Три конкурси, три перемоги, три головні критерії – відкриті дані, технологічність юридичного рішення та соціальний вплив – усе це про український стартап «Суд на долоні». «Юридична Газета» розпочинає серію публікацій про найбільш цікаві українські legal tech стартапи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як все починалося
«Суд на долоні» – аналітичний інструмент для пошуку, дослідження та візуалізації судових рішень. Якби продукти legal tech відзначали свій День народження, то «Суд» святкував би його 21.09.2017 р. Саме в цей день команда перемогла в Open Data Challenge та змогла підбити перші підсумки.
Загалом, 2017 р. був багатим на перемоги, відзнаки та пропозиції інвесторів. Це був яскравий зовнішній бік. Однак за кадром публічних нагород передбачувано залишилася не менш яскрава та захоплива щоденна робота, а також подовження термінів розробки.
«Суд на долоні» вже має свою історію, яка нагадає голлівудські різдвяні фільми. За сюжетом головні герої обов’язково зіштовхуються з перепонами, сміливо долають різні перешкоди та врешті-решт зустрічаються зі справжнім дивом, яке часто самі й створюють. Проте у нас цей фільм ще триває.
Розпочалась історія у червні 2017 р., коли Кирило Захаров вперше озвучив ідею зробити нормальний пошук за судовим реєстром та інтегрувати його з іншими відкритими даними. Насправді, якщо подивитися на попередні проекти нашої команди, схоже, що від роботи з судовим реєстром ми нікуди б не поділися.
У 2012 р. наша команда розробила та запустила інформаційний ресурс «Адвокати Дніпропетровщини». Це був простий сайт-агрегатор, який збирав новини про юристів, адвокатів та цікаві судові справи з інших ресурсів. Іноді ми писали ексклюзивні місцеві новини. Це був один із багатьох тестових проектів. Однак навіть за кілька років після того, як ми припинили його розвивати, нові користувачі продовжували додаватися.
Вдруге тісно попрацювати з судовим реєстром нам довелося, коли депутат Дніпропетровської обласної ради подав позов про захист честі та гідності до одного з наших видань. Вперше ми занурилися у реєстр, коли готувався матеріал про рейдерство об’єктів комунальної власності, де фігурували компанії, афілійовані з цим депутатом. Тоді ми дуже чітко побачили, що означає «непослідовне правозастосування».
Паралельно з цим ми проводили тренінги для юристів, консультували адвокатів та адвокатські об’єднання з брендингу та PR. Окрім цього, у нас був досвід створення онлайн-додатків, пов’язаних із законодавством. Також був Facebook-бот «Казна Дніпра», який звертався до транзакцій публічних коштів та надавав можливість мешканцям міста перевірити, які роботи були проведені за кошти громади.
Коли до України дійшов тренд роботи з відкритими даними, ми не змогли повз нього пройти. Кирило Захаров у лютому 2017 р. став тренером Національної мережі тренерів з відкритими даними проекту TAPAS. У травні Єдиний державний реєстр судових рішень став доступним у форматі відкритих даних. Таким чином пазл склався.
Ми доопрацювали ідею та зрозуміли, що можливості продукту можуть бути набагато ширшими, ніж просто зручний і релевантний пошук. Інтеграція даних судового реєстру з іншими відкритими реєстрами, судова статистика, візуалізація зв’язків та судова аналітика – це той функціонал, який є незамінним для юристів. Підготовку до судових засідань, досьє на суддів та учасників процесу можна буде отримати за пару «кліків», звільнивши молодших юристів від рутини та мінімізувавши ймовірність технічних помилок.
Open Data Challenge і вихід нашої команди до фіналу вплинули на визначення наших пріоритетів. 21.09.2017 р. в Мистецькому арсеналі в межах Open Data Forum наша команда посіла 2-ге місце та виграла в межах Innovating Justice Boostcamp був визнаний одним з найкращих legal tech стартапів та переміг у номінації Impact за «вплив на доступ до правосуддя та унікальність рішення».
Паралельно з першою інкубаційною програмою, у серпні ми подали заявку на AEQUO Legal Tech Challenge, який організовувала AEQUO Law Firm. Пройшовши етапи відбору та менторські сесії, у кінці жовтня ми дізналися, що пройшли до фіналу разом з іншими 9-ма командами. У листопаді «Суд на долоні» став переможцем AEQUO Legal Tech Challenge, вигравши 20 тис. доларів на розвиток проекту.
Три найбільших конкурси з зірковим та професійним журі – три перемоги. Здавалося, чи може бути щось краще?
Напередодні різдвяних свят стало відомо, що HIIL (The Hague Institute for Innovation of Law) обрав «Суд на долоні» додатковим фіналістом.
«Ми раді повідомити, що ви обрані додатковим фіналістом Innovating Justice Challenge 2017. Це означає, що ми будемо фінансувати ваші інновації. Ви входите в акселераційну програму HIIL, яка почнеться у січні 2018 року», – було сказано в листі Гаазького інституту інновацій у праві.
Де ми зараз
Зараз ми готуємося до запуску продукту. Безперечно, від народження блискучої ідеї до блискучої реалізації – довгий шлях. Ми вирішили пройти його весь. Загалом, ми обирали між двома стратегіями розвитку. З одного боку, можна зробити щось «клікабельне» нашвидкуруч. Однак у такому випадку важко було б говорити про відповідність високим очікуванням. Ми обрали інших шлях. Якість даних, їх очищення, обробка, уніфікація, стандартизація – це ті моменти, без яких аналітичний інструмент не зможе ефективно вирішувати проблеми своїх користувачів.
На відміну від інших сервісів, ми свідомо працюємо над очищенням та верифікацією даних, в яких кількість помилок може сягати 10% від усього масиву інформації. Якість – це головна цінність, яка стала визначальною у прийнятті нами рішень.
Наведу лише кілька прикладів того, з чим нам вже довелося зіштовхнутися.
Працюючи над розробкою точного пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень, «Суд на долоні» зіштовхнувся з потребою правильно ідентифікувати суддю, який здійснює правосуддя. Як правило, в судових рішеннях зазначається прізвище та ініціали cуддів, а також членів судових комісій. Очевидно, що така інформація не дає можливості точно їх ідентифікувати. Рішенням може бути визначення певного судді не лише за прізвищем, але й за назвою суду, в якому він працює.
Проте інформація, яка стосується суддів, є найбільш закритою, неповною та часто неактуалізованою. В Україні існують реєстри адвокатів, арбітражних керуючих, судових експертів, але досі немає єдиного реєстру суддів.
Звичайно, можна самостійно сформувати свій внутрішній реєстр суддів, виходячи з наявної в ЄДРСР інформації, додатково її порівнявши з інформацією про подані суддями декларації, інформацією про призначення, переведення та звільнення суддів Президентом, Верховною Радою тощо. При цьому зберігається вірогідність потрапляння неповної та неточної інформації.
Щоб мінімізувати можливі помилки, ми звернулися із запитами до Державної судової адміністрації України (ДСАУ), Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ).
Виявилося, що в Державній судовій адміністрації не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь-яких носіях запитувана інформація, а також остання не створена в процесі виконання ДСА України повноважень, визначених ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Схоже, що в Україні взагалі немає органу, який би знав реальний та актуальний стан справ у судовій системі. Наприклад, за інформацією ВККСУ, у нас 5899 суддів. За новим штатним розкладом, який набув чинності 01.09.2017 р., в судах має бути 6426 суддів. Тобто вакантними є 527 посад. Насправді, серед працюючих суддів є частина тих, хто не здійснює правосуддя з різних причин. За інформацією ВККСУ річної давнини, у 219 судах від 50% до 100% суддів не здійснювали правосуддя.
Приміром, у Бориспільському міськрайонному суді Київської області штатна чисельність суддів – 15, фактична – 9. Отже, вакантними є 6 посад. При цьому лише 4 судді мають право здійснювати правосуддя. В інших 5 суддів закінчився 5-річний термін призначення на посаду вперше.
Таких нюансів, які фактично неможливо проаналізувати «вручну», безліч. Враховуючи, що формування електронних суддівських досьє не розпочато, а повної консолідованої інформації ні в кого немає, «Суд на долоні» планує розробити власний реєстр суддів, який з часом буде доповнюватися всією необхідною інформацією.
Це лише один з прикладів. Зокрема, про те, що юридичні особи в Україні мають невалідні коди ЄДРПОУ, ми також дізналися, працюючи над пошуком за юридичною особою. Більше про це та інше можна прочитати у блозі на нашому сайті.
Яким буде «Суд на долоні»
З кожного судового рішення за допомогою алгоритмів роботи з текстами ми вилучаємо структуровану інформацію щодо того, на які закони опираються судді, приймаючи рішення, на які саме частини та статті з цих законів, які прокурори брали участь у засіданнях, які юридичні особи виступали в ролі позивача або відповідача у справі тощо. На підставі отриманої структурованої інформації ми пропонуємо низку аналітичних продуктів: пошук з детальними фільтрами, візуалізацію судових процесів у формі графів та оперативну судову статистику.
Візуалізація надасть можливість відображати судові рішення у формі графа, коли кожен елемент виглядає як кружечок, а лініями показані зв’язки між елементами. Можна буде просто побачити зв’язки між сторонами судового процесу, участь в інших судових справах та ін. За допомогою модуля статистики можна буде оперативно дізнатися інформацію про певний суд чи окремого суддю.
Наше рішення використовуватиме дані з Єдиного державного реєстру декларацій (проект НАЗК), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного реєстру арбітражних керуючих, Єдиного реєстру адвокатів України. Далі цей перелік буде збільшуватися. Все залежатиме лише від того, які цікаві питання ми зможемо сформулювати до даних з судових рішень та нових наборів даних, що публікуватиме держава.
Найближчим часом правники матимуть можливість максимально автоматизувати технічні та рутинні процеси. Економія часу та грошей, уникнення технічних помилок можуть зробити активних користувачів нашого сервісу більш конкурентоспроможними. Враховуючи, як змінюватиметься запит на послуги юристів, адаптивність правників та готовність до змін може бути визначальною для побудови кар’єри.
Найбільше це позначиться на тих юристах, які мають індивідуальну практику, побудовану на обслуговуванні «роздрібних» клієнтів. Зменшиться потреба в асистентах юриста в юридичних компаніях, а надалі може зменшитися собівартість надання юридичних послуг.
Ми хочемо, щоб використання «Суду на долоні» стало конкурентною перевагою юристів, адвокатів, нотаріусів, полегшувало навчання студентам-правникам, робило ефективнішою роботу служб безпеки компаній та серйозно оптимізувало роботу журналістів-розслідувачів.
Наш проект «Суд на долоні» допоможе також у наглядовому аспекті. Наприклад, зараз реформований Верховний Суд матиме наглядову функцію над судами нижчих рівнів. Непослідовність правозастосування може навіть бути причиною дисциплінарного провадження щодо судді. Однак як це з’ясувати, якщо немає автоматизованої форми, якщо неможливо перевірити, як той чи інший суддя використовує норму права, виносить рішення, постанови тощо? Наш додаток допоможе унормувати правову практику та уникнути непослідовності правозастосування.
Обсяг інформації, з якою ми працюємо, насправді дуже великий. Кожного дня з’являється від 4 тис. і більше нових судових рішень. Це щоденний процес. Наше завдання – розробка алгоритмів, які дозволять дуже швидко та щоденно отримувати всю інформацію з рішень, збирати їх в єдину базу й одразу надавати можливість з ними працювати.
Ми розробляємо не лише комерційний, але й соціально значущий проект, який полегшить доступ до правосуддя, зробить роботу правників більше ефективною. Цілком можливо, що він сприятиме справжній революції у судочинстві нашої країни. Принаймні саме для цього ми працюємо, саме цього від нас чекають.
«Проблематика, яку піднімає ця команда, є актуальною для кожного з нас. Напевно, найбільш очікувану реформу (судову – прим.) допоможе вирішити саме ця команда. Ми дуже задоволені якістю, яку запропонувала команда. Застосування цього продукту допоможе бізнесу, допоможе громадянам, допоможе державі», – зазначив під час вручення нагороди в Open Data Challenge президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях.
«Сьогодні інструментів майже немає, які допомогли б зрозуміти, з якими питаннями зіштовхується бізнес, з якими питаннями зіштовхуються громадяни. Ця команда змогла представити розуміння технологічного рішення, це цікава юридична знахідка, яка сьогодні конче необхідна як юристам, так і державникам та громадянам», – висловив свою позицію заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків на врученні нагороди в AEQUO Legal Tech Challenge.
Ми вже дуже добре відчули, наскільки «Суд на долоні» потрібен своїм користувачам. Близько 120 юристів та адвокатів готові бути участь у тестуванні, майже 300 потенційних користувачів регулярно відстежують, як рухається проект, деякі державні органи вже висловили зацікавленість у використанні сервісу. Справа залишилася за найменшим. 2017 р. став роком народження ідеї, а 2018 р. стане роком народження продукту.