31 травня 2018, 17:10

Торговельні обмеження США проти імпорту сталі та алюмінію: реакція світу

Опубліковано в №21-22 (623-624)

Наталія Ісаханова
Наталія Ісаханова «Сергій Козьяков та Партнери, АФ» партнер, адвокат, к.ю.н.
Олеся Кривецька
Олеся Кривецька «Сергій Козьяков та Партнери, АФ» старший юрист; LL.M

Березень 2018 р. ознаменував розгортання чергової хвилі необґрунтованого протекціонізму в міжнародній торгівлі. 08.03.2018 р. Дональд Трамп своїм указом оголосив, що США запроваджує 25% мито на імпорт продукції зі сталі та 10% ввізне мито на імпорт продукції з алюмінію. Ці обмежувальні заходи були застосовані на підставі Секції 232 Закону про розширення торгівлі 1962 р. (з відповідними змінами), яка надає право Президенту США обмежувати імпорт певного товару та його похідних, якщо вони імпортуються у такій кількості та за таких обставин, що створює загрозу заподіяння шкоди національній безпеці США. Дональд Трамп ухвалив рішення за результатами відповідного розслідування та за рекомендацією Торгового секретаря США. Розслідування на підставі Секції 232 не здійснювалося у США з 2001 р., хоча було достатньо поширеним у 80-90-х роках минулого століття.

До десяти найбільших держав-експортерів сталі до США належать Канада, Бразилія, Південна Корея, Мексика, Росія, Туреччина, Японія, Німеччина, Тайвань та Китай. Продукція з цих держав разом становить 77% обсягу всього імпорту сталі США. Після проведення двосторонніх переговорів та відповідних економічних розрахунків Дональд Трамп 22.03.2018 р. видав додатковий указ про тимчасове звільнення з-під дії додаткових захисних заходів імпорт з Канади та Мексики, а також Аргентини, Австралії, Бразилії, Південної Кореї та Європейського Союзу. Нещодавно строк дії цих винятків був продовжений до 01.06.2018 р.

Однак ці винятки не поширюються на Китай, Японію, Росію, Південну Африку, Туреччину та Китай. Уряд Південної Африки вже висловив занепокоєння з цого приводу, стверджуючи, що додаткові захисні мита Дональда Трампа негативно вплинуть на виробничу спроможність та рівень працевлаштування у секторі, що вже давно страждає від перевиробництва на глобальному ринку. Відповідні побоювання були також озвучені державами 26.03.2018 р. на засіданні Ради з торгівлі товарами Світової організації торгівлі. Китай та Індія не обмежилися деклараціями. Уряди цих держав офіційно ініціювали торговельні спори у СОТ, направивши делегації США запити про консультації 5 квітня та 19 травня відповідно. Рішуче також налаштовані Японія та Росія, які нещодавно повідомили Раду з торгівлі товарами СОТ про те, що резервують своє право на застосування контрзаходів проти США у відповідності зі ст. 8.2 Угоди СОТ про захисні заходи.

Подвійна гра Канади

На Канаду припадає 17% імпорту сталі та близько 9% імпорту алюмінію до США. Всупереч тому, що канадський імпорт користується тимчасовими винятками з-під дії додаткових ввізних мит, реакція Канади на заходи Вашингтону є достатньо послідовною, однак не позбавленою певних умовностей. Офіційну позицію висловила Глава канадського МЗС Христя Фріланд: «Абсолютно недоцільно розглядати торгівлю з Канадою як загрозу національній безпеці США... У разі будь-яких обмежень на канадську продукцію зі сталі та алюмінію Канада прийме відповідні заходи, щоб захистити свої торговельні інтереси та своїх робітників».

Проте преференційному ставленню США до канадського імпорту сталі та алюмінію є цілком логічне пояснення. По-перше, Канада, як і Мексика, є одним з основних торговельних партнерів США. По-друге, запроваджені ввізні мита на сталь та алюміній можуть спонукати Канаду і Мексику піти на більші поступки Адміністрації Дональда Трампа в межах тристоронніх переговорів щодо перегляду умов Договору НАФТА.

Нагадаємо, що з серпня 2017 р. тривають переговори за участю США, Канади та Мексики щодо вдосконалення правил вільної торгівлі між сторонами. Президент США базує свою риторику щодо необхідності перегляду Договору НАФТА на тому, що умови цього договору в чинній редакції призвели до втрати США більше ніж чверті всіх своїх робочих місць у промисловому секторі.

Зокрема, США і Канада мають невирішені питання у сфері сільського господарства, навколишнього середовища та прикордонного контролю. Дональд Трамп зацікавлений завершити процес перемовин щодо нового міжнародного договору, щоб мати згоду отримати його схвалення у Конгреcі США ще до виборів, які відбудуться у листопаді 2018 р. За словами експертів, досягнення домовленостей та укладення нової версії Договору між Канадою, США і Мексикою може відбутися найближчим часом. Одним із найпроблемніших питань залишається пропозиція США щодо нових правил визначення походження автомобілів у межах НАФТА. Цілком ймовірно, що тут Президент Трамп розраховує на підтримку Канади у напружених переговорах із Мексикою. У цьому контексті тимчасове звільнення канадського імпорту сталі та алюмінію від імпортних мит є продуманим кроком з боку Адміністрації Президента США. Щоправда, дія винятків для Мексики, Канади та ЄС закінчується 01.06.18, і це знову ускладнить переговорний процес щодо перегляду Договору НАФТА.

По-третє, Канада залишається головним експортером сталі та алюмінію в США. Можливість уникнути торговельних обмежень може перетворити Канаду в союзника США щодо низки питань, а це може ускладнити відносини Канади з Китаєм. Виходячи з економічних показників, Китай залишається другим за значенням торговельним партнером для Канади. Зараз Канаді доводиться грати подвійну гру, з одного боку – союзника США, а з другого – надійного ділового партнера Китаю.

Можливість «законного» протекціонізму для Китаю

На початку квітня Китай ініціював спір у СОТ проти США – DS544: United States – Certain Measures on Steel and Aluminium Products. Китай стверджує, що за своєю природою заходи США є нічим іншим як спеціальними заходами, застосування яких регулюється положеннями Угоди СОТ про спеціальні заходи. Станом на кінець травня запит про приєднання до консультацій між сторонами спору подали Індія, Таїланд, Росія, Європейський Союз і Гонконг.

На цьому уряд Китаю не зупинився. Пекін також застосував односторонні обмежувальні заходи, запровадивши додаткові імпортні мита на основні товарні групи, що експортуються зі США в Китай. Експерти обґрунтовано вважають, що для Китаю необачна торговельна політика Трампа стала можливістю використати законні методи протекціонізму згідно з правом СОТ для того, щоб «вдарити» по важливих експорт-орієнтованих секторах США.

Ст. 8.1 Угоди про захисні заходи дозволяє державам-експортерам, на продукцію яких поширюються спеціальні заходи, призупинити відповідні торговельні домовленості, якщо сторони не змогли в результаті консультацій домовитися щодо адекватних заходів компенсації. Цим правом і скористався Китай. «Коли є можливість ввести торговельні обмеження проти США у відповідь, насамперед, страждає сільське господарство США», – стверджує Гарі Хорлік, один із найавторитетніших юристів у сфері міжнародного торговельного права і політики у світі.

Своїми діями уряд Китаю підтвердив це правило. 02.04.2018 р. Китай запровадив додаткове імпортне мито на 128 товарних позицій походженням зі США: у розмірі 25% – на свинину та металобрухт алюмінію, у розмірі 15% – на вино, сталеву трубну продукцію для використання у нафтогазовій сфері, а також на різні види фруктів і горіхів, включаючи яблука, волоський горіх та виноград. Загальна вартість експортних товарів США, на які поширюються додаткові заходи Китаю, за відкритими джерелами, становить 3 млрд доларів США. Однак, як бачимо, сільськогосподарськими товарами Китай не обмежується. За офіційними заявами Пекіна, наступним кроком буде запровадження додаткових мит на імпорт соєвих бобів, пасажирських літаків та автомобілів.

Політична кон’юнктура торговельних відносин між урядом Китаю та Адміністрацією Дональда Трампа ускладнюється тим, що нещодавно Китай ініціював ще один спір у СОТ проти США. Мова йде про обмежувальні заходи щодо імпорту китайських технологій та промислових товарів до США, запроваджених 22.03.2018 р. на підставі Секції 301-310 Закону США про торгівлю 1974 р. Нещодавній візит команди Трампа до Пекіну на чолі з Міністром фінансів США Стівеном Мнучіном теж не завершився жодними конструктивними домовленостями.

Європейський Союз на сторожі власних інтересів

Європейський Союз належить до тих країн, які стурбовані не так скороченням обсягів імпорту їхньої продукції зі сталі та алюмінію до США, як тим, що нові захисні заходи Адміністрації Трампа призведуть до переорієнтації поставок провідних виробників та експортерів відповідної продукції з ринку США на інші ринки (в тому числі на ринок ЄС). Брюссель переконаний, що це призведе до перевищення пропозиції над попитом та падіння цін на вказану продукцію на відповідних ринках. Окрім того, продукція зі сталі та алюмінію, яка виробляється в ЄС та експортувалась до США, залишатиметься на внутрішньому ринку, що викличе надлишок виробництва.

З огляду на зазначене, 26.03.2018 р. Європейська Комісія ініціювала спеціальне розслідування стосовно деяких видів сталевої продукції, незалежно від країн походження, про що ЄС повідомив Комітет СОТ зі спеціальних заходів. До переліку входить близько 300 товарних позицій, що покривають майже весь асортимент прокату і труб, окрім напівфабрикатів. Як заявляє Комісія, розслідування зачіпає всю продукцію, що зазначена у списку, незалежно від країни походження. Процедура може завершитися введенням захисних мит або квот, які повинні захищати європейських виробників від надмірного імпорту. Європейська Комісія з великою ймовірністю може ініціювати аналогічне розслідування щодо прокату з алюмінію. Термін проведення спеціального розслідування в ЄС становить 9 місяців, але у разі потреби можуть бути оперативно застосовані попередні заходи.

До речі, за прикладом ЄС спеціальне розслідування щодо імпорту сталевої продукції ініціювала Туреччина (27.04.2018 р.).

Варто зазначити, що ЄС не має наміру псувати свої торговельні відносини з Китаєм на догоду Дональду Трампу. Однак США, здійснюючи тиск на ЄС через загрозу введення відповідних мит, намагається спонукати Євросоюз підтримати США у торговельній війні проти Китаю. Така підтримка може проявлятися, наприклад, у поданні спільних скарг проти Китаю в межах СОТ. Натомість ЄС поки що демонструє інші наміри, подавши заявку про приєднання до консультацій у межах нещодавно розпочатого Китаєм спору в СОТ проти США.

Як відомо з відкритих джерел, здійснюючи пошук варіантів щодо врегулювання питання, ЄC розглядає можливість запровадження захисних тарифів на імпорт із США кукурудзи, апельсинового соку, мотоциклів, деякої текстильної продукції, косметики та інших товарів широкого вжитку. Можливий та альтернативний варіант – запропонувати США зниження тарифів на імпорт в ЄС американських автомобілів і комплектуючих, промислового устаткування та комплектуючих, сільськогосподарських продуктів і ліків. Найімовірніше, ЄС розраховує, що реалізація зазначених дій може дозволити врегулювати протистояння зі США у сфері торгівлі.

Винятки з міркувань національної безпеки: хто відкриє «скриньку Пандори»?

Відповідно до офіційних заяв, ЄС не сприймає аргументи Адміністрації Трампа щодо необхідності торговельних обмежень з міркувань національної безпеки. Згідно з Угодою про захисні заходи, додаткові імпортні обмеження можуть бути запроваджені державою-імпортером на імпорт конкретного товару лише тоді, коли існує ризик заподіяння серйозної шкоди власній промисловості внаслідок раптового та недавнього зростання імпорту. Експерти заявляють, що у випадку зі США немає такої загрози. Незважаючи на те, що Сполучені Штати характеризують ці заходи як заходи безпеки, за своєю суттю вони є протекціоністськими заходами.

Водночас ст. XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачає можливість запровадження торговельних обмежень для захисту «істотних інтересів безпеки». Однак можливість застосування цієї статті є предметом дискусій між членами СОТ. З огляду на політичну вразливість цього питання, донедавна члени СОТ намагалися уникати посилання на цю статтю.

Риторика Адміністрації Дональда Трампа у контексті застосування захисних заходів щодо імпорту сталі, алюмінію та загалом торговельної політики США, вірогідно, діаметрально змінить ситуацію.

СОТ вбачає ризик у тому, що члени цієї міжнародної організації все частіше зловживатимуть винятками з міркувань безпеки, щоб виправдати свої торговельні обмеження. Генеральний директор СОТ Роберто Азеведо з цього приводу заявив, що національна безпека – не те питання, яке можна врегулювати у процесі спору: «Країнам краще вирішувати свої проблеми національної безпеки на політичному рівні, ніж випробувати межі системи СОТ».

При цьому ст. XXI є неодмінною частиною Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. та рано чи пізно може бути застосована стороною-відповідачем у спорі. Тоді система врегулювання спорів СОТ опиниться перед нелегким завданням тлумачення ст. XXI. США вже намагалася використати це положення у давніх спорах, які розглядалися ще до створення СОТ у системі права ГАТТ 1947 р. Однак поки що невідомо, чи нав-житься на такий крок Адміністрація Трампа у спорі з Китаєм.

Це проблемне питання безпосередньо стосується України, через існування спору з Росією – DS 525: Ukraine – Measures relating to Trade in Goods and Services.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати