18 грудня 2018, 12:09

Довірчі інтернет-послуги

Що змінилося за рік перехідного етапу нового Закону та чому електронні довірчі послуги є настільки необхідними?

Опубліковано в №50 (652)

Дмитро Макіян
Дмитро Макіян «ADER HABER» юрист

У жовтні 2017 р. Верховна Рада України прийняла один з найважливіших нормативно-правових актів — Закон України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII. Окремі положення нового Закону набули чинності майже одразу, але інша значна частина — лише в листопаді 2018 р. Впродовж 2017-2018 рр. в інтернет-просторі було опубліковано чимало думок, новин та поглядів стосовно того, що електронні довірчі послуги — це добре і технологічно. Однак не зовсім зрозуміло, чому це добре і технологічно.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Електронна ідентифікація та електронні довірчі послуги: як це працює?

Зазначеним Законом вперше на рівні вищої юридичної сили закріплюється поняття електронної ідентифікації в тому тлумаченні, яке відповідає викликам нашого часу. При цьому ст. 14-15 Закону №2155-VIII визначаються рівні довіри до схем електронної ідентифікації. Найвищий рівень — це схема так званих кваліфікованих електронних підписів та печаток. Найвищий рівень електронної ідентифікації відкриває доступ до банківських та адміністративних послуг. Звідси стільки резонансу навколо запровадження BankID та MobileID.

Для того щоб надавати кваліфіковану електронну довірчу послугу, що відповідатиме найвищому рівню довіри до електронної ідентифікації, надавач має бути включеним до відповідного Довірчого списку, який ведеться Центральним засвідчувальним органом Міністерства юстиції України (далі — ЦЗО), відповідно до Закону №2155-VIII. Кабінет Міністрів України встановлює чітко визначені вимоги до ведення списку. Такі вимоги вже були визначені у Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження обов'язкових вимог до Довірчого списку» від 26.09.2018 р. №775. Водночас для надання кваліфікованих електронних довірчих послуг у сфері переказу коштів у банківській системі України та внесення відомостей до Довірчого списку надавач таких послуг звертається не до ЦЗО, а виключно до Засвідчувального центру Національного банку України.

Очевидно, що Довірчий список міститиме вичерпну інформацію про надавача кваліфікованих електронних довірчих послуг, що унеможливить уникнення юридичної відповідальності останнього за свої дії та/ або бездіяльність. Загальний юридичний та бюрократичний механізм надає можливість системі електронних довірчих послуг належно працювати в правовому полі.

Як цим можна скористатися?

Цивільна сфера

Результати роботи механізму вражають! Розглянемо їх на прикладі BankID та MobileID. Якщо банківська установа та/або мобільний оператор відповідатимуть вимогам до запровадження схеми кваліфікованих електронних підписів і печаток, вони зможуть належним чином ідентифікувати своїх клієнтів та бути надавачами таких електронних послуг як електронні підписи та печатки. Отже, громадяни та юридичні особи з таким ідентифікатором отримують доступ до значної кількості адміністративних, банківських і комунальних послуг без необхідності бути фізично присутніми під час надання цих послуг.

Також особливої уваги потребують онлайн-покупки. Тепер їх проведення набуде нового правового погляду та регулювання. Завдяки можливості електронної ідентифікації купівля-продаж онлайн зможе повноцінно прирівнюватися до цивільних правовідносин купівлі-продажу за Цивільним кодексом України, а недобросовісні продавці або покупці можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності. Водночас продавці, які першими отримають належний рівень електронної ідентифікації, отримають більшу довіру споживачів та посядуть більш вигідні конкурентні позиції на ринку.

Нововведення Закону також зачіпають інтереси інтернет-майданчиків, за допомогою яких проводяться певні транзакції (надання послуг або купівля-продаж товарів). Інтернет-майданчик, користуючись електронною довірчою послугою автентифікації веб-сайту, виступатиме повноцінним учасником правовідносин між його користувачами. В якому форматі в майбутньому така схема буде реалізована та яким від цього буде benefit в умовах правового регулювання в Україні — покаже час, але така можливість вже існує.

Електронне урядування

Впровадження е-урядування в Україні є одним з основних пунктів Дорожньої карти та першочергових пріоритетів реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» (далі — Стратегія). До того ж саме е-урядування вказано п'ятим пунктом серед першочергових реформ в Україні.

Зокрема, зазначається: «Метою реформи державного управління є побудова прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності. Результатом впровадження реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури публічної адміністрації із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (е-урядування), яка здатна виробляти та реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на суспільний сталий розвиток та адекватне реагування на внутрішні й зовнішні виклики» (п. 5 розд. ІІІ Стратегії).

Е-урядування вже встигло належним чином себе зарекомендувати на просторах Європи. Наразі однією з країн, що має найбільш розвинену галузь е-урядування, є Естонія (всупереч всім відомому прислів'ю). В Естонії електронне урядування розроблялося ще з 1997 р. Сьогодні рівень довіри до системи настільки високий, що понад 170 тис. громадян скористалися нею для голосування на парламентських виборах. Електронне урядування дозволяє отримувати довідки та подавати декларації, оминаючи виснажливі черги до бюрократичних кабінетів з купою паперів, за допомогою єдиного електронного сайту (докладніше читайте тут).

Починаючи з листопада 2016 р. Естонія інвестувала в програму підтримки електронного уряду для децентралізації в Україні (Egov4Ukraine) 5,7 млн євро, вже не кажучи про поширення власного практичного досвіду естонських фахівців в Україні.

На мою думку, пояснювальна записка до проекту Закону №2155-VIII не відображає дійсної актуальності прийняття цього законодавчого акту, а лише формально відзначає його мету та завдання: «Проект Закону України «Про електронні довірчі послуги» спрямований на гармонізацію з положеннями Регламенту (ЄС) №910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23.07.2014 р. про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС». Завдання цього проекту Закону його автори перелічили de facto лише з використанням єдиного правового терміну, механізм використання якого мало знайомий широким верствам населення — «електронні довірчі послуги».

Водночас розділ «Правові аспекти» пояснювальної записки натякає, що необхідним є приведення положень законодавства України у сфері електронного цифрового підпису у відповідність до Закону України «Про адміністративні послуги», враховуючи положення Регламенту.

Електронний суд

Прийняття нового Закону здійснює значний вплив на судову реформу в Україні. Це пов'язано з електронною ідентифікацією та іншими новими можливими електронними довірчими послугами. У цьому контексті необхідно звернути увагу не лише на кваліфікований електронний підпис і печатку, але й на можливість проставлення кваліфікованої електронної позначки часу та реєстровану електронну доставку.

Саме вказаний вище комплекс електронних довірчих послуг зробить можливим надійне та ефективне використання системи «Електронного суду», яка включає повний електронний документообіг між учасниками судового провадження. Суд під час здійснення перевірки електронних матеріалів справи отримає можливість належним чином та в правовому полі пересвідчитися у виконанні учасниками справи вимог законодавства щодо направлення копій заяв по суті справи. Також це надасть можливість суду ефективно направляти електронні судові повідомлення/повістки та фіксувати інформацію про те, чи отримав їх учасник судової справи.

Окрім того, учасники судової справи зможуть сплачувати судовий збір, використовуючи платіжні системи онлайн, що є зручним у межах цивільної та адміністративної юрисдикцій.

Європейське співробітництво та зовнішньоекономічні відносини

Здійснення електронного документообігу стосується не лише широких верств населення, але й безпосередньо великих корпорацій та органів виконавчої влади. Завдяки приведенню Закону №2155-VIII у відповідність до норм Регламенту ЄС №910/2014 Україна здійснюватиме певні операції з документообігу з країнами Європи в електронному вигляді. Це суттєво зменшує вартість та часові втрати у процедурі офіційної комунікації між органами України та ЄС. Переваги від таких нововведень ще будуть оцінені в майбутньому.

Однак наразі вже можна відчути позитивні зміни в можливостях укладення зовнішньоекономічних договорів у сфері інформаційних технологій. Традиційно склалося, що саме ця сфера господарських та цивільних відносин є найбільш чутливою до належного впровадження новітніх технологій у законодавстві, а також вміє цим користуватися. Якщо конкретніше, за допомогою засобів електронної ідентифікації корпорації здійснюватимуться господарські операції та укладатимуться контракти в електронному вигляді без необхідності проведення додаткових зустрічей та без використання письмових носіїв. До того ж у разі належного запровадження системи «Електронного суду» спори між такими корпораціями за такими контрактами також зможуть ініціюватися в електронному вигляді без зайвих витрат часу.

Замість висновку

Міністр юстиції Павло Петренко зазначає: «Запровадження Закону «Про електронні довірчі послуги» забезпечить українців сучасними інструментами електронної комерції та комунікації з партнерами й державою». Це підтверджується досвідом Естонії, яка надає, без перебільшення, 99% адміністративних послуг онлайн та є державою з найбільш розвиненою системою надання цивільних та банківських електронних послуг. Однак Україну чекає ще багато роботи попереду. Така робота має охоплювати інформаційну складову з навчання громадян та підприємців належним чином користуватися перевагами електронних довірчих послуг.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати