05 листопада 2019, 15:39

Україна у стилі digital

Опубліковано в №45-46 (699-700)

Олена Сідей
Олена Сідей «Pavlenko Legal Group» адвокат

«Планів багато, а часу мало», — саме так можна охарактеризувати політику діджиталізації в Україні. Ще в минулому році Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 рр., а вже у вересні 2019 р. Уряд прийняв рішення щодо створення Міністерства цифрової трансформації України. Про те, що було зроблено, а також що планується надалі, поговоримо у цій статті.

Основні напрямки політики діджиталізації #Держава у смартфоні

Мабуть, це найгучніший напрямок політики діджиталізації в Україні. Нещодавно Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у межах розвитку ідеї «держави у смартфоні» представив проєкт «Дія». Це сайт та мобільний додаток, в якому планується об'єднати всі електронні послуги, які надає держава. Такий сервіс допоможе максимально спростити відносини держави та громадянина, зробивши максимум процесів електронними й автоматичними, щоб чиновник особисто взагалі не впливав на термін отримання довідки або видачі дозволу. Вже зараз кожен може протестувати цей ресурс на сайті: plan.diia.gov.ua.

Наразі Міністерство працює над послугами, які планується надаватися через цей сервіс:

  • е‑Маляко — дозволить отримувати до 10 державних послуг, пов'язаних з народженням дитини, лише за однією заявою (зареєструвати народження дитини, її місце проживання, оформити фінансову допомогу тощо).
  • е‑Пенсія — проєкт електронної взаємодії з державними реєстрами для призначення, перерахунку пенсії, доплат, компенсацій.
  • Кабінет забудовника — автоматичне надання інформації забудовнику про початок підготовчих і будівельних робіт, внесення змін у повідомлення про їх початок, введення об'єкта в експлуатацію.
  • е‑Вибори — доступне голосування через мережу Інтернет як в Україні, так і за її межами, автоматизований підрахунок голосів.

Окрім того, планується запровадити електронний перепис населення, можливість реєстрації та ведення бізнесу онлайн для нерезидентів без потреби виїжджати за межі країни проживання, можливість отримувати довідки (наприклад, про реєстрацію місця проживання, про склад сім'ї) онлайн.

#Охорона здоров'я

В цьому напрямку активно ведеться робота над депаперизацією системи охорони здоров'я, що спрямована на збір великих обсягів даних без потреби у паперових носіях. Планується запровадити е‑рецепти, електронні договори, електронні медичні записи, е‑направлення, електронні листки непрацездатності та багато іншого. Важливим елементом розбудови цифрової медицини є впровадження телесистем для надання дистанційних медичних послуг громадянам та підтримки роботи лікарів, особливо у сільській місцевості.

#Освіта

Відповідно до Концепції, основними напрямками цифровізації освіти є такі: запровадження цифрових платформ з підтримкою інтерактивного й мультимедійного контенту для загального доступу закладів освіти та учнів; організація широкосмугового доступу до інтернету учнів і студентів у навчальних класах та аудиторіях у закладах освіти всіх рівнів; розвиток дистанційної форми освіти з використанням когнітивних та мультимедійних технологій. Також Міністерство цифрової трансформації презентувало проєкт освітньої платформи з цифрових навичок та компетенцій, який заплановано створити. Це безкоштовна онлайн-платформа, якою кожен може скористатися, та яка об'єднуватиме авторські та партнерські курси з цифрової грамотності.

#Електронна демократія

Мова йде про створення можливостей для залучення громадян до участі в суспільних та політичних процесах. Розвиток електронної демократії планується через створення таких проєктів: е‑парламент, е‑голосування, е‑правосуддя, е‑медіація (досудове вирішення спорів), е‑референдуми, е‑консультації, е‑петиції, е‑політичні кампанії, е‑опитування.

Реформування законодавства

Слід зазначити, що в Україні вже є певна система базового законодавства, яка забезпечує діджиталізацію. Зокрема, Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про адміністративні послуги» тощо. Однак кожен новий проєкт та напрямок у цій сфері тягне за собою внесення змін до вже наявного законодавства, а подекуди до прийняття нового нормативно-правового акта.

Наразі зареєстровано кілька законопроєктів, спрямованих на розвиток політики діджиталізації та посилення державного регулювання цієї сфери:

  • Проєкт Закону про публічні електронні реєстри, метою якого є створення єдиного правового поля функціонування та інформаційної взаємодії державних, комунальних та інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем, запровадження єдиних вимог до їх створення, ведення, взаємодії, адміністрування, модернізації, реорганізації та ліквідації.
  • Проєкт Закону про електронні комунікації, дія якого поширюється на правові відносини, пов'язані з електронними комунікаційними мережами загального користування та електронними комунікаційними послугами (зокрема, в частині захисту прав споживачів послуг, в тому числі споживачів з обмеженими можливостями), користуванням обмеженими ресурсами та забезпеченням конкуренції на ринку електронних комунікацій, що дозволить встановити засади державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій.
  • Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження, руйнування, викрадення телекомунікаційних мереж), що передбачає посилення відповідальності за злочин, передбачений ст. 360 Кримінального кодексу України, від штрафу (від 1 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) до позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна (тоді як чинна норма передбачає штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та обмеження волі на строк до 2 років).
  • Проєкт закону про Національне бюро фінансової безпеки України, що передбачає створення єдиного правоохоронного органу, завданням якого буде виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому, а також запровадження нової моделі організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, так званої моделі ILP (Intelligence Led Policing), що застосовується аналогічними підрозділами правоохоронних органів країн Європейського Союзу та ОБСЄ.

Звичайно, наведений перелік законопроєктів, поданих на розгляд до Верховної Ради, не є вичерпним. Однак враховуючи той факт, що діджиталізація планує захопити майже всі сфери суспільного життя, кількість таких законопроєктів буде зростати.

Цифрове право та як захищати свої «цифрові права»

Згідно з визначенням «Словника тактичної реальності» Конрада Беккера, «цифрові права людини — це розширення і застосування універсальних прав людини до потреб суспільства, заснованих на інформації. Базисні цифрові права людини включають право доступу до електронної мережі, право вільно спілкуватися і висловлювати думки в мережі, право на недоторканність приватної сфери».

Організація Об'єднаних Націй фундаментальним правом людини визначає право доступу до інтернету (цифрове право). Якщо ви не можете розрахуватися банківською карткою, або в певній місцевості не має доступу до інтернету, або не можете скористатися електронним квитком, чи отримати консультацію лікаря онлайн — це вважається порушенням цифрового права. Тут постає питання, як захистити свої цифрові права, та який порядок такого захисту. Для початку необхідним видається закріплення переліку таких прав у законодавстві, межі їх здійснення та випадки обмеження їх здійснення.

Висновок

Варто зазначити, що політика діджиталізації спрямована на полегшення взаємодії людини та держави. Коли країна стає «цифровою», вона привертає увагу інвесторів. Розбудова цифрової країни — це курс на економічний успіх. Поки що важко говорити про успіхи або невдачі у цій сфері, оскільки ми перебуваємо тільки на початку цього шляху. Однак вже зараз можна говорити, що Україна розвивається в напрямку Євросоюзу, достатньо активно впроваджуючи цифрові технології.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати