17 вересня 2019, 13:15

Секрети медіації

Як керувати конфліктом

Опубліковано в №38-39 (692-693)

Юна Потьомкіна
Юна Потьомкіна «Asters, ЮФ» старший юрист; бізнес-медіатор ТПП Мюнхена та Верхньої Баварії

Людина змушена спілкуватися. Ми домовляємося зі світом, який нас оточує, від свого народження і робимо це до останніх днів життя. Цей досвід, який ми переживаємо у процесі такої комунікації, є нашим життям.

Люди створені несхожими один на одного. Саме тому у нас різні потреби, бажання і прагнення. Конфлікт виникає там, де вони зіштовхуються.

З огляду на зазначене, можна припустити, що будь-який конфлікт має великий потенціал народження нових значень, а також цінностей. Там, де комунікація невідворотна, лише від сторін-антагоністів залежить, наскільки вони будуть цивілізовані та конструктивні, чи будуть результати такої комунікації пов'язані зі значними витратами та втратами без завданої шкоди один одному.

Буддійське вчення говорить: «Велика частина нашого часу витрачається на аналіз наявних відмінностей. Концентруйся на схожості, на тому, що об'єднує антагоністичні протилежності».

Історія показує, що у разі виникнення конфліктів люди розпочинають боротьбу і витрачають енергію на цю битву, яка зазвичай приймає одну з двох форм: ми боремося «проти» або «за». Боротьба «проти» — це процес протистояння і руйнування. Боротьба «за» — це процес взаємного зближення і творення.

Медіація дозволяє врегулювати суперечності та керувати конфліктом у позитивному ключі. Це повне занурення в комунікацію. Медіатор допомагає сторонам спрямувати свою енергію в потрібному напрямку та прийти до парадигми «виграв-виграв» («win-win»). Це означає, що всі домовленості та рішення вигідні, задовольняють обидві сторони.

Медіація: перевірено часом

Медіація — не новація. Вона має довгу історію в багатьох культурах та цивілізаціях. Медіація давно використовується в різних сферах людської діяльності для стимулювання ефективного спілкування між сторонами та надання допомоги в пошуку взаємоприйнятних рішень.

Ще у Стародавньому Китаї Конфуцій рекомендував сторонам зустрітися у присутності нейтрального миротворця, який допоможе їм досягти згоди. У стародавніх культурах Північної Америки одним із зобов'язань вождів індіанських племен був обов'язок виступати в ролі миротворця і медіатора у разі виникнення будь-яких конфліктів у племені. В кінці 60‑х років XVIII століття в Англії були створені перші спеціальні ради примирення, завданням яких було надання допомоги у вирішенні конфлікту в галузях промисловості. Медіація має глибоке коріння в єврейській історії. Через Єврейську раду примирення врегулювання суперечок відбувалося за допомогою консенсусу.

На міжнародному рівні до допомоги медіаторів вдаються у разі потреби врегулювати конфлікти між різними країнами та соціумами. Зокрема, за участю медіаторів була досягнута згода між Ізраїлем та Палестиною про виведення ізраїльських військ з міста Хеврон на березі річки Йордан. Навички медіатора допомогли Нельсону Манделі об'єднати зусилля вчених і політиків у боротьбі зі СНІДом під час розв'язання конфлікту, що виник у ПАР через розповсюдження цього захворювання. Президент Південної Кореї Кім Де Чжун отримав Нобелівську премію миру за участь у врегулюванні конфлікту між Північною та Південною Кореєю. Завдяки навичкам медіатора йому вдалося реалізувати програму возз'єднання 70 млн корейців.

В сучасному світі медіаційні навички стимулюють ефективне спілкування, надають допомогу в пошуку взаємоприйнятного рішення як у бізнесі, так і в повсякденному житті. Хоча один з основних принципів медіатора — зберігати нейтральність, процес медіації не є нейтральним, а сповнений принципів і цінних життєвих правил.

Враховувати емоції

Емоції є центральною рисою будь-якого конфлікту. Здатність обійти емоційну напругу між двома сторонами, поглянути на ситуацію об'єктивно та безпристрасно може бути корисною у повсякденному житті. Вміння дивитися на ситуацію з позиції третьої сторони дозволяє уникнути стресу, забезпечити контроль над складною ситуацією, а також може призвести до більш позитивного результату для всіх зацікавлених сторін.

Узгодити основні правила

На старті розроблені стратегії для вирішення конфлікту та запроваджені процедури запобігання суперечкам допомагають сторонам погодити, як вирішуватиметься конфлікт у майбутньому. Це створює спільну позицію між сторонами. Застосовуючи цю концепцію в повсякденному житті, неможливо уникнути суперечок, але це принаймні зменшить труднощі та напругу у разі їх виникнення.

Ставити запитання

Зазвичай у сторін є більше ніж одна причина займати ту чи іншу позицію. З'ясувати це можна за допомогою запитань. Запитання — це основа кожної предметної розмови. Хто запитує, той керує. Питаннями ми рухаємо співрозмовника у процесі переговорів, працюємо зі змістом конфлікту.

Чути та бути правильно почутим

Активне слухання є однією з найважливіших навичок, які ми можемо використовувати у щоденній практиці з друзями, родиною та колегами. Не обмежуватися лише сухим «я зрозумів», а формулювати відповідь на отримане повідомлення своїми словами. Важливо надати співрозмовнику можливість виправити неправильне розуміння його слів. Підсумовуючи основні ідеї та почуття, ви відтворюєте суть висловлювань в чистому вигляді. Остаточний підсумок вашої взаємної згоди посилює процес вирішення конфлікту.

Медіація перетворює будь-яку конфронтацію у співпрацю та загалом змінює світ на краще. Медіація — це спосіб життя.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати