05 квітня 2018, 13:12

Чи можуть фільми впливати на правову культуру юристів

Ні для кого не секрет, що на сьогоднішній день Україна відноситься до країн, так званого, перехідного типу. Такий стан держави і права характеризується складними, внутрішньо суперечливими процесами побудови якісно нової моделі суспільно-економічної формації, який супроводжується критичною переоцінкою свого минулого. Перехідний період у розвитку країни є особливим етапом еволюції не тільки держави і права, а й самого суспільства, свідомості людей.

При цьому, один із ступенів переходу держави в нову формацію є формування високого рівня правосвідомості та ідеології будування правової основи держави. Ключовим аспектом такого будування є формування нової концепції правової системи (правоохоронної, судової та правозахисної), яка заснована на верховенстві права, гарантії захисту та реалізації прав та свобод людини і громадянина, формування якісно нової правосвідомості серед правників. Одним із інструментів впливу на підсвідомість людини, виховання майбутнього стража порядку в дусі поваги до людей, до права, до держави, одним з інструментів встановлення ідеалу поведінки, формування позитивного образу юриста є фільми, а у зв’язку з тим, що вони пов’язані з певною професійною категорією населення – юридичні фільми.

Виходячи з етимології поняття юридичні фільми, слід зазначити, що це фільми про право та юристів. Проте дане поняття є умовним і не може мати абсолютного характеру, оскільки можливі й інші його визначення. Так, Інститут американського кіно вживає термін «судова драма», позначаючи ним жанр фільму, в якому система правосуддя займає критичне місце в оповіданні. Серед інших знаходимо, наприклад, терміни «фільм на юридичну тематику», «фільм про юристів», «юридичний детектив» та ін.

Професія юриста є вкрай важливою та вкрай складною з точки зору як права, досконалого знання законодавства, так і з моральної точки зору. Прикладам цього може стати суддя, як різновид професії юриста. Так, згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада реалізується суддями. А отже, за загальним правилом судочинство, розгляд справ в судовому порядку та винесення за справою рішення, реалізує саме суддя. Фактичне право вершити долями людей, а також чисельні повноваження, зокрема і статус недоторканності, можуть стати передумовою зловживання владою та своїм службовим становищем. Це ж саме стосується і прокурора, оскільки він наділений державно-владними повноваженнями, а однією з найголовніших його функцій є підтримання державного обвинувачення у суді. За для того, щоб не допустити професійної деформації свідомості юриста, слід ретельно підійти до формування правосвідомості майбутніх фахівців у правовій сфері. Для того, щоб зрозуміти значення впливу юридичних фільмів на формування високої, правової ідеології майбутнього правника, слід звернутися до характеристики найбільш розповсюджених юридичних фільмів.

Отже, розпочнемо з одного з найвідоміших фільмів про адвоката та адвокатську діяльність – «Фірма», з Томом Крузом у головних ролях. Цей фільм 1993 року. У цій кінострічці замальовується діяльність молодої та амбітної людини, яка щойно закінчила юридичний факультет та планує пов’язати своє життя із адвокатською справою. У цьому фільмі, окрім змалювання вищезазначеного, порушується дуже цікава проблема, актуальна і до нині – питання адвокатської таємниці.

За сюжетом фільму, головний герой дізнається, що юридична фірма, у якій він працює, займається не зовсім законною діяльністю. Однак, чи може він розкрити відомості, які йому стали відомі про фірму, про її клієнтів, чи буде це порушенням адвокатської таємниці, та чи стане це наслідком виключення його з колегії. Ці питання порушуються у відповідному фільмі та знов, тих, хто його дивиться вперше, змушують замислитись стосовно меж адвокатської таємниці та можливості їх порушення.

Також, цікавим у цьому фільмі є і те, що адвокат постає у вигляді особи, яка знає право на найвищому рівні, яка здатна логічно мислити, входити у контакт з людьми різних соціальних прошарків, випереджати сторону обвинувачення на 2, а то й на 3 кроки вперед. Тобто образ певного шахіста, психолога та правника в одному цілому. А звісно це не може не вплинути на ту ж свідомість молодої людини, яка виходить зі шкільної лавки та постає перед вибором напряму навчання, а згодом вже вибору студента перед обранням професії.

Наступним цікавим фільмом є «Законослухняний громадянин», 2009 року, з Джаральдом Батлером у головній ролі. Фільм демонструє нам недосконалість правосуддя. Коли в результаті угоди з правосуддям один зі злочинців за умисне вбивство та грабіж отримує лише 3 роки. Головний герой, який постраждав від такої системи правосуддя вирішує сам узяти ваги Феміди у свої руки. Такий фільм з одного боку мотивує молодий людей зануритися у юридичну діяльність, за для недопущення у подальшому таких випадків, випадків беззахисності законослухняного громадянина у суді, а з іншого – може назавжди вбити прагнення займатися правовою діяльністю у молодих людей, через їх розчарування у справедливості винесення вироків суду, законності у діях слідчих, прокурорів. Тож, слід бути дуже уважним, коли знімаєш такого роду фільми.

Один із тих фільмів, який демонструє незламний дух особистості, трудолюбство, поширює ідею верховенства права, є «Фальконе», 1998 року. Фільм розповідає нам реальну історію, яка відбувалася в Італії. Магістрат Джовані Фальконе оголосив війну сицилійській мафії. В результаті його дій близько 400 осіб потрапили за ґрати. Але у 1992 році трапився трагічний випадок – Джовані Фальконе разом зі своєю дружиною був підірваний у власному автомобілі. Його вбивство зумовило ще більш потужну хвилю боротьби з Коза Нострою, в результаті чого чисельність мафіозних структур значно зменшилась. Звісно, цей фільм позитивно вплинув на свідомість людей. По-перше, ім’я Джовані Фальконе назавжди закарбувалося в історії, а по-друге, це змотивувало осіб до зайняття юридичною діяльністю, та на прикладі чесного та сміливого магістрату нарешті покласти кінець мафії, яка скалічила життя не одній тисячі мешканців Італії.

Якщо говорити про фільми, які спонукали багатьох хлопців та дівчат ще зі шкільної парти марити професією у сфері праві, то вони становлять окрему категорію. До таких фільмів належать кінострічки про поліцейських («Смертельна зброя» – про двох відважних напарників, які борються зі злочинністю, «Міцний горішок» – про кмітливого та наполегливого детектива поліції, який не дозволяє організованій злочинності завдати значних втрат світові), фільми про спецагентів, які боронять держаний суверенітет, територіальну недоторканність країни, борються зі злочинністю.

Звичайно, такі фільми дуже прикрашені, поліцейські в них над ідеалізовані, проте вони якнайкраще роблять одну з головних функцій фільмів – впливати на свідомість людей. Також, ці фільми збільшують престижність професії.

Висновок напрошується сам по собі. Однією із причин престижності юридичної професії є її постійне відображення на екрані. Юридичні фільми мають властивість впливати на свідомість людей. Так через те, що у російських серіалах та мало бюджетних фільмах про міліціонерів адвокати зображуються як погані люди, які зовсім не знають законів та готові продатися за гроші, у суспільстві і сформувалася така думка про правозахисників.

Натомість через голлівудські кінострічки про поліцейських, спецагентів, у людей (у переважній більшості дітей та молоді) склалася думка про те, що вони є дійсно над люди з над повноваженнями, що й потім зумовлює розчарування у обраній професії, бо фільми і життя – це різні речі.

Окрім цього, фільми несуть велике емоційне та психологічне навантаження на людей, при цьому можуть сформувати будь-який вид бачення юридичної діяльності, що, звісно, у багатьох випадках позбавляє їх принципу об’єктивності та неупередженості.

Основним недоліком українського кіно, є саме відсутність такого жанру, як юридичні фільми. В цьому контексті важко казати про формування правової культури юристів через правові фільми, оскільки не має зображення української правової системи на екрані. Таким чином, проаналізувавши усе вищезазначене можна дійти висновку, що юридичні фільми є однією зі складових елементів формування правової культури та правової свідомості серед майбутніх юристів, оскільки саме на них кінострічки можуть справити враження. Перевагою такого способу виховання є його наочність та показовість, оскільки побачене завжди швидше запам’ятовується і осягається, ніж почуте і, навіть, прочитане. Однією з найголовніших функцій правових фільмів, є створення ідеальної моделі поведінки, такої моделі, до якої слід прагнути і якої слід дотримуватися. Проте, надмірна ідеалізація може створити невиправдану та безпідставну ілюзію, яка згодом може перетворитися на суцільне розчарування у вибраній професії. Тож, саме баланс реального і ідеального у юридичному фільмі і створює певну синергію, яка і визначається як засіб формування правової культури юристів.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати