28 травня 2019, 17:41

Законодавчі новинки, що покращують та погіршують інвестиційний клімат в Україні

Опубліковано в №20 (674)

Вероніка Ширман
Вероніка Ширман «Pavlenko Legal Group» юрист

Зазвичай у процесі планування своєї бізнес-діяльності іноземні інвестори вивчають інвестиційну привабливість різних країн світу. Для уніфікації цих даних створено міжнародні рейтинги, що порівнюють інвестиційний клімат. Так, Світовий банк щорічно публікує дослідження Doing Business, яке відображає рейтинг легкості ведення бізнесу у 190 країнах світу за такими критеріями як реєстрація бізнесу, отримання дозволу на будівництво, реєстрація власності, кредитування, захист прав інвесторів, оподаткування, забезпечення виконання контрактів тощо. За даними Doing Business 2019, що були опубліковані 31 жовтня 2018 року, Україна піднялася на п’ять позицій та зайняла 71 місце. Для порівняння, Білорусь зайняла 37 місце, Польща – 33, Росія – 31, у першу трійку увійшли Нова Зеландія, Сінгапур та Данія.

Говорячи про статистику залучення інвестицій в Україну, потрібно враховувати, що частина з них - це гроші українських підприємців, які виводяться у закордонні банки, а потім перераховуються як інвестиції в економіку України (реінвестиції). Відповідно до оприлюднених даних Державної служби статистики, у 2018 році в Україну надійшло близько 2 869,9 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що на 350 млн дол. США більше, ніж у 2017 році. Серед ключових країн-інвесторів можна виділити Нідерланди, Російську Федерацію, Кіпр та Австрію, а основною галуззю інвестування стала фінансова та страхова діяльність. Безумовно, одним із актуальних завдань для України залишається створення привабливого інвестиційного клімату, що, у першу чергу, пов’язане з належним законодавчим регулюванням. Нижче пропонуємо розглянути законодавчі новинки більш детально.

Корпоративне регулювання

Протягом декількох років в Україні спостерігається пожвавлення інтересу до галузі корпоративного права, що, відповідно, зумовлює значні зміни у законодавчому регулюванні. Так, за останній рік в Україні було прийнято ряд законів, що спрощують введення бізнесу. У першу чергу, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII, який набрав чинності 17 червня 2018 року, спростив ведення діяльності найпопулярнішої організаційно правової форми юридичних осіб в Україні – товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) та ввів поняття корпоративного договору. Корпоративні договори є новинкою для українського законодавства, однак у міжнародній практиці це – розповсюджений інструмент, відомий під назвою «shareholders' agreement». Укладення корпоративного договору забезпечує учасникам ТОВ значний простір для врегулювання своїх відносин та значно підвищує інвестиційну привабливість України в очах потенційного інвестора. На визначених умовах корпоративного договору сторони можуть взяти на себе зобов'язання реалізовувати свої корпоративні права в певний спосіб та/або утриматися від їх реалізації.

Окрім цього, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надає свободу учасникам ТОВ для встановлення індивідуальних правил гри. Зокрема, кількість відомостей, що мають обов’язково міститися в статуті значно скоротилася, а учасникам надано можливість врегулювати більшість питань на власний розсуд. Наприклад, встановити відсутність переважного права інших учасників при відчуженні частки, визначити строки для виплати дивідендів, встановлювати індивідуальну кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, однак не менше, ніж більшість голосів. Також важливим для захисту інтересів українських та іноземних інвесторів є запровадження наглядової ради ТОВ, що дозволяє інвесторам здійснювати контроль над діяльністю менеджменту компаній.

Валютне регулювання

Тривалий час в Україні діяла низка законодавчих положень, які  обмежували рух капіталу та створювали жорсткий контроль за валютними операціями, що негативно впливало на інвестиційну привабливість країни. Однак, у 2019 році застаріле законодавство нарешті було змінено. Так, 7 лютого 2019 року набрали чинності Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21 червня 2018 року та нові правила валютного регулювання, які значно лібералізують порядок здійснення валютних операцій. На зміну складним та заплутаним 56 нормативно-правовим актам Національний банк України (надалі – Нацбанк) затвердив нову систему валютного регулювання, яка складається з семи основних постанов та додаткових регуляцій. Нові правила спрощують проведення операцій з надання нерезидентами кредитів (позик) українським позичальникам за допомогою створення автоматизованої інформаційної системи Нацбанку «Кредитні договори з нерезидентами», дозволяють купівлю та обмін іноземної валюти, відкриття поточних банківських рахунків як у гривнях, так і в іноземній валюті. Однак, досі збережено низку обмежень, хоча і дещо пом’якшених. Наприклад, збережено обов’язковий продаж валютної виручки у розмірі 30% (раніше було 50%), збільшено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями до 365 днів (було 180 днів), встановлено обмеження на повернення дивідендів у розмірі не більше 12 млн євро на місяць (до 8 травня було 7 млн євро, до 7 лютого - 7 млн доларів США) та надано можливість нерезидентам відкривати поточні рахунки в Україні.

Регулювання фондового ринку

Особливо варто відзначити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» №1983-VIII від 23 лютого 2017 року, вплив якого на частку інвестування у формі портфельних інвестицій відчувається і сьогодні. Вищезазначений закон спрямований саме на підвищення рівня захисту міноритарних інвесторів. Серед нового -  механізми «squeeze-out» (примусовий викуп) та «sell-out» (примусовий продаж). Обидва механізми є важливими засобами захисту мажоритарних та міноритарних інвесторів.

Окрім цього, завдяки введенню нової концепції публічності (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» № 2210-VIII від 16 листопада 2017 р.) та запровадженню більш жорстких вимог до публічних акціонерних товариств, інвестування в українські компанії має стати більш безпечним та привабливим.

Недоліки

Незважаючи на зростаючі позиції України в рейтингу Doing Business, залишаються певні нюанси, що не дозволяють Україні піднятися вище. Одним із них є оподаткування. Так, за оцінками авторів рейтингу, аби пройти повну процедуру сплати податків в Україні, бізнесові доведеться витратити 327,5 годин на рік. Для порівняння, середній показник у країнах східної Європи - 214,8 годин, серед розвинених країн - 154,9 годин. Лідер за цим показником - Сінгапур. Сплата податків у місцевого бізнесу займає всього 49 годин на рік.

Проте не лише правове регулювання є складовою інвестиційного клімату. Вже четвертий рік поспіль поміж інших негативних факторів, які впливають на інвестиційну привабливість країни, інвестори відзначають корупцію та недовіру до судової системи. Саме ці два чинника є лідерами у створенні перешкод за результатами регулярного опитування іноземних інвесторів в Україні, яке Dragon Capital, Європейська Бізнес Асоціація та Центр Економічної Стратегії провели в квітні 2019 року. Разом з тим, військовий конфлікт на сході країни все менше хвилює інвесторів.

Підсумовуючи вищевикладене, впевнено можна сказати, що спостерігається позитивна тенденція до законодавчих змін з метою покращення інвестиційного клімату України. Водночас, інвестори очікують не лише правові зміни, але і покращення механізмів реалізації законодавства, зокрема, належну роботу судової системи, у тому числі новоствореного Вищого антикорупційного суду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати