідомляти антикорупційників – пояснюємо далі.
2. Незаповнений третій розділ декларації – «Об’єкти нерухомості»
Поширеною помилкою є відсутність у третьому розділі бодай якоїсь нерухомості. Ця частина не може бути абсолютно пустою, оскільки фактично означає, що декларант не користується житлом і ніде не проживає.
Декларанти кажуть: «чому я маю декларувати місце реєстрації, це взагалі не моя квартира», «я там не живу, тільки прописаний» або «ну, в розділі 2 вказав же».
Насправді ж, у третьому розділі мають бути зазначені всі об’єкти нерухомого майна, що належать декларанту, а також ті, де він/вона зареєстровані та фактично проживають.
Тобто, якщо декларант не має житла у власності, у третьому розділі, як мінімум, мають бути вказані місце реєстрації та/або фактичного проживання (наприклад, готель чи орендоване житло).
3. Безцінні квартири: немає вартості майна на дату набуття
Коли посадовець заповнює розділ 3, він/вона має зазначити вартість нерухомості на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою. Звісно ж, ніхто не змушує спеціально робити оцінку майна для декларації. І навряд декларант знає ціну орендованої квартири.
Вартість може бути невідома, якщо майно старе, набуте за безкоштовної приватизації, орендоване. Однак, якщо це майно відносно нове – правочин обов’язково оформлюється у нотаріуса. І в самому документі (купівля-продаж, дарування, спадщина) зазначається вартість майна. У цьому разі незазначення вартості може бути умисним способом приховати велику суму, джерела походження якої декларант не може пояснити. Заробітна плата – 15 тис. грн на місяць, заощаджень немає, а купує квартиру на 200 кв. м. Якщо він/вона вказує справжню вартість, то одразу питання: звідки кошти? А якщо пише «Невідомо» – то і питань немає, бо ми не знаємо справжньої вартості майна.
4. Житловий будинок є, а землі під ним немає
Буває і так, що посадовець вказує в декларації будинок, а земельну ділянку, на якій розташовується цей будинок, не зазначає. Це порушення, оскільки земля і розміщений на ній житловий будинок фізично пов’язані між собою. Неможливо мати у користуванні житловий будинок та, як мінімум, не користуватися земельною ділянкою, на якій він розташовується.
5. Невідповідність рівня доходів видаткам та рівню життя
Наприклад, ви бачите, що особа, яка все життя працює на держслужбі і отримує мінімальну зарплату, раптом декларує автомобіль за 3 млн чи квартиру в елітному районі Києва на 300 кв. м. При цьому, задекларований дохід не дозволяє придбати таке майно, подарунків від близьких осіб, спадщини тощо він/вона не отримував/ла. Це вже може свідчити про незаконне збагачення. На жаль, на практиці такий кейс важко довести. Сума для складу злочину має бути дуже великою (6,8 млн грн у 2020 році), та і недобросовісні посадовці зазвичай записують майно на сестер/дружин/тещ. У будь-якому випадку на невідповідність способу життя посадовця рівню його доходу треба звертати увагу та повідомляти про невідповідність НАЗК.
6. Неподання або невчасне подання декларацій або форми змін
Хоч на подання електронних декларацій є повних 3 місяці, чимало посадовців люблять відкладати це на останній момент. Як наслідок, хтось запізнюється і подає декларації уже після 1 квітня, а хтось і взагалі забуває про цей обов’язок. Несвоєчасне подання без поважних причин тягне адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн, а при повторному порушенні – від 1700 до 5100 грн штрафу з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
Також адмінпорушенням є запізнення з подачею “форми змін”, яка подається коли витрати, дохід або подарунки перевищують 105,1 тис грн у 2020 році та 113,5 тис грн у 2021 році, упродовж 10 днів. У самій декларації видно дату її подання і дату, коли був отриманий дохід/подарунок або придбано актив. Порушення 10-денного терміну подачі форми змін підпадає під адміністративну відповідальність.
Звичайно, це не всі порушення та помилки під час заповнення декларації. Варто також звертати уваги на так звані “червоні прапорці”, які самі по собі не є порушеннями, але їхня наявність вже потребує особливої уваги та додаткового аналізу електронної декларації.
До них належать такі фактори, як:
- наявність видатків, що в кілька разів перевищують активи і доходи, а також, якщо посадовець вказав, що не знає вартості якогось потенційно дорогого майна, бо “Член сім’ї не надав інформацію”;
- великі обсяги готівки;
- наявність дуже дорогих автівок чи нерухомості (неспівмірназ доходами);
- нерухомість за кордоном чи повітряні транспортні засоби;
- ситуація, коли активи посадовця в кілька разів перевищують його доходи;
- коли у посадовця є гараж, але немає авто;
- коли декларант має фінансові зобов’язання перед банками, страховими чи лізинговими компаніями, пенсійними фондами або наявність зобов’язань, що в кілька разів перевищують активи та доходи (може свідчити про фіктивні боргові операції);
- коли подарунки, призи та благодійна допомога складають >75% доходу, або зазначені призи/виграші у лотерею на великі суми;
У будь-якому разі, якщо ви проаналізували декларацію посадовця та помітили щось дивне – повідомте про це НАЗК. Навіть якщо даних для початку повної перевірки буде недостатньо, НАЗК все одно враховує надану вами інформацію для майбутніх перевірок.
А якщо вам потрібна допомога з заявою до НАЗК – пишіть юристам Bihus.Info на пошту push@bihus.info.Вони розберуться в усіх порушеннях та проблемних питаннях і допоможуть повідомити антикорупційні органи.