18 листопада 2019, 10:38

Конкуренція і торговельні розслідування: хто переможе

Сергій Шершун
Сергій Шершун «Integrites, ЮФ» к.ю.н., радник
Сергій Лахно
Сергій Лахно «Integrites, ЮФ» радник

За останні роки кількість антидемпінгових розслідувань в Україні суттєво зросла. Через це в юридичній спільноті загострилася суперечність між двома протилежностями – доцільністю підтримки національного виробника і захистом конкуренції. Виникла біполярність і в бізнес-середовищі. Великий бізнес зацікавлений у захисті від недобросовісного імпорту, середній бізнес хоче мати можливість купувати дешевший імпортний товар.

Торгово-обмежувальні розслідування практично завжди конфліктують із цілями конкурентної політики. Мета антидемпінгових мит і квот – обмежити доступ імпортної продукції на ринок під приводом боротьби з дешевим імпортом. Водночас здешевлення продукції для споживачів і нульові бар'єри для входу на ринок є метою конкурентної політики будь-якої держави.

Питання балансу інтересів економіки і держави в такій ситуації стає дедалі актуальнішим. В останні роки почастішали випадки, коли Антимонопольний комітет України, що має право голосу щодо впровадження обмежувальних заходів, не підтримує пропозиції Мінекономіки про їх впровадження.

У чому полягає конфлікт?

Антидемпінгове та антимонопольне регулювання співіснують в багатьох країнах світу впродовж майже століття. Антидемпінгові закони з’являлися через необхідність не допустити обмеження конкуренції на внутрішньому ринку однієї держави з боку постачальників іншої. Інакше кажучи, вони з’явилися як доповнення до державних антимонопольних законів, які не можна було застосовувати поза національною юрисдикцією.

З часом ситуація змінилася. Сфера застосування антимонопольного законодавства розширилася і вже охоплює діяльність тих суб’єктів господарювання, які здійснюють вплив на національний ринок, незважаючи на той факт, що ці суб’єкти можуть знаходитися і поза національною юрисдикцією. У свою чергу, антидемпінгове регулювання окремо формалізовано в рамках угод СОТ.

По своїй природі концепції антидемпінгового та антимонопольного регулювання значно відрізняються і навіть суперечать одна одній.

Концепція антидемпінгового регулювання передбачає визначення так званої нормальної вартості товару на ринку країни експорту та її порівняння з вартістю, за якою той самий товар продається на ринку країни імпорту. Від’ємна різниця між нормальною та експортною вартістю становить демпінгову маржу.

Концепція антимонопольного регулювання інакша за ключовим принципом – розмір чи рівень ціни на певний товар має визначатися і встановлюватися самим ринком. Тобто, через змагання учасників ринку, перемогу в якому отримає, що найефективніше здійснює господарську діяльність.

Чому сталося так, що концепція антидемпінгового регулювання в рамках угод СОТ закріпилася окремо від концепції антимонопольного регулювання? Тому що кожна держава-учасниця СОТ хотіла залишити за собою «право на самозахист» на випадок, якщо рівень ефективності господарювання цієї держави чи її суб’єктів господарювання виявиться нижчим за рівень ефективності іншої.

Що каже міжнародний досвід?

Колізії, коли в одній і тій самій ситуації можна було застосовувати і право СОТ, і конкурентне право, вже виникали. Візьмемо ситуацію, яка трапилася в США.

Так, в справі United States of America v. SKW Metals and Alloys INC., and Charles Zak, три найбільші виробники феросиліцію змовилися та утворили картель. За такого становища на ринку вони могли ініціювати антидемпінгове розслідування та введення антидемпінгових мит. Виробники таємно зустрічалися в готелях та використовували захищені лінії зв’язку, щоб домовлятися та встановлювати фіксовану ціну на феросиліцій. Таким чином, феросиліцій, що імпортувався в США за цінами, нижчими за встановлені картелем, вважалися «демпінговими». Як наслідок, проти імпорту з Бразилії були застосовані антидемпінгові заходи.

Згодом змову було викрито, і учасники картелю понесли цивільну та кримінальну відповідальність. Комісія з міжнародної торгівлі, в свою чергу, відкликала  запроваджені антидемпінгові заходи. Окрім того, у своєму рішенні Комісія зазначила, що якщо запровадження антидемпінгового мита призводить до спотворення конкуренції на ринку, ці заходи не повинні застосовуватися.

Цікавий факт: під час вирішення торговельних спорів суди США віддають перевагу антимонопольному праву над антидемпінговим правом.  

У чому різниця?

Об’єктом антимонопольного регулювання є «цінова дискримінація», тоді як об’єктом антидемпінгового регулювання є «демпінг». По суті, «демпінг» є окремим т. зв. «міжнародним» типом цінової дискримінації. Американський економіст Джейкоб Вінер визначив поняття «демпінг» як «цінову дискримінацію між національними ринками».

Незважаючи на певну схожість об’єкту антидемпінгового та антимонопольного регулювання, варто відзначити відмінності між ними:

1) кінцева мета антидемпінгового та антимонопольного регулювання відрізняються

Якщо ціль антимонопольного регулювання – це захист і розвиток ринкової конкуренції та захист прав споживачів, то антидемпінгове регулювання має на меті захистити представників бізнесу від шкоди, що їм може бути завдана в результаті «демпінгу/цінової дискримінації» з боку іноземних конкурентів. Коли антидемпінгове регулювання досягає мети, це не завжди позитивно впливає на розвиток конкуренції і захист інтересів споживачів.

2) антидемпінгові та антимонопольні підходи до оцінки об’єкту регулювання відрізняються

Антимонопольне регулювання розглядає цінову дискримінацію, враховуючи її вплив на конкуренцію та добробут споживачів. Тому об’єктом антимонопольних законів є лише та цінова дискримінація, що негативно впливає на стан конкуренції на ринку та зачіпає права споживачів. В антимонопольному законодавстві така цінова дискримінація зазвичай називається нечесною чи дискримінаційною. Окремим випадком є т. зв. хижацьке ціноутворення. Це коли домінуючий на ринку суб’єкт господарювання спочатку навмисне занижує ціни для витіснення конкурентів з ринку, а потім, після їх усунення, необґрунтовано піднімає ціни, щоб компенсувати втрати.

Антидемпінгове регулювання не розглядає окремо випадки хижацького ціноутворення чи ті, які негативно впливають на стан конкуренції чи добробут споживачів. Воно переважно оцінює наявність і доведеність шкоди, що завдана національному суб’єкту господарювання в результаті демпінгу/цінової дискримінації. Антидемпінгове регулювання розглядає демпінг лише як цінову дискримінацію між двома географічними ринками. Ця дискримінація зазвичай полягає у нижчій експортній ціні на продукцію у порівнянні з внутрішньою ціною на таку ж продукцію в країні-експортері.

Нижче наводимо порівняння антидемпінгового та антимонопольного підходів до оцінки об’єкта регулювання (Таблиця 1).

Таблиця 1

Хижацьке ціноутворення

Демпінг

Необхідна умова для початку антимонопольного розслідування – наявність домінуючої позиції на ринку

Причина початку антидемпінгового та компенсаційного розслідування – наявність цінового демпінгу або субсидій іноземної держави, що завдає шкоди національному виробнику.

Наявність домінуючої позиції на ринку не є необхідною умовою

 

Наявність наміру «хижака» витіснити існуючих конкурентів

Намір «хижака» витіснити існуючих конкурентів доводити не потрібно

Продаж продукції за ціною, що є нижчою за розмір змінних витрат (variable costs), є порушенням

Продаж продукції нижче за «нормальну» ціну для відповідного ринку експортера

Негативно впливає на стан конкуренції на відповідному ринку та добробут споживачів

Призводить чи загрожує призвести до шкоди національним виробникам

Як антидемпінгове регулювання впливає на стан конкуренції та добробут споживачів?

Антидемпінгове регулювання є протекціоністським засобом. Воно сприяє розвитку вітчизняних виробників за рахунок добробуту споживачів[1] шляхом обмеження конкуренції між вітчизняними виробниками та іноземними постачальниками. Все це в свою чергу суперечить принципам конкуренції.

Останнім часом позиції Мінекономіки України та АМКУ щодо застосування торговельних обмежувальних заходів не співпадають. Основна дилема полягає в тому, що позитивний результат майже будь-якого торговельного розслідування певним чином обмежує конкуренцію, що може стати особливо болючим для окремих галузей.

У той же час, абсолютна відкритість ринку заради абсолютної конкуренції є шкідливою для національного товаровиробника, особливо зважаючи на поточний стан міжнародної конкурентоспроможності більшості галузей української економіки.

Що робити для "покращення вже сьогодні"?

Ця тема є абсолютно новою для фахової дискусії в Україні. Визначальним залишається питання – як знайти баланс між торговельними розслідуваннями та захистом конкуренції.

На нашу думку, є наступні варіанти:

  • Посилити співпрацю АМКУ та Мінекономіки (МРЕТС)/Міжвідомча комісія з питань міжнародної торгівлі (МКМТ) під час розслідувань

У разі, якщо АМКУ голосує проти застосування заходу в МКМТ, тоді АМКУ надається 1 місяць на те, щоб додатково вивчити ситуацію на ринку з урахуванням можливого запровадження заходу. Після цього АМКУ надає всім членам МКМТ свої висновки з пропозиціями. Остаточне рішення має бути прийняте на ще одному засіданні МКМТ.

  • Налагодити обмін інформацією

Важливо забезпечити постійний обмін інформацією між АМКУ та МРЕТС, зокрема, за результатами розслідувань та досліджень ринків. Це має суттєво покращити ефективність обох органів.

  • Розробити безпечні правила для бізнесу під час ініціювання торгових розслідувань

Бізнесу будуть доречні спільні інструкції АМКУ і МРЕТС для національних виробників, що ініціюють розслідування. Зокрема, важливо визначити, що вони мають право погоджувати під час підготовки заяви про початок розслідування і що не мають. Такий крок може убезпечити від можливих звинувачень АМКУ в антиконкурентній практиці (змові проти інших учасників ринку).

Рекомендація для бізнесу єдина – глибше цікавитися способами захисту своїх інтересів, адже зараз компанії недостатньо розуміють користь та суть торговельних і антимонопольних заходів. Активна та ініціативна позиція бізнесу, участь у публічних обговореннях проблеми та розробці відповідного законодавства допоможе компаніям успішно захищати свої економічні інтереси в майбутньому.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати