03 серпня 2020, 13:13

Проект закону «про інвестиційних нянь», або які зміни в інвестиційній діяльності готує законодавець

Микита Жуков
Микита Жуков Голова комітету Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини

Передумови


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


У січні 2020 року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (World Economic Forum) Президент України Володимир Олександрович Зеленський виступив із промовою, у якій зазначив, що з метою підвищення економічної привабливості України та залучення іноземних інвестицій, буде запроваджено інститут «Інвестиційна няня». Через шість місяців після гучної зави проект Закону, який би передбачав запровадження нового, для механізму адміністративно-правового регулювання інвестиційної діяльності, інституту було зареєстровано у Верховній Раді України. 21 липня 2020 року даний законопроект, який було зареєстровано під номером 3760 із назвою «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» було принято у першому читанні.

Що передбачає законопроект

Законопроектом, зареєстрованим у Верховній Раді України під №3760, пропонується надання інвестору зі значними інвестиціями державної підтримки у наступних формах:

1) звільнення від сплати окремих податків та зборів відповідно до податкового законодавства (суми податків та зборів, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні інвестора зі значними інвестиціями);

2) звільнення від оподаткування ввізним митом відповідно до митного законодавства нового устаткування (обладнання), що ввозиться виключно для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору відповідно до умов, визначених законодавством (суми ввізного мита, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні інвестора зі значними інвестиціями);

3) забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями – надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями зі справлянням плати за землю на умовах, визначених з урахуванням зобов'язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, та з переважним правом придбання у власність інвестором зі значними інвестиціями такої земельної ділянки після спливу строку спеціального інвестиційного договору (крім випадків його дострокового припинення), якщо таке право передбачено спеціальним інвестиційним договором;

4) забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

У даному законопроекті поняття «інвестор зі значними інвестиціями» вживається у наступному розумінні: юридична особа, зареєстрована в Україні, яка спеціально створена для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями, є стороною спеціального інвестиційного договору та господарська діяльність якої спрямовується виключно на реалізацію інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та виконання спеціального інвестиційного договору.

При цьому, інвестиційним проектом є проект, який передбачає здійснення інвестицій в обсязі понад суму, еквіваленту 30 мільйонам євро. Також, інвестиційний проект повинен створювати не менше 150 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш ніж на 15 відсотків перевищує розмір середньої заробітної плати у відповідній сфері у регіоні.

Цікавим є те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 проекту Закону інвестиції – витрати, понесені інвестором зі значними інвестиціями у процесі реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями, спрямовані на придбання, створення, відтворення основних засобів, а також окремі інші витрати інвестора зі значними інвестиціями. Якщо порівняти дане визначення із тим, шо міститься у ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», то можна встановити, що воно є значно вужчим, оскільки включає в себе, фактично, лише грошові кошти, не враховуючи, при цьому, інтелектуальні цінності, які також можуть вкладатися в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності.

Як зазначено у проекті Закону, вимоги та критерії для включення витрат до складу інвестицій встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання. Одразу слід зазначити, що з метою забезпечення законодавчої завершеності, доцільним було б саме у цьому проекті Закону визначити вимоги та критерії для включення витрат до складу інвестицій. Крім того, регулювання такого питання на рівні Закону, а не акту Кабінету Міністрів України, забезпечило б стабільність вказаним суспільним відносинам.

Крім того, відповідно до проекту закону, обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30 відсотків від планового обсягу інвестицій за проектом та встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі.

Відомості про інвестиційні проекти зі значними інвестиціями, для реалізації яких надається державна підтримка, вносяться до реєстру інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, ведення якого здійснюється уповноваженим органом (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України). Перелік відомостей, що вносяться до реєстру, та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Варто зауважити, що такі відомості за можливе та за доцільне було б передбачити саме у проекті Закону. Це не призведе до надмірного збільшення обсягу законопроекту, натомість, внесе законодавчу ясність у проект даного нормативно-правового акту.

Найцікавішим є те, що даним законопроектом передбачено створення уповноваженої установи, яка буде здійснювати супровід підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, а також сприяти виконанню спеціального інвестиційного договору з боку держави та органу місцевого самоврядування. Така державна установа буде уповноважена на здійснення своїх повноважень Кабінетом Міністрів України.

Для інвестора діяльність уповноваженої установи буде носити безоплатний характер.

До функцій уповноваженої установи належить: 

­- здійснення заходів щодо залучення потенційних заявників для реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями;

­- надання заявникам організаційної та консультативної допомоги з питань підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями відповідно до вимог цього Закону, в тому числі допомоги у підготовці та поданні заявки, інших документів, необхідних для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями;

­- взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань, пов'язаних із супроводом підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями;

­- здійснення інформаційно-консультативної підтримки заявника та інвестора зі значними інвестиціями щодо виконання спеціального інвестиційного договору;

­- підготовка та подання до уповноваженого органу періодичних (щомісячних, квартальних, річних) звітів про стан супроводу інвестиційних проектів зі значними інвестиціями;

­- розроблення пропозицій, рекомендацій, планів дій, спрямованих на поліпшення підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями;

­- організація навчання та проведення інформаційних заходів з питань підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;

­- виконання інших функцій щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, передбачених законодавством та установчими документами уповноваженої установи.

Процедура укладання спеціального інвестиційного договору пропонується наступна:

1. Подача інвестиційного проекту та його оцінка протягом 60 днів із дня отримання документів Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

При цьому одразу слід зазначити, що доцільним було б передбачити на законодавчому рівні можливість надання заявником пакету документів у електронній формі із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

2. За результатом оцінки інвестиційного проекту зі значними інвестиціями уповноважений орган готує один із таких висновків: висновок про доцільність реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору; висновок про недоцільність реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та відмову в укладенні спеціального інвестиційного договору.

При цьому, у разі необхідності доопрацювання проекту спеціального інвестиційного договору уповноважений орган разом із висновком про доцільність реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору надсилає заявникові зауваження до проекту договору із пропозицією його доопрацювати.

Заявник доопрацьовує проект спеціального інвестиційного договору з урахуванням зауважень уповноваженого органу та надсилає його до уповноваженого органу, який, в свою чергу, розглядає доопрацьований проект спеціального інвестиційного договору та у разі врахування заявником усіх зауважень уповноваженого органу надсилає такий проект разом із проектом рішення про укладення спеціального інвестиційного договору до Кабінету Міністрів України та відповідного органу місцевого самоврядування, який має стати стороною спеціального інвестиційного договору.

Кабінет Міністрів України протягом тридцяти робочих днів із дня отримання проекту спеціального інвестиційного договору та рішення відповідного органу місцевого самоврядування приймає рішення про укладення спеціального інвестиційного договору та визначає особу, уповноважену на його підписання з боку держави.

Досить цікавим питанням, яке виникає під час аналізу даного проекту Закону є те, яким чином уповноважений орган повинен вчиняти, якщо щодо одного об’єкту надходить одразу дві або більше заяви від різних заявників. Який проект у такому випадку обрати для подальшої реалізації. Відповідне питання жодним чином не врегульовується проектом Закону, що у свою чергу є його одним із головних недоліків. Доцільним було б у даному проекті Закону одразу врегулювати дане питання, шляхом проведення відповідної конкурсної процедури.

Стаття 19 проекту Закону врегульовує питання вирішення спорів. Так, відповідно до запропонованої редакції даної статті Сторони спеціального інвестиційного договору можуть вільно обрати механізм вирішення спорів, включаючи медіацію, незобов'язуючу експертну оцінку, національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж з місцезнаходженням за кордоном (якщо інвестор зі значними інвестиціями є підприємством з іноземними інвестиціями у розумінні Закону України «Про режим іноземного інвестування»), і процедурні правила вирішення спорів, крім випадків, передбачених законом. Водночас даним законопроектом не передбачено механізм оскарження рішень уповноваженого органу з питань доцільності чи недоцільності реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями. Враховуючи зазначене, належним було б закріпити у даному проекті Закону можливість оскарження рішень уповноваженого органу до адміністративного суду упродовж визначеного строку.

З метою забезпечення реалізації принципу прозорості діяльності органів державної влади, у даному законопроекті пропонується передбачити положення щодо оприлюднення висновків уповноваженого органу про доцільність чи недоцільність реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

Таким чином, у проекті Закону існує чимало положень, які потребують уточнення або додаткового закріплення.

Чи є «інвестиційні няні» в інших країнах?

У Німеччині існує Агентство економічного розвитку ФРН (Germany Trade & Invest (GTAI)). Дане агентство окрім заохочення експорту, здійснює пошук та підтримку іноземних інвесторів, покращує імідж та інвестиційну привабливість Німеччини. Експерти агентства консультують іноземних інвесторів стосовно стратегії виходу на ринок, юридичних процедур.

Агентство економічного розвитку ФРН було створено у 2009 році в рамках об’єднання Офісу інвестування в Німеччину (GmbH) та Німецького офісу зовнішньої торгівлі (BfAI). Засновником агентства є Федеральне міністерство з питань економіки та енергетики.

У Польщі функціонує Агентство з інвестицій та торгівлі (Polska Agencja Inwestycji i Handlu), заснований агентством інформації та іноземних інвестицій. Агентство працює як в Польщі, так і через закордонні представництва (Zagraniczne Biura Handlowe). Через такі закордонні представництва, Агентство надає допомогу своїм компаніям за кордоном. Агентство забезпечує покращення інвестиційної привабливості Польщі, допомагає інвесторам із юридичними та адміністративними процедурами, надає допомогу у підготовці інвестиційних проектів інвесторам.

Таким чином, питання додаткового залучення інвестицій в Україну є, звичайно, неймовірно важливим. Водночас світова практика побудована таким чином, що допомога у підготовці інвестиційного проекту, у консультуванні надається всіх потенційним інвесторам, а не лише тим, що здійснюють значні інвестиції.

В цілому, запропонований проект має позитивні моменти, зокрема пов’язані із наданням певних пільг інвесторам (при цьому, не лише іноземним), однак, поряд з цим, має і цілий ряд недоліків, які потребують доопрацювання на етапі підготовки законопроекту до другого читання.

Крім того, варто пам’ятати, що ніщо так не приваблює інвестора, як стабільність законодавства, реалізація принципу верховенства права (правовладдя).

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати