В Україні сьогодні забагато юристів, але при цьому гарних спеціалістів вкрай не вистачає. Цю думку неодноразово висловлювали як громадяни, так і самі юристи. Так, ще у 2006 році Оціночна місія ЄС з питань правосуддя, свободи та безпеки в Україні у своєму звіті зазначила, що судова гілка влади України залишається найслабшою гілкою, оскільки однією із проблем є недостатній рівень професійної підготовки, особливо для нових суддів, та низький рівень юридичної освіти в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ця ситуація зумовлена тим, що якість правничої освіти не відповідає потребам ринку: занадто багато молодих людей вступають у ВНЗ з надією стати висококваліфікованим фахівцем у галузі права, проте після закінчення не можуть працевлаштуватися та отримувати гідну заробітну плату. При цьому держава довгий час недостатньо ефективно впливала на цю тенденцією.
Сьогодні перед урядом України стоїть завдання реформувати систему підготовки правників, піднявши її на такий рівень, щоб якість освіти відповідала потребам ринку праці.
Влітку 2016 року керівництво Міністерства освіти і науки України утворило Робочу групу з розробки Концепції розвитку юридичної освіти в України. Сьогодні ж існує позиція МОН України стосовно шляху реформування освіти правників та бачення Мін’юсту з окремих питань у цій площині. Проте знадобиться ще багато часу та зусиль, щоб остаточно сформувати узгоджену позицію.
Завдання №1: підняти рівень якості юридичної освіти
Майбутній правник через призму реформи
Розробники Концепції акцентують увагу на тому, що уся діяльність правника спрямована на захист прав і свобод людини, тому підготовка майбутніх спеціалістів має бути виведена на якісно новий рівень. Представники Мін’юсту підтримують цю думку, наголошуючи на тому, що фахівці у галузі права відіграють особливо важливу роль у механізмі захисту прав та інтересів людини, тому підготовка таких спеціалістів має здійснюватися на максимально високому рівні.
Передбачається, що особи, які мають намір працювати у правничій професії, складатимуть єдиний кваліфікаційний іспит як після закінчення ВНЗ, так і перед вступом в професію. Наприклад, майбутній адвокат повинен успішно закінчив навчання у магістратурі, має скласти Єдиний кваліфікаційний іспит (ЄКІ) та додатково мати певний досвід роботи. І тільки після цього він отримає право складати спеціальний кваліфікаційний іспит на набуття права займатися адвокатською діяльністю. Приблизно на ту ж процедуру слід очікувати тим, хто планує стати суддею, прокурором або нотаріусом.
Наскрізна магістратура: використовуючи європейський досвід.
Наскрізна або інтегрована магістратура успішно існує в багатьох європейських країнах (зокрема, в Польщі та Швеції), оскільки такий підхід дозволяє здійснити якісну підготовку фахівців окремих правничих професій. Український уряд планує використати європейський досвід, проте суттєво адаптувати його під національні реалії. Наразі існує пропозиція, згідно якій наскрізній магістратурі передуватиме дворічне навчання на освітньому рівні молодшого бакалавра, після чого студент складатиме проміжний іспит у вигляді тестування. Після успішного складення іспиту, студент переходить до навчання у наскрізній магістратурі, яке триватиме три з половиною роки. Після цього він складає Єдиний кваліфікаційний іспит, що відкриває доступ до можливості розвитку в одній з регульованих правничих професій. Безумовно, ця ідея досить нова, тому потребує подальшого аналізу на предмет доцільності її запровадження та можливих ризиків в процесі реалізації.
Очна форма навчання як гарантія високої якості освіти
«Навчання у магістратурі має здійснюватися тільки в очній формі», - так вважають розробники Концепції. Тільки таким шляхом можна забезпечити майбутніх правників необхідним обсягом теоретичних та практичних знань та навичок. Відтак, очна форма навчання гарантуватиме найвищу якість освіти. Це стане запорукою того, що до професій, які тісно пов’язані з долею людей, матимуть доступ найкращі спеціалісти.
Як підсумок зазначимо, що майже усі перетворення, які провадяться на державному рівні, передбачають складний та довгий шлях. Сьогодні перед урядом держави стоять завдання, які потребують комплексних довгострокових рішень. Наразі одним із пріоритетних напрямків роботи є створення чітких професійних стандартів для кожної правничої професії, зміст котрих має відображати і академічні стандарти правничих шкіл. Маємо надію, що незабаром і в Україні з’явиться покоління якісно нових фахівців у галузі права.