27 січня 2016, 16:18

Адміністративні послуги: змінене обличчя держави

Опубліковано в №3-4(501-502)

Леся Шутко
Леся Шутко спеціально для "Юридичної газети"

Якість надання адміністративних послуг населенню свідчить про рівень розвитку держави. Результати соціологічних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на замовлення Центру політико-правових реформ свідчать, що за минулий 2015 р. у цій сфері українці стали на крок ближче до Європи. Завдяки чому це стало можливим, і що у 2016 р. планують зробити у цьому напрямку ми вирішили дізнатися у чиновників та експертів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Виправдана ідея

За адміністративними послугами у 2015 р. звернулася більшість громадян України – 69%. Як вважає соціолог Ірина Бєкєшкіна, це дуже високий відсоток споживачів адмінпослуг. За її словами, здебільшого, позитивні відгуки залишали ті, хто обслуговувався у Центрах надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). «Це свідчить про те, що ідея відкриття ЦНАП виправдала себе і є дуже продуктивною. Тому, по-перше, їх слід створювати повсюди, по-друге, необхідно контролювати їхню роботу на місцях», – додає Ірина Бєкєшкіна.

Загалом, частка людей, які позитивно оцінили рівень отримання адмінпослуг у різних державних та муніципальних структурах, збільшилася на 9%, у порівнянні з 2014 р., і складає 14% населення. Водночаc, кількість тих, хто вважає якість їх надання поганою, зменшилася з 40% до 32%. Ще 37% оцінюють надання адмінпослуг задовільно, що особливо не відрізняється від тогорічних результатів – 35%.

Найбільше нарікань (25%) було з приводу обслуговування громадян в органах, які відповідають за оформлення субсидій, державної допомоги та інших видів соціальних послуг.

Як свідчать дані соцопитування, здебільшого, українці невдоволені великими чергами (28%), які їм необхідно вистояти під час отримання адмінпослуг, тяганиною з розглядом справи (понад 21%), відсутністю чітких пояснень щодо потрібних документів і необхідністю відвідувати установи кілька разів (18%) та ходити до інших інстанцій (13%). Давати хабарі протягом останніх 12 місяців задля отримання адмінпослуг доводилося майже 12% населення, що на 1% більше, ніж у грудні минулого року. Частка тих, хто хабарі не давав, становить 70% (у 2014 р. – 71%). Фактично, кількість осіб, котрі не захотіли відповідати на це запитання, не змінилась – 18% (у 2014 р. – 18%).

Рейтинги ЦНАП

Окрему оцінку громадяни дали роботі Центрів надання адмінпослуг у 40 найбільших містах України (крім тимчасово окупованих територій). Загалом, було опитано 5296 респондента (по 100 відвідувачів у кожному з цих міст/центрів, у Києві – ЦНАП при РДА) за методикою екзит-полу (на виході з центру респондентів добирали з певним кроком). Більшість з них (73,3%) зверталася до ЦНАП за конкретною послугою, за консультацією та отриманням інформації туди навідалося 26,7%. При цьому, 60% респондентів вдалося повністю вирішити питання, з яким вони звернулися, ще 29% зазначили, що воно перебуває у процесі вирішення. Не змогли розв’язати свого питання шляхом звернення до відповідної установи 11% респондентів, більшість з яких – у Києві та Львові. «Саме ці два міста мають найгірші показники невдоволення наданням адміністративних послуг у ЦНАП (11,7%)», зазначає експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Про те, які там існують проблеми, неодноразово писали у ЗМІ. Одна з них пов’язана зі збільшенням кількості адміністративних послуг, які у ЦНАП надають киянам та львів’янам. Це призводить до зростання кількості відвідувачів. «Однак у наступному році ситуація у Києві та Львові може суттєво покращитися. Адже напередодні Нового року в обох містах влада вже вжила та продовжує вживати заходи у сфері адміністративних послуг. У тому числі, відкрито кілька нових сучасних ЦНАП у районах цих міст», – наголошує Віктор Тимощук

Негативні відгуки респондентів також були з приводу роботи ЦНАП у Дніпропетровську (10,5%), Миколаєві (10%) та Херсоні (9,2%). Найкращими такі центри були визнані споживачами (тут вказані найвищі оцінки «дуже добре») у Луцьку (75%), Одесі (73%), Харкові (62,6%), Вінниці (61,3%) та Івано-Франківську (91%). Щоправда, в останньому поки не надають весь спектр адмінпослуг. Там відсутня реєстрація нерухомості, якої потребує велика кількість споживачів. Тому результати опитування щодо нього не можна вважати повними.

На шляху до електронізації

Заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі Юлія Клименко, яка відповідає за політику адміністративних послуг, впевнена, що саме якість їхнього надання свідчить про змістовні зміни, запроваджені державою.

«Саме це створює підґрунтя для викорінення побутової корупції, яка починається на рівні отримання адмінпослуг. Тому місцеві органи влади повинні зрозуміти, що їм у процесі децентралізації додатково виділяють не лише кошти з держбюджету, а й покладають на них більшу відповідальність перед громадянами за якість надання адмінпослуг. Адже з Києва не видно, які з цим справи, приміром, у районному центрі Тернопільської області. Ми не все тут можемо проконтролювати, оскільки зараз в Україні працює 662 ЦНАП. На місцевому рівні це видно значно краще», – впевнена Юлія Клименко.

 Коментуючи результати опитування, вона висловила жаль з приводу того, що українці в якості заходів, які б допомогли вирішити проблеми з хабарництвом у секторі надання адмінпослуг, називають здебільшого каральні методи, як от притягнення до кримінальної відповідальності адміністраторів, а не підвищення зарплати та покращення умов праці. На її думку, необхідно підвищувати можливості ЦНАП та стимулювати їхніх працівників. «Якщо там сидять два адміністратори, які працюють по 18 годин за 2 тис. грн, то це шлях у нікуди», переконана вона.

Серед завдань, які намагатимуться наступного року вирішити чиновники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, буде проведення максимальної електронізації адмінпослуг, завдяки якій вдасться зменшити контакт громадян з чиновниками, а відтак – викорінити корупцію у цій сфері. Але це довгий та нелегкий шлях, оскільки такий крок вимагає внесення змін до чинного законодавства, яке можливе тільки у стінах Верховної Ради, що зараз перевантажена роботою.

«Лише на те, щоб електронізувати послуги, підзвітні нашому міністерству, ми витратили 6 місяців. Хоча не змінювали закони, а лише підзаконні акти – постанови, накази, розпорядження тощо. Але ми готові до таких труднощів і плануємо працювати над цим протягом 2016 р. Адже розуміємо, що рівень надання адмінпослуг – це обличчя держави. І ми маємо його змінити», резюмує Юлія Клименко.

Завдання на рік

Загалом, минулий рік запам’ятався тим, що було прийнято три важливих закони з децентралізації адміністративних послуг, які почнуть діяти з квітня-травня цього року. Тоді до юрисдикції органів місцевого самоврядування перейдуть повноваження з реєстрації місця проживання, бізнесу та нерухомості.

Найбільше проблем з реформування цієї сфери, на думку експертів, створює Міністерство внутрішніх справ та Державна міграційна служба, які протидіють політиці децентралізації та створення інтегрованих офісів (ЦНАП). Натомість, у МВС намагаються створити свої відомчі «сервісні центри» з надання послуг як у сфері реєстрації транспортних засобів, так і в паспортній сфері. Також терміново слід навести лад в ID-документах, тому що тут діють корпоративні відомчі інтереси МВС.

Ще однією сферою, яка поки залишилася поза реформою, є реєстрація актів цивільного стану у містах обласного значення. Необхідно розібратися і з оплатою адмінпослуг та випробувати моделі їх надання у малих та об’єднаних громадах. Цим громадські активісти разом з органами влади займатимуться протягом 2016 р.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати