Корупція залишається одним з негативних соціальних явищ, що турбує українське суспільство та державу. Проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки» (далі – Антикорстратегія), розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції за участю представників громадянського суспільства, міжнародної спільноти, Ради бізнес-омбудсмена та органів державної влади, є одним з головних документів з формування законодавчої та інституційної основи для розробки та реалізації антикорупційної політики нашої держави.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Варто зазначити, що строк дії попередньої Антикорупційної стратегії завершився у 2017 р. Нова Антикорупційна стратегія реалізовуватиметься протягом наступних 3-х років (до 2020 р.).
Формування та реалізація державної антикорупційної політики
Одними з пріоритетних заходів з формування та реалізації антикорупційної політики України на наступні 3 роки є вдосконалення правового регулювання питань запобігання та протидії корупції, формування в суспільстві нетерпимого ставлення до корупції в усіх сферах суспільного життя та у приватному секторі, посилення інституційної спроможності державних органів, повноваження яких спрямовані на подолання корупції.
Також стратегією передбачено обов’язкову імплементацію до законодавства України нормативно-правових актів ЄС та найкращих практик з таких питань:
- розшук та виявлення активів, на які може бути накладено арешт у судовому провадженні в цивільних та кримінальних справах;
- повернення (стягнення) активів, здобутих злочинним шляхом (у тому числі корупційним), на користь держави;
- повернення до України активів, що прямо чи опосередковано походять з України, здобуті злочинним шляхом (у тому числі корупційним), та надалі примусово стягнуті за рішеннями закордонних юрисдикційних органів на користь іноземних держав;
- розподіл зазначених вище активів між іноземними державами та Україною.
Запобігання корупції
Запобігання корупції у представницьких органах влади
Про необхідність запобігання корупції у представницьких органах державної влади та органах місцевого самоврядування свідчать рекомендації GRECO. Закони України «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори» залишають можливості для корупційних зловживань під час формування партійних списків та для технологій підкупу виборців під час виборів у мажоритарних округах. В національному законодавстві залишається неврегульованим питання щодо лобістської діяльності.
Серед заходів із запобігання корупції у представницьких органах влади варто відзначити підвищення рівня прозорості в діяльності Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування, прийняття законодавства щодо правових механізмів запобігання конфлікту інтересів у діяльності виборних посадових осіб та посилення фінансової дисципліни політичних партій, запровадження електронної системи звітності політичних партій та прийняття законодавства щодо визначення правових засад лобіювання.
Варто звернути увагу, що до 2020 р. заплановано реформування виборчого законодавства з метою подальшого регулювання використання політичної реклами під час проведення виборчих кампаній для усунення надмірного та безвідповідального витрачання коштів на таку рекламу. Також запроваджується обмеження на участь у виборчому процесі та отримання внесків для партій, що не звітують про свою фінансову діяльність.
Запобігання корупції у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
Рівень корупції в органах виконавчої влади знижується повільно. Однією з причин такої ситуації є незавершеність та фрагментарність реформи центральних органів виконавчої влади. Відповідно, запобігання корупції у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування протягом наступних 3-х років відбуватиметься шляхом вдосконалення механізму впровадження антикорупційних програм, розвитку центрів надання адміністративних послуг та розширення їх мережі, а також прийняття нового Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Окрім того, Антикорстратегія передбачає внесення змін до митного законодавства та закону щодо проведення перевірок на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Запобігання корупції у судовій системі
Зміни торкнуться судової системи, адже рівень сприйняття корупції у судовій системі (за даними соціологічних досліджень, проведених у 2017 р.) залишається порівняно високим. Проектом Закону «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки» передбачено створення Вищого антикорупційного суду, аналіз законодавства з метою встановлення доцільності зменшення кількості органів, які беруть участь у призначенні суддів, визначення шляхів запровадження необхідних обмежень щодо позапроцесуальних неформальних відносин між учасниками судових проваджень (зокрема, суддями, адвокатами, слідчими та прокурорами), а також заходів зі здійснення контролю за їх додержанням.
Крім запровадження спеціалізованого регулярного навчання суддів з питань етики та доброчесності, запобігання конфлікту інтересів і корупції, найближчим часом на державному рівні мають бути розроблені та впроваджені практичні заходи для ефективного забезпечення безпеки суддів.
Запобігання корупції в органах кримінальної юстиції
Важливим напрямком протидії корупції є подальше реформування органів правопорядку. Необхідно продовжити роботу над вдосконаленням структури таких органів, системи відбору, навчання і підготовки персоналу, а також механізму контролю та притягнення до відповідальності працівників органів правопорядку. Запобігання корупції в органах кримінальної юстиції здійснюватиметься шляхом забезпечення ефективного моніторингу застосування Закону України «Про Національну поліцію» з метою належного виконання та вдосконалення його положень, аналізу законодавства України з питань організації та діяльності органів кримінальної юстиції, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення на наявність корупціогенних норм.
Одним з найбільш резонансних кроків, передбачених Антикорстратегією, є забезпечення належного розслідування зловживань з боку працівників органів правопорядку з обов’язковим оприлюдненням відповідної інформації.
Запобігання корупції в органах прокуратури
Протягом останніх років істотних змін зазнала система органів прокуратури, порядок призначення та усунення прокурорів з посад, правила щодо прозорості та підзвітності прокурорів. Проте рівень сприйняття корупції у прокуратурі залишається достатньо високим. Боротися з корупцією в органах прокуратури потрібно шляхом впровадження конкурсних засад призначення на посади в органах прокуратури всіх рівнів (у тому числі на адміністративні посади), запровадження системи випадкового розподілу справ між прокурорами та регулярного оцінювання виконання службових обов’язків прокурорів в органах прокуратури.
Нова Антикорупційна стратегія передбачає визначення чіткого змісту та ознак дисциплінарних проступків, які стосуються поведінки прокурорів, дотримання ними етичних норм та розширення переліку дисциплінарних стягнень з метою підвищення їх пропорційності та ефективності. Все це відбуватиметься завдяки внесенню змін до законодавчих актів.
Запобігання корупції в державних і комунальних підприємствах
У проекті Антикорупційної стратегії також пропонується передбачити заходи із запобігання корупції в державних і комунальних підприємствах. Це модернізація системи контролю за обліком державного майна та запровадження моніторингу діяльності державних і комунальних підприємств та механізму розкриття інформації про їхню діяльність.
Крім цього, проектом Закону пропонується у найближчі 3 роки зменшити кількість підприємств державного сектору економіки шляхом їх приватизації, об’єднання в інтегровані холдинги або ліквідації. Звісно, йдеться також про зниження корупційних ризиків у процесі приватизації державної власності.
Запобігання корупції у приватному секторі
Вперше в нормативному документі такого рівня зазначається проблематика впровадження заходів із запобігання корупції у приватному секторі. Прийняття законів про адміністративну процедуру та про Установу бізнес-омбудсмена, а також розробка рекомендацій для сприяння юридичним особам приватного права у побудові та вдосконаленні надійних комплаєнс систем – це заходи, спрямовані на запобігання корупції для приватного сектору.
В цій частині Антикорупційна стратегія передбачає продовження реформування сфери публічних закупівель. Зокрема, шляхом розширення системи електронних закупівель для охоплення всіх публічних закупівель, зменшення кількості винятків, які дають змогу проводити процедури у неконкурентний спосіб, та вдосконалення державного контролю і моніторингу за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель.
Також популяризації доброчесного ведення бізнесу серед суб’єктів господарювання сприятиме створення реєстру, основною метою якого стане формування переліку суб’єктів господарювання, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Відповідальність за корупцію
Наразі результати статистичних даних свідчать про велику кількість кримінальних проваджень за корупційними злочинами. Однак кримінальне покарання за корупційні правопорушення не виконує превентивної функції належним чином. Майже відсутні приклади застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.
У проекті Закону зазначається, що обсяг коштів, конфіскованих у провадженнях за корупційними злочинами у 2015-2016 рр., є незначним. Водночас відсутній спеціальний механізм ефективного управління коштами, конфіскованими за кордоном та поверненими в Україну, що стримує міжнародну співпрацю у цьому питанні.
Малоефективною залишається адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією, що частково пояснюється недосконалістю процедур притягнення до адміністративної відповідальності, стислими строками давності, непропорційністю адміністративних стягнень та неоднорідною судовою практикою.
Кримінальні провадження щодо народних депутатів України за вчинення ними корупційних злочинів продовжують гальмуватися через депутатську недоторканність.
Антикорстратегія на наступні 3 роки визначає заходи з посилення системи виявлення та розслідування корупційних злочинів і пов’язаних з корупцією правопорушень, повернення з-за кордону конфіскованих доходів, здобутих злочинним шляхом. Зокрема, встановлено необхідність уточнення переліку корупційних злочинів у Кримінальному кодексі України, забезпечення становлення Державного бюро розслідувань, проведення щорічної незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, формування та ведення Національним агентством Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Формування негативного ставлення до корупції
В суспільстві є помітними позитивні тенденції у ставленні до викривачів та розумінні їхньої ролі у протидії корупції. Водночас висока зневіра у дієвості викриття має наслідком те, що менше ніж 2% населення реально повідомляє уповноваженим органам про прояви корупції, хоча про потенційну готовність здійснити викривальні дії заявляють значно більше громадян.
Таким чином, протягом наступних 2018-2020 рр. має бути вдосконалена система викриття корупції, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі закордонні практики, а також визначені причини низької активності населення у сфері протидії корупції.
Загалом, успішна реалізація Антикорупційної стратегії надасть змогу виявити неефективні заходи та на основі їх аналізу розробити більш дієвий механізм зниження рівня корупції в Україні, підвищить рівень довіри населення до влади, сприятиме розвитку конкурентної економіки та залученню іноземних інвестицій, забезпечить невідворотність відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією.