25 березня 2019, 15:28

Що потрібно жінкам?

Опубліковано в №12-13 (666-667)

Світлана Панаіотіді
Світлана Панаіотіді заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Мене ніколи не дискримінували за статтю на роботі. Лише одного разу в житті на початку моєї кар'єри трапилася смішна ситуація, коли я влаштовувалася на роботу в окремий напрямок великої корпорації. Спочатку мені сказали: «Так, ви прийняті». Однак потім подзвонили та сказали, що потрібно додатково пройти погодження у головної юристки усієї корпорації, тому що напрямок і посада дуже важливі. Наступного дня мені повідомили, що жінок-юристів не беруть, тільки хлопців, тому що вона не любить дівчат, і прошепотіли: «Тим паче привабливих», навіть незважаючи на відсутність формального підпорядкування. Я була дуже здивована, оскільки ніколи не зіштовхувалася з тим, що можуть аналізувати не за розумом, а за статтю. Проте через день зателефонував директор цього напрямку і сказав, що у нього немає часу чекати, щоб я виходила на роботу вже завтра. Потім з'ясувалося, що я була єдиною жінкою «корпоративщиком».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Сьогодні тема гендерної рівності — це тема, яка лунає і викликає дуже різні відчуття у людей: від супротиву та ненависті до завзятості та відчайдушного пропагування. Мало кого вона залишає байдужою. Для мене рівність прав людей, незалежно від статі, є необхідністю та нормою.

Я — жінка у владі. Я — жінка-юрист у владі. Цієї посади я досягла наполегливою працею та бажанням бути реалізованою і корисною. Моя кар'єра починалася зі звичайного юрисконсульта, а зараз я обіймаю посаду державної уповноваженої Антимонопольного комітету України, де з 9 членів Комітету 6 жінок.

Говорячи відверто, я не зазнавала гендерної дискримінації на роботі. Я конкурувала з іншими юристами та керівниками знаннями, вміннями, можливостями, але ніколи не статтю. Я вірю в те, що коли жінка хоче, то вона може і зможе.

Однак чого ж не вистачає? Чому ми повертаємося до теми рівності? Нам не вистачає рольових моделей успішних жінок, які могли б ділитися успіхом, досвідом, знаннями та історіями. Щоб успішна жінка була такою ж нормою, як і успішний чоловік.

Я вважаю, що примушування жінок до того, чого вони не бажають, не призведе до рівності. Не потрібно примушувати йти на посади, тяжіти до влади або до стрімкого руху на гору тільки через те, що рівність. Потрібно створити умови для жінок, які хочуть. Умови для того, щоб жінки мали можливість реалізовуватися, якщо це їхнє бажання та покликання. Потрібно створити умови, коли жінки зможуть бути впевненішими та зацікавленими в тому, щоб думати про кар'єру так само, як і чоловіки. Отже, необхідні умови та підтримка.

Ми маємо залишати жінкам можливість обирати. Обирати без засудження та нав'язування. Хтось обирає бути домогосподаркою, хтось — реалізовуватися в бізнесі, хтось — народжувати дітей, а хтось — залишатися чайлдфрі.

Наше спільне завдання полягає в тому, щоб позбавитися штампів, якими дуже часто нагороджують жінок у суспільстві. «Якщо ти працюєш — ти погана мати». «Якщо ти успішна — у тебе немає особистого життя». «Якщо ти сильна — поряд з тобою не витримає жоден чоловік».

Жінка має право обирати, якою їй бути: ніжною, сміливою, цілеспрямованою, обережною, активною або тихою, будь-якою. Вона може змінювати ролі залежно від того, де вона знаходиться (вдома чи на роботі). Можна бути сильною на роботі та слабкою вдома, бути реалізованою у власній справі чи присвятити своє життя лише собі або родині. Це її право. Це наше право.

Завдання суспільства — змінити ставлення і приймати той факт, що у жінки є право вибору. Мати право на вибір без засудження — це те, що ми маємо створити для жінок. Створити одна для одної.

Потрібно підтримувати прагнення та намагання інших жінок, підтримувати одна одну. Підтримка дуже важлива з усіх боків, насамперед, від жінок. Підтримуйте жінок та залишайтеся собою. Ми маємо право бути собою!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати