10 вересня 2019, 11:07

Скасування адвокатської монополії: що робити тим, хто шукає альтернативу

Опубліковано в №37 (691)

Юрій Карлаш, юрист

Із запровадженням виключного права адвокатів здійснювати представництво іншої особи в суді учасники (позивачі, відповідачі, треті особи, заявники, боржники та ін.) цивільних, адміністративних, господарських справ були дещо обмежені у виборі свого представника перед судом, у порівнянні з тим, який вибір вони мали до 2016 р. Для зручності таких учасників у цій статті називатимемо учасниками-довірителями, оскільки мова піде про те, як вони прямо чи не прямо можуть довірити ведення своєї справи іншій особі.

Отже, здавалося б, учасники справи мають тільки два варіанти (окрім категорії малозначних справ): або займатися самопредставництвом та особисто брати участь у справі, або долучати до справи адвоката. Що робити учаснику справи, якщо він не хоче або не може самостійно вести справу і відвідувати суд, а також не хоче доручати ведення справи саме адвокату?

Це дуже актуальне питання, адже є юридичні особи, фізичні особи-підприємці, які уклали трудові договори з юристами (не адвокатами), тому вони хочуть, щоб ці юристи в межах виконання трудових обов'язків захищали їхні права в судах. Якщо юридична особа ще може вирішити це питання, зробивши юристів членами свого виконавчого органу (відповідно, посадовими, службовими особами), то фізична особа-підприємець, скільки б юристів у неї не працювало, нічого подібного не може зробити.

Окрім того, донедавна існували юридичні фірми, які цілком законно представляли різноманітних осіб у судах. Тепер такі фірми, якщо у них немає необхідних домовленостей з адвокатами, стали аутсайдерами на ринку судових спорів. Чи є інші варіанти? Очевидно, що в межах інституту процесуального представництва немає жодних альтернатив. Проте…

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати