«Поряд із землею, водою, повітрям і вогнем, гроші – суть пʼята стихія, з якою людині найчастіше доводиться рахуватися»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Йосип Бродський
Гроші – це один із стовпів нашої цивілізації. Але користуючись ними кожного дня, більшість із нас до кінця не знає, що таке гроші. За звичними для нас лаштунками купюр, банківських рахунків та курсів валют залишається неймовірно складна система інституцій, процесів, взаємозв’язків, що є за своїми законами.
Відтоді, як Бреттон-Вудська система себе вичерпала у середині 70-х рр. минулого століття, балом заправляють фіатні гроші. Фіатні гроші – це законні платіжні засоби, номінальна вартість яких встановлюється, забезпечується і гарантується державою за допомогою її авторитету і влади, і які не мають жодної самостійної вартості. Тобто гроші давно стали абстрактним математичним вираженням вартості, а інформаційні технології вивели цю абстрактність на новий рівень. Більшість розрахунків у світі відбуваються у безготівковій формі – це трильйонні суми різних грошей, які щодня змінюють мільярди рук просто у вигляді цифр на екрані комп’ютера. Але поряд з консервативними електронними засобами, особливої уваги заслуговують критовалюти. На запитання, що таке криптовалюта, ви частіше за все почуєте відповідь, що це – електронні гроші. На перший погляд, можливо так, але ближче знайомство із криптовалютами показує, наскільки насправді «глибока кроляча нірка».
Грішні та праведні
Електронні гроші — термін неоднозначний, але загалом під електронними грошима розуміються гроші чи фінансові зобов’язання, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою інформаційних технологій.
Директива ЄС 2009/110/EC визначає електронні гроші на основі трьох критеріїв:
- електронне зберігання;
- передача отримувачу тільки після їх отримання банком;
- платник, фізична чи юридична особа, не може бути їхнім емітентом.
В Україні згідно з п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронні гроші визначені як одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобовʼязанням цієї особи, що виконується у готівковій або безготівковій формі.
По суті Директива ЄС дає таке саме визначення, однак не обмежує коло емітентів типом установи: випуск електронних грошей можуть здійснювати як банки, так і інші установи відповідно до встановлених вимог.
З юридичного погляду визначальною особливістю електронних грошей є те, що з одного боку, вони є засобом платежу, а з іншого – зобов’язання емітента, яке має бути виконано у традиційних неелектронних грошах. Тобто, грубо кажучи, за електронними грошима завжди стоїть або банк або банківський рахунок із реальними грошима. Отже, електронні гроші не мають своєї вартості і є по суті одиницями виміру звичайних грошей. Як ми зазначали вище, гроші – це складна система інституцій, взаємних зобов’язань, правових норм і т.д., а електронні гроші є продовженням цієї системи у цифровому вимірі. Електронні гроші не можуть існувати поза консервативною фіатно-кредитною грошовою системою. Це принциповий момент, на який потрібно звернути увагу, перш ніж ми перейдемо до аналізу природи криптовалют.
Казка про один block chain
Розуміння правової природи криптовалют неможливе без розуміння технології, на основі якої вони функціонують. Зважаючи на те, що більшість сучасних криптовалют «списані» з вихідного коду Bitcoin, акцент зробимо саме на ньому. І так, Bitcoin – це передусім розподілена p2p мережа, в якій немає єдиного емісійного центру, а емісія відбувається автоматично на основі математичного алгоритму і кожен учасник мережі бере участь у підтриманні роботи мережі. По-друге, для забезпечення анонімності всіх операцій у мережі використовуються криптографічні методи асиметричного шифрування даних із застосуванням публічного та приватного ключів. Але наріжним каменем Bitcoin є технологія block chain. Якщо коротко і просто, то Block chain – це публічна база всіх транзакцій, коли-небудь зроблених у системі Bitcoin, яка організована у систему блоків даних. Кожен новостворений блок містить хеш-суму попереднього. Отже, створюється безперервний ланцюжок взаємопов’язаних блоків інформації, який бере початок від так званого genesis block (перший блок у системі Bitcoin) до останнього, знайденого системою блоку. Використовуючи цю базу, кожен користувач має змогу дізнатися, яка кількість Bitcoin належала певному конкретному гаманцю у певний відрізок часу. Block chain зберігається одночасно у всіх користувачів мережі.
Зі створенням Bitcoin у 2008 р., була реалізована ідея електронної валюти, яка б не мала прив’язки до єдиного емітента, яка б контролювалась урядом, операції з переказу коштів були б миттєвими та анонімними та максимально дешевими. З часу першої покупки піци за 10 000 Bitcoin пройшло не так багато часу, але сьогодні вартість одного Bitcoin становить близько 250 дол. США, а загальна капіталізація всіх Bitcoin понад 3 млрд. Друга за популярністю криптовалюта світу, Ripple, коштує близько півмільярда.
Вже на цій стадії в уважного читача має виникнути запитання: «Зачекайте, якщо немає єдиного емісійного центру і будь-хто може безперешкодно стати учасником системи, Bitcoin не підкріплений зобов’язанням емітента вираженим у «справжніх» грошах, то звідки у них взагалі якась вартість?». Вартість Bitcoin є результатом співвідношення попиту та пропозиції на нього серед його користувачів. Тобто як формально, так і фізично, Bitcoin є поза межами класичної грошової системи. Він не є вираженням жодних фіатних грошей, а є високотехнологічним явищем, що існує виключно за своїм внутрішнім математичним алгоритмом. І якщо виходити з легального визначення електронних грошей, то можна сказати, що Bitcoin на сьогодні виконує функцію грошей, не будучи при цьому електронними грошима.
Гроші чи товар?
Питання, чи є криптовалюти грошима залишається на сьогодні відкритим в більшості країн світу. Наприклад, в США вже сформувалась прецедентна практика, яка визначає криптовалюти як «валюту, або ж іншу форму грошей». Позиція американських суддів була підтверджена і Financial Crimes Enforcement Network (FinCEN), який у 2013 році кваліфікував Bitcoin як «одну з форм грошей». Тим не менш, інший впливовий американський орган Internal Revenue Service (‘IRS’) визначив, що для цілей федерального оподаткування криптовалюту слід трактувати не як «форму грошей», а як власність.
В Німеччині, для прикладу, Bitcoin має статус «приватних коштів». The German Federal Financial Supervisory Authority (BaFin) визначає його як приватні кошти, які використовуються в якості оплати і замінюють традиційну валюту в цивільно-правових договорах.
Стосовно регулювання Bitcoin в ЄС, то у жовтні 2012 року, Європейський центральний банк опублікував доповідь щодо статусу Bitcoin і проаналізував його юридичний зміст на відповідність чинному законодавству ЄС. Було висловлено припущення про те, що Bitcoin може мати правовий статус, аналогічний електронним грошам.
Україна і «різноманітні біткоіни»
Щодо України, то у нас по суті та сама проблема, що й у більш цивілізованих країн, технології випереджають законодавство. Проблема одна, підходи до вирішення різні. Згідно із Законом «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронні гроші – це одиниці вартості, що зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, аніж тим хто їх випускає, і є грошовим зобовʼязанням у готівковій або безготівковій формі. Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк, на якого покладаються обов’язки з їх погашення. Через свої технології Bitcoin не потрапляє під українське визначення поняття «електронні гроші», оскільки не містить зобов’язання емітента з його погашення, не має єдиного емісійного центру, і не прив’язаний до жодних готівкових або безготівкових коштів. У свою чергу «безготівкові кошти» за українським законодавством можуть існувати виключно у формі записів на банківських рахунках. Банки не беруть участі у процесі емісії та обігу криптовалют, тому Bitcoin не може вважатись «коштами». Не потрапляє Bitcoin і під визначення «платіжної системи», оскільки основною та обовʼязковою функцією, платіжної системи є проведення переказу грошових коштів. Тоді як через гаманець Bitcoin здійснюється переказ виключно Bitcoin, який, як ми вказали вище, грошовими коштами не є.
У принципі ситуація зрозуміла, є нова технологія і відповідно прогалина в законодавстві. Вирішувати її можна по-різному, наприклад, у США на розгляд Конгресу було внесено законопроект, за яким пропонується встановити п’ятирічний мораторій на будь-яке регулювання криптовалют. Позиція виправдана, технологія молода і перспективна, для розуміння того, які потенційні ризики з нею пов’язані, потрібен час. В Україні обрали звичний шлях – все, що не розуміємо, потрібно заборонити.
Так, НБУ, у своєму листі від 08.12.2014 визначає Bitcoin як «грошовий сурогат», який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це, на їхню думку, суперечить нормам українського законодавства.
Національний Банк абсолютно не збентежило те, що його позиція, як мінімум, суперечить положенням закону «Про Національний банк України». У законі визначено, що грошовий сурогат – це будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не НБУ і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обігу. Проте технологічно криптовалюти далекі від поняття електронного документа, адже електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, враховуючи обов’язкові реквізити документа.
Більше того, нещодавньою публічною заявою голова СБУ Валентин Наливайченко прирівняв користувачів Bitcoin до посібників тероризму і пригрозив, що СБУ разом із Держфінмоніторингу та МВС почнуть блокувати рахунки, картки і «різноманітні біткоіни», бо через них нібито відбувається фінансування терористів.
Такі заяви свідчать про дві речі, по-перше, компетентні органи наразі некомпетентні у питаннях природи криптовалют, по-друге, розвиватись ми в цьому напрямі, якщо й будемо, то швидше всупереч, а не за допомогою держави.
Happy end?
У будь-якому разі криптовалюти – це перспективна технологія, і вона буде розвиватись, незважаючи на спротив чи нерозуміння. Кількість людей, які довіряють криптовалютам постійно зростає, так само як і кількість тих, для кого це стало серйозним бізнесом. На сьогодні за Bitcoin можна не тільки повечеряти в ресторані, чи придбати побутову техніку в Інтернеті, але й купити Lamborgini. Правда, український чиновник ще не готовий до таких речей через видові особливості психіки. Адже навіть на цьому етапі розвитку криптовалюти можуть скласти конкуренцію національній валюті щодо надійності чи навіть міжнародної валютної ліквідності. Але з іншого боку, сьогодні вже працюють декілька ініціативних груп спеціалістів IT-бізнесу, юристів та економістів, які розробляють відповідні нормативні ініціативи. Маємо надію на те, що бізнес-середовище зуміє знайти і запропонувати державі компромісні підходи, за якими криптовалюти в Україні будуть не маргінальним феноменом, а цивілізованим фінансовим інструментом.