Аграрний ринок України, незважаючи на останні кризові періоди, впевнено зростав. Однак значною проблемою аграрної галузі залишається відсутність доступного фінансування, за наявності якого галузь могла б зростати ще активніше.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Робота переважної більшості виробників сільськогосподарської продукції має сезонний характер. Найбільш гострою є потреба у фінансуванні на початку та впродовж посівної кампанії, коли необхідно закупляти засоби захисту росли, посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали, техніку, оплачувати працю, нести інші витрати, що пов’язані із посівною кампанією. Після збору та продажу урожаю аграрні товаровиробники отримують фінансові ресурси для оплати заборгованостей. Тому отримання фінансових ресурсів чи товарів у розстрочку є вкрай важливим для розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Доступність та ефективність фінансування посівної кампанії дозволить збільшити продуктивність використання сільськогосподарських угідь та призведе до активного розвитку галузі загалом.
Серед основної проблеми залучення коштів чи необхідних товарно-матеріальних цінностей для посівної кампанії є відсутність у аграрних товаровиробників достатнього забезпечення для кредиторів, які в свою чергу розглядають фінансування аграріїв як ризикове. Це стосується не лише малих та середніх товаровиробників, але й великих кредитоспроможних агрохолдингів, які мають досвід обробки великих земельних масивів та мали б можливість розширювати свою присутність на аграрному ринку України, втім їхні основні активи у вигляді прав використання земельних масивів не розглядаються потенційними кредиторами в якості достатнього забезпечення.
Вирішити проблему фінансування агросектору України може такий альтернативний засіб забезпечення фінансування як аграрні розписки, який активно впроваджується за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (члена Світового банку).
Суть аграрної розписки як засобу забезпечення
Законодавство визначає аграрну розписку як товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.
За суттю аграрна розписка є засобом забезпечення зобов’язання. Оформлюючи аграрну розписку боржник зобов’язується поставити майбутній урожай (товарна аграрна розписка), або сплатити грошові кошти на визначених у аграрній розписці умовах (фінансова аграрна розписка), а таке зобов’язання забезпечується заставою майбутнього урожаю В аграрній розписці зазначаються кількісні та якісні показники сільськогосподарської продукції та перелік земельних ділянок, на яких вона повинна бути вирощеною.
При оформленні аграрної розписки нотаріус перевіряє факт реєстрації права власності чи права користування земельними ділянками, що дає додаткові гарантії безпеки при оформленні та обігу аграрних розписок.
Варто підкреслити, що сама по собі аграрна розписка є документом, який фіксує безумовне зобов’язання поставити сільськогосподарську продукцію чи здійснити оплату її вартості. Отже, її виконання не повинно залежати від факту оскарження чи недійсності положень забезпечуваного договору. Примусове виконання аграрної розписки здійснюється негайно шляхом оформлення виконавчого напису нотаріуса.
Порядок оформлення та виконання аграрної розписки
Укладення договору
Аграрний товаровиробник та його кредитор (контрагент) укладають між собою договір, зобов’язань за яким будуть забезпечуватися заставою майбутнього урожаю шляхом оформлення аграрної розписки. У сторін договору є два варіанти вибору способу виконання договору забезпеченого аграрною розпискою: (1) виконання зобов’язань за аграрною розпискою вважатиметься виконанням зобов’язань за забезпечуваним договором; (2) аграрна розписка служитиме виключно засобом забезпечення договору і повертатиметься після повного виконання положень забезпечуваного договору.
У першому випадку аграрна розписка виступатиме засобом та підставою здійснення платежу чи поставки сільськогосподарської продукції за забезпечуваним договором. У другому – така розписка виступатиме лише засобом забезпечення та повертатиметься боржнику після виконання основного договору. Якщо ж забезпечений договір виконуватиметься боржником не у повному обсязі, кредитор зможе задовольнити свої вимоги виконавши аграрну розписку у примусовому порядку, при цьому, таке виконання зобов’язань буде безумовним. Таким чином, боржнику потрібно звертати особливу увагу на положення забезпечуваного договору та його взаємозв’язок з оформленою аграрною розпискою, щоб уникнути задвоєння зобов’язань.
«Чи можна укласти аграрну розписку без укладення основного договору?» – питання спірне. Сама аграрна розписка не є договором за суттю, а лише може свідчити про укладення усного чи письмового забезпечуваного договору. Враховуючи, що аграрна розписка як товаророзпорядчий документ фіксує безумовне зобов’язання поставити сільськогосподарську продукцію чи сплатити її вартість, то і відсутність укладеного у письмовому вигляді договору не повинна впливати на можливість виконати зобов’язання, що передбачені аграрною розпискою, у тому числі в примусовому порядку.
Боржник за аграрною розпискою не може посилатися на факт відсутності договору як на причину невиконання зобов’язань за аграрною розпискою. Якщо аграрну розписку, за якою виникає зобов’язання поставити сільськогосподарську продукцію, укладено без оформлення забезпечуваного письмового договору, в такому разі сам факт укладення аграрної розписки може розглядатися як укладення господарського договору у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України.
Серед обов’язкових реквізитів аграрної розписки ключовими є предмет такої розписки, а саме: встановлене зобов’язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції визначеної кількості та якості а також формула перерахунку кількості сільськогосподарської продукції у разі поставки сільськогосподарської продукції іншої якості; або ж встановлене безумовне зобов’язання сплатити грошові кошти, формула розрахунку розміру грошового зобов’язання боржника, кількість та родові ознаки сільськогосподарської продукції, що є невід’ємною частиною такої формули. Таким чином сама аграрна розписка із конкретно визначеними та належно прописаними реквізитами є достатнім засобом, щоб запустити механізм її примусового виконання незалежно від дефектів забезпечуваного договору.
Потрібно також мати на увазі, що умови поставки сільськогосподарської продукції чи оплати коштів необхідно в достатній мірі деталізувати в аграрній розписці, щоб виключити будь-які спори з приводу належності виконання аграрної розписки.
Оформлення у нотаріуса та реєстрація
Уклавши відповідний договір, що забезпечується, сторони звертаються до нотаріуса з метою оформлення аграрної розписки на визначену кількість майбутнього урожаю чи його грошову вартість. Умови поставки урожаю чи розрахунки його вартості фіксуються у самій аграрній розписці.
Нотаріусу надаються правовстановлюючі документи, що підтверджують права боржника на земельні ділянки (право власності чи користування), на яких вирощуватиметься урожай, що передається в заставу. Для оформлення аграрної розписки обов’язковою умовою є факт реєстрації відповідних прав. Нотаріус перевіряє відсутність вже оформлених аграрних розписок чи інших обмежень та обтяжень, які б стосувалися відповідного майбутнього урожаю боржника.
Найбільш затратним з точки зору часу є перевірка правовстановлюючих документів та факту належної реєстрації прав на землю. Тому кількість земельних ділянок і визначатиме договірну вартість оформлення аграрної розписки у нотаріуса. Як повідомляють учасники ринку, вартість оформлення аграрних розписок не перевищує 0,6% вартості урожаю.
Один примірник аграрної розписки залишається у нотаріуса, другий – видається кредитору. Законодавство не передбачає видачі екземпляру аграрної розписки боржнику.
Паралельно нотаріус вносить відомості про аграрну розписку до Реєстру аграрних розписок та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Виконання аграрних розписок
Добровільне виконання аграрних розписок здійснюється у порядку, який визначений у такій аграрній розписці.
Якщо боржник не виконав свої зобов’язання за агарною розпискою добровільно, примусове виконання здійснюється негайно на підставі виконавчого напису нотаріуса. Передача предмета застави – урожаю, що вирощений на конкретній земельній ділянці, повинна бути забезпеченою протягом семи днів. Однак на практиці забезпечити передачу такого обсягу урожаю до кредитора чи здійснити його реалізацію третій особі у настільки стислі строки буде доволі складно. Якщо кредитор у процесі примусового виконання аграрної розписки не виявить відповідного урожаю, він має право задовольнити такі вимоги за рахунок іншого майна боржника.
Кредитор користується переважним правом перед іншими кредиторами цього боржника одержати задоволення вимог, забезпечених аграрною розпискою, за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції. Якщо ж боржник відчужив на користь третьої особи урожай, що був предметом застави за аграрною розпискою, кредитор за нею вправі задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок цього урожаю, або навіть іншого майна такої третьої особи, після чого в цієї особи виникає право регресної вимоги до боржника за аграрною розпискою. Деякі з учасників аграрного ринку вже зараз починають проявляти обачність та не вступають у взаємовідносини з боржниками, про яких є відомості щодо невиконання зобов’язань за аграрною розпискою.
Законодавство прямо передбачає можливість кредитора обрати будь-який не заборонений законом спосіб примусового виконання аграрної розписки, у тому числі право набути у власність урожай, доростити заставлений врожай, зібрати врожай самостійно, або уповноваженою ним особою, укласти договір купівлі-продажу заставленого урожаю з третьою особою з отриманням плати за таким договором. При цьому, витрати, здійснені кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, відшкодовуються боржником за аграрною розпискою окремо в порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.
Цікавими є положення законодавства, відповідно до яких у разі загибелі посівів чи недостатності зібраного урожаю, предметом застави стає майбутній урожай, що вирощуватиметься боржником на відповідних земельних ділянках аж до повного виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою. Тим не менше, питання виконання аграрної розписки у подальших маркетингових періодах не є врегульованим у достатній мірі (така можливість залежить від якості оформлення договору та аграрної розписки).
Необхідно враховувати, що перехід права власності, або права користування земельною ділянкою до іншої особи виключає автоматичну заставу майбутнього врожаю у наступних маркетингових періодах.
Передача прав за аграрними розписками
Зручність аграрних розписок як інструменту полягає у тому, що права за аграрною розпискою відступаються шляхом вчинення відповідного посвідчувального напису нотаріуса на самій аграрній розписці. Тому аграрна розписка як товаророзпорядчий документ може підлягати подальшому обігу, при цьому часові та матеріальні затрати на її переоформлення будуть незначними. За загальним правилом згоди боржника на відступлення прав за аграрною розпискою не потрібно, якщо тільки у цій розписці не встановлено обмежень на подальшу передачу прав за нею.
Зручність подальшого обігу аграрних розписок надає кредитору можливість залучити позикові кошти, укласти договір факторингу, передати аграрну розписку подальшому покупцю сільськогосподарської продукції у ланцюжку постачання. Це є значною перевагою використання аграрних розписок як основного чи додаткового засобу забезпечення договорів з сільськогосподарськими товаровиробниками.
Найбільш поширені варіанти використання аграрних розписок сільськогосподарськими товаровиробниками
Забезпечення форвардних контрактів
Форвардний контракт – доволі поширена форма фінансування посівної кампанії аграрними товаровиробниками, при якій покупець сільськогосподарської продукції, попередньо оплачує частину вартості такої продукції, а продавець зобов’язується поставити сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості за попередньо встановленою ціною (чи формулою обчислення ціни). Така форма взаємовідносин дозволяє виробнику сільськогосподарської продукції отримати фінансування посівної кампанії, а покупцю отримати бажаний обсяг сільськогосподарської продукції за визначеними цінами.
При використанні аграрної розписки як засобу забезпечення форвардного контракту, покупець отримає додаткові гарантії, що виробник сільськогосподарської продукції виконає зобов’язання за кредитним договором. У випадку з форвардним контрактом використання аграрної розписки (зазичай товарної) є надзвичайно зручним механізмом, адже покупцями за такими контрактами виступають великі агротрейдери, в які зацікавлені в отриманні значної кількості зерна для його подальшого продажу та експорту. Тому, якщо з тих чи інших причин постачальник сільськогосподарської продукції не виконує свої зобов’язання, зернотрейдер отримає механізм примусового стягнення та реалізації зерна.
У перспективі такі аграрні розписки, що оформлюються за форвардними контрактами, зможуть служити засобом забезпечення наступних договорів у ланцюжку постачання зерна, у тому числі, за експортними контрактами.
Забезпечення договорів позики чи кредиту
У випадку з договорами кредиту та позики, аграрний товаровиробник залучає позикові кошти для операційних потреб, натомість в якості забезпечення оформлює аграрну розписку. Варто підкреслити, що у багатьох сільськогосподарських товаровиробників, немає достатньо ліквідного майна для надання забезпечення, що робить аграрні розписки одним із альтернативних інструментів залучення фінансування.
Забезпечення поставки товарів з розстрочкою чи відстрочкою платежу
Ще одним з поширених варіантів використання аграрних розписок є забезпечення договорів поставки з розстрочкою чи відстрочкою платежу. Сільськогосподарські товаровиробники для проведення посівної кампанії доволі часто купують посівний матеріал, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали та сільськогосподарську техніку на умовах відстрочення та розстрочення платежів. У цьому випадку аграрні розписки забезпечують повернення цих платежів продавцям таких товарно-матеріальних цінностей.
На наше переконання, при більш широкому використанні аграрних розписок, постачальники товарно-матеріальних цінностей, могли б пропонувати вигідніші умови сільськогосподарським товаровиробникам.
Отже, аграрні розписки є ефективним інструментом фінансування виробників сільськогосподарської продукції, які можуть бути використані у різних видах договорів, за якими фінансується посівна кампанія та поточна діяльність аграріїв. Аграрні розписки як інструмент, з однієї сторони, дозволяє сторонам на власний розсуд врегулювати порядок виконання зобов’язань за аграрними розписками, з іншої сторони, законодавство встановлює додаткові загальні гарантії виконання зобов’язань за ними для комплексного захисту кредиторів та мінімізації ризику невиконання зобов’язань.
З огляду на все наведене, ми вбачаємо значну перспективу для збільшення обсягів транзакцій з використанням аграрних розписок, що дозволить аграріям залучати фінансування під заставу майбутнього врожаю та зменшить ризики кредиторів. Це в свою чергу зробить фінансування посівної кампанії більш вигідним та доступним.