18 липня 2019, 15:49

Штраф за невиконання ухвали про забезпечення позову

Типова ситуація: власник торговельної марки (ТМ) подає позов про припинення порушення та стягнення збитків. Розгляд справи в суді першої інстанції може тривати від шести місяців до одного року, а інколи - значно довше. Невже весь цей час порушник може продавати споживачам підробку? Як зупинити продаж контрафактних товарів у рамках господарського або цивільного процесу?

Позивач може просити забезпечити позов шляхом заборони продажу товару на період розгляду справи. Переконати суд, що застосування такого засобу є найбільш ефективним, - задача непроста, але досяжна.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, однак виконувати цю судову заборону має сам відповідач. Який стимул порушнику виконати ухвалу і припинити свій бізнес?

Штраф за невиконання судової заборони при порушенні ТМ

Регулярний штраф, застосування якого встановлено в судовій забороні, давно став нормою в європейських правопорядках, зокрема, у справах про захист торговельних марок.

На підставі ст. 131 Кодексу промислової власності Італії в ухвалі про заборону вчиняти порушення суд може передбачити суму, яку відповідач має сплатити за невиконання заборони.

У протистоянні між LVMH та eBay, яке тривало у 2005-2014 рр у Франції суд активно застосовував регулярний штраф. LVMH намагався заборонити гіганту електронної комерції купувати для контекстної реклами слова, в яких бренд написано з помилкою (наприклад, «Louis Viton» та «Wuiton»). Позивач переконав суд, що такі дії дозволяють продавцям контрафакту розповсюджувати підробки бренду саме на сайті відповідача.

Паризький суд у 2010 р. частково задовольнив позов, але зменшив розмір збитків з 1,2 млн до 200 000 євро. Додатково суд зобов’язав eBay сплачувати EUR 1000 штрафу кожного разу, коли буде використано ключове слово, що «зашкодить репутації бренду Louis Vuitton».

У паралельній справі паризький апеляційний суд зменшив розмір збитків до EUR 5,7 млн та виніс судову заборону. У 2009 р. LVMH подав позов про стягнення штрафу за невиконання судової заборони. Суд задовольнив його і стягнув з eBay EUR 1,7 млн (еквівалент EUR 2500 за кожен день невиконання заборони).

Нідерландський суд в 2011 р. зобов'язав відповідача не тільки припинити порушення знаків PINK і RIBBON, але й не реєструвати додаткові знаки. За порушення судового наказу - штраф EUR 10 000 за день або за подію, залежно від обставин.

Практика CJEU у застосуванні штрафу за невиконання заборони

Nokia Corp. v Joacim Wärdell (2006) C-316/05

Компанія Wärdell імпортувала до Швеції наклейки, призначені для підключення до мобільних телефонів «NOKIA». Nokia подала позов про порушення торговельної марки. Шведський суд видав заборону на продовження порушення з штрафом за невиконання.

Верховний суд постановив, що триваючого порушення немає (наклейки імпортували лише один раз), тому слід скасувати штраф. Однак Європейський суд справедливості відхилив рішення Верховного суду, вказавши, що штрафні санкції можуть бути накладені на порушника.

DHL Express SAS v Chronopost SA (2011) C-235/09

DHL використовувала ТМ Chronopost SA для надання послуг доставки пошти. Французький суд заборонив DHL вчиняти такі дії і додав періодичний штраф за невиконання заборони.

Європейський суд справедливості розглянув питання про територіальне застосування заборони і штрафу. Суд постановив, що виплата штрафних санкцій матиме юрисдикцію щодо виконання судового рішення лише у випадку порушення заборони в державі-члені цього суду.

Штраф за невиконання ухвали про забезпечення позову в Україні

Одна із причин, чому порушнику вигідніше заробляти від продажу контрафакту в очікуванні рішення суду - це дуже низька вірогідність стягнення істотних збитків. Чи може український суд накласти штраф за невиконання ухвали про забезпечення?

З 1 вересня 2017 р. в Україні повністю діє Угода про асоціацію з ЄС. У ст. 238 Угоди сказано: «Якщо виноситься судове рішення, яке виявляє порушення права інтелектуальної власності, судові органи можуть видати проти порушника судову заборону. Якщо це передбачено національним законодавством, невиконання судової заборони має підпадати під сплату регулярного штрафу».

Як бачимо, тут мова не про забезпечення позову, а про рішення по суті, яким вже встановлено факт порушення. Однак згідно зі ст. 236 Угоди, судові органи можуть видати попередню судову заборону, призначену для запобігання будь-якому можливому порушенню, або заборонити та за умови сплати штрафу продовження порушення. Забув уточнити: «Якщо це передбачено національним законодавством».

Чи є в нашому законі штраф за невиконання заборони суду?

У ст. 135 ГПК України встановлено штраф від 1 до 10 прожиткових мінімумів за невиконання ухвали про забезпечення позову, про стягнення якого суд виносить ухвалу. Однак цей штраф нерегулярний, а одноразовий, і його розмір не корелюється з масштабами порушення і збитками власника ТМ.

Аналогічна норма міститься у ст. 148 ЦПК України: штраф від 0,3 до трьох прожиткових мінімумів; у випадку повторного чи систематичного невиконання - штраф від 1 до 10 прожиткових мінімумів.

Хоча минуло півтора роки, як почали діяти нові редакції процесуальних кодексів, я не знайшов прикладів застосування цього штрафу. Втім штрафи за систематичне неподання витребуваних доказів суди інколи виносять.

Судові юристи мають стати лідерами змін практики щодо ухвал про забезпечення позову та їх виконання - принаймні в спорах про продаж контрафактних товарів. По-перше, слід просити суд винести ухвалу про накладення штрафу, якщо особа не виконує заборону суду, а якщо суд безпідставно відмовляє, то оскаржувати відмову. По-друге, слід збільшити розмір штрафу: суд має право встановлювати розмір, який корелюється із обсягом порушення чи обсягом збитків, які стягує позивач, а якщо розмір шкоди може істотно збільшуватись щодня - встановити регулярний штраф.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати