09 червня 2015, 14:54

Обережно, бомбосховище!

Опубліковано в №22-23(468-469)

Ні для кого не секрет, що за роки незалежності України багато бомбосховищ перейшли у «приватну власність», шляхом списання та використання таких приміщень з метою підприємницької діяльності, а ті, що перебувають у державній та комунальній власності переважно перебувають у незадовільному стані.

Отже, списати бомбосховище не було проблемою, проте, це робилось не зовсім законно. Багато хто купляв будівлі з «аварійними» бомбосховищами, проходили процедуру списання і реконструювали такі споруди під магазини, кафе, галереї, склади та інші приміщення.

У світлі останніх подій, після вторгнення російських військ на територію України, стало першочерговим питання цивільного захисту населення на випадок війни і державні правоохоронні органи та громадськість зацікавилась станом бомбосховищ.

Що робити, коли у будівлі, яку ви плануєте придбати з метою реконструкції, є бомбосховище? У такій ситуації опинився клієнт нашої компанії, знайшовши будівлю для реалізації свого нового проекту, проте, як виявилось, у підвальному приміщенні будівлі було бомбосховище.

На перший погляд, ніби проблем і не має виникнути, оскільки будівля купується законно, бомбосховище раніше належно не утримували, тому залишилось тільки пройти процедуру списання, проте, не все так просто.

Щодо списання та утримання бомбосховищ

На сьогодні поняття «бомбосховище» немає у законодавстві, натомість є поняття «сховище», що згідно із ч. 1 ст. 32 Кодексу Цивільного захисту, є герметичною спорудою для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Основним документом, що регулює питання захисних споруд цивільного захисту є Кодекс цивільного захисту.

Частиною 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Обов’язки щодо формування заходів державної політики зі створення, утримання та здійснення реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, а також ведення їх обліку покладені на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Також місцеві державні адміністрації, як місцеві органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати контроль за станом захисних споруд цивільного захисту.

Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку повинен бути визначений Кабінетом Міністрів України (КМУ), проте, на сьогодні КМУ ще не затверджено відповідного порядку, а електронна база обліку захисних споруд не доступна для ознайомлення у відкритому доступі.

Згідно із п. ч. 8, 9 ст. 32 Кодексу цивільного захисту утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється субʼєктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (зокрема споруд, що не увійшли до їхніх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), через власні кошти. У разі використання однієї захисної споруди кількома субʼєктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Крім того, розділ 1 «Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час» зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за №1180/13054 (далі – Інструкція №1180/13054) передбачено, що керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких є захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення.

З приводу знесення сховищ, то законодавством передбачена чітка процедура списання таких захисних споруд відповідно до «Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони», затвердженої постановою КМУ від 08.04.1999 р. №567 (далі – Інструкція №567).

Згідно із п. 2 Інструкції №567 захисні споруди,  можуть бути списані, якщо:

  • стали не придатними для експлуатації, оскільки втратили властивості захисних і несучих будівельних конструкцій внаслідок фізичного зношення, аварій та стихійного лиха;
  • у звʼязку з будівництвом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням підприємств або їхніх окремих будівель і споруд стали не придатними для експлуатації і відновити їх технічно неможливо чи економічно недоцільно, а також, які неможливо використати для захисту населення і передати в установленому законодавством порядку іншим підприємствам.

Висновки щодо стану захисної споруди і доцільності проведення відновних робіт видаються представником проектної організації на підставі результатів її безпосереднього огляду, технічних випробувань елементів будівельних конструкцій неруйнівними методами контролю та інженерних розрахунків.

Визначення характеристик міцності основних захисних і несучих будівельних конструкцій проводить проектна організація, яка розробляла проектно-кошторисну документацію захисної споруди, що списується, або підприємство, яке має ліцензію на проведення таких робіт.

Отже, законодавством України встановлено, що керівники підприємств незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких є захисні споруди, повинні забезпечувати за власні кошти належний технічний стан сховища і готовність до укриття населення. У випадку, коли сховище правді в аварійному чи у не придатному стані можливо провести експертизу і пройти процедуру списання.

Судова практика

Проаналізувавши судову практику минулих років щодо списання сховищ, слід зазначити, що суди задовольняли позови приватних підприємств, якщо останні дотримувались процедури списання і захисні об’єкти цивільного захисту справді були не придатними до експлуатації, а територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі – «ДСНС») відмовлялись погодити списання.

Проте, враховуючи важку соціально політичну ситуацію і розгортання війни в Україні, наразі у списанні відповідних сховищ суди можуть відмовити, а керівників підприємств зобов’язано реконструювати та підтримувати такі захисні споруди у належному стані.

Більше того, останнім часом прокуратура в особі держави, почала звертатись з позовами до районних державних адміністрацій, за участю територіальних органів ДСНС, про визнання бездіяльності протиправною та зобовʼязання вчинити дії.

Позовні вимоги прокуратури вмотивовані тим, що районні державні адміністрації не виконують належно вимоги законодавства про цивільну оборону.

Суди задовольняють позови прокуратури у повному обсязі і зобов’язують районні державні адміністрації визначити потреби фонду захисних споруд цивільного захисту на відповідній території, вжити заходів щодо створення фонду захисних споруд цивільного захисту, організувати роботу з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення району. Деякі рішення вже набрали законної сили.

Щодо самочинного знесення бомбосховища

Самочинне знесення захисних споруд може мати наслідком притягнення керівника підприємства до кримінальної відповідальності.

Отже, у ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу передбачено, що умисне знищення або пошкодження чужого майна, що завдало шкоди у великих розмірах, –

  • карається штрафом до пʼятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно зі ст. 197 Кримінального кодексу, невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обовʼязків, якщо це спричинило тяжких наслідків для власника майна, –

  • карається штрафом до пʼятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно зі ст. 356 Кримінального кодексу самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оскаржується окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була завдана значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, –

  • карається штрафом до пʼятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Узагальнюючи зазначене та враховуючи останні події в Україні, рекомендуємо спочатку з’ясувати, шляхом залучення відповідних спеціалістів, чи справді сховище є у аварійному стані та не придатне до експлуатації і у випадку підтвердження, розглянути можливість списання. Але це не дає стовідсоткової гарантії, що ДСНС погодися списати таке сховище і судова практика свідчить, що станом таких захисних споруд зацікавилась прокуратура.

Самочинне знесення сховища може призвести до небажаних наслідків, а саме притягнення керівника підприємства до кримінальної відповідальності. У випадку з клієнтом нашої компанії, ми порекомендували йому декілька оптимальних варіантів виходу із цієї ситуації:

  • імплементація сховища у новий проект і подальше його утримання;
  • пошук іншої будівлі, якщо не має коштів на утримання сховища.

У будь-якому випадку необхідно пам’ятати, що у нашій країні війна, і громадянський обов’язок кожного громадянина захищати свій народ та країну, і кожен це може робити по-своєму. Необхідно усвідомлювати, що від рішення декількох осіб може залежати доля багатьох.

1
0

Останні коментарі

У моєму дворі планують звести будинок, для цього планують знести бомбосховище, але розпорядження на зесення видане ще у 2005 році. Чи реально цьому запобігти? Адже у сучасних реаліях бомбосховище може знадобитися...

Додати коментар

Відмінити Опублікувати