Популярні матеріали

15 листопада 2017, 17:46

Е-судочинство: бути чи не бути?

Андрій Вознюк
Андрій Вознюк «Клочков та Партнери, АО» юрист, помічник адвоката

Про електронне судочинство в Україні мова йде вже досить давно. Сприймається воно в юридичних і громадських колах по-різному.

Дехто вважає впровадження електронного судочинства процесом відходу від звичної моделі судового процесу до здійснення правосуддя за допомогою ІТ-ресурсів. Прихильники «класичного» підходу, які сприймають виключно людський ресурс у судовому процесі, виступають проти таких нововведень. На законодавчому рівні ще з моменту проголошення судової реформи під електронним судочинством розуміється впровадження деяких електронних ініціатив, а саме: електронне наказне провадження, електронний арешт коштів, електронний обмін документами. До речі, вони так і не були підтримані (за винятком останнього).

Чи потрібно впроваджувати електронні механізми в судовому процесі?

Очевидно, що потрібно. Такі зміни необхідно було впровадити вже давно, ще з прийняттям процесуальних кодексів на початку 2000 р. З розвитком інформаційних технологій та їх застосування в усіх сферах людського життя судочинство не може залишатися осторонь. До того ж наразі його ефективне здійснення не вбачається можливим без застосування електронних та інтернет ресурсів. Навіть ті незначні зміни, які вже застосовуються (наприклад, автоматизована система документообігу суду, участь в судовому процесі в режимі відеоконференції, можливість надсилання учасникам судових процесів повісток за допомогою SMS-повідомлень), позитивно вплинули на ефективність та організацію судового процесу. Звичайно, про перехід до здійснення правосуддя виключно за допомогою IT-ресурсів говорити зарано, але впровадження електронних механізмів в судовому процесі, під якими розуміється електронне судочинство, є вимогою часу.

Міжнародний досвід електронного судочинства

Якщо звертати увагу на міжнародний досвід функціонування електронного судочинства, з чого починається у нас будь-яка реформа, то в найбільш розвинених країнах в судочинстві вже давно ефективно функціонують електронні механізми. Наприклад, у США, не зважаючи на прецедентну систему правосуддя, яка формувалася протягом багатьох років, давно існують електронні судові системи, за допомогою яких сторони у справі можуть повністю контролювати перебіг судового процесу, отримувати доступ до матеріалів судової справи, подавати запити на отримання інформації та документів (тобто все те, що у нас вимагає багато часу і ресурсів).

Якщо поглянути на близьку нам Польщу з судовою системою, подібною до нашої, на приклад якої часто звертається увага перед впровадженням реформ (у тому числі судової), тут електронне судочинство діє вже понад 7 років. Спори, що виникають з кредитних або інших грошових правовідносин, незалежно від суми, включаючи комерційні та трудові спори, в судах Польщі розглядаються онлайн, без участі сторін або їхніх представників, за поданими в електронній формі матеріалами.

Які проблеми зможе вирішити впровадження електронного судочинства?

Теоретично в Україні вже працює система документообігу між судами та учасниками судового процесу. Документи можна направляти до суду за допомогою електронної пошти. Також можна направляти документи іншим сторонам та підтверджувати таке направлення в суді. Однак більшість судів не підтримали ініціативу документообігу, яка не прописана в процесуальних кодексах, та продовжують приймати матеріали виключно в паперовому вигляді. Направленні електронною поштою документи, за відсутності електронного цифрового підпису, взагалі не розглядаються.

За таких обставин, вірогідно, ніхто не зможе забути про черги біля канцелярій судів, коли доводиться подати будь-яку заяву чи клопотання (наприклад, про ознайомлення з матеріалами справи), або у разі надсилання іншій стороні в господарській справі позовної заяви та доданих матеріалів через відділення поштового зв’язку для надання підтвердження в суд, при цьому «належним чином» посвідчивши всі додатки). Саме така робота займає більшість часу сучасного правника, у той час, коли ніхто не може уявити свого життя без електронних засобів комунікації.

Звичайно, впровадження електронного судочинства, навіть на рівні забезпечення реальної можливості подання документів та матеріалів в електронній формі, обміну документами між сторонами та доступу до матеріалів справи онлайн, змогло б вирішити багато проблем, що стосуються ефективного здійснення судочинства та збереження матеріальних і часових ресурсів, вже не говорячи про «вічну» проблему пропущення строків звернення до суду або штучного затягування судового процесу сторонами. Зрозуміло, що всі проблеми, які існують в судовому процесі, не вдасться вирішити за допомогою впровадження електронного судочинства. Однак беззаперечним є те, що це зробить судовий процес ефективнішим та зменшить кількість витрачених ресурсів.

Зміни, які запропоновані для впровадження електронного судочинства в Україні

Аналізуючи зміни до процесуальних кодексів у редакції, прийнятій Верховною радою України (проект Закону №6232 від 23.03.2017 р.), які з відомих причин поки ще не набули чинності, перше, на що звертається увага – це впровадження Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів, що доходитимуть до суду. Така система покликана забезпечити обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З впровадженням таких змін суди зобов’яжуть надсилати судові рішення, судові повістки, інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси. Кожна особа зможе зареєструвати електронну адресу в системі. До того ж адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та інші визначені особи будуть зобов’язані зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Інформаційно-телекомунікаційній системі.

Безперечно, запропоновані зміни є вагомим кроком до запровадження механізмів електронного судочинства в Україні, адже наразі такі положення прописані в процесуальних кодексах. Однак виходячи з досвіду впровадження новітніх технологій в інших сферах, виникають запитання щодо практичної реалізації таких змін, що стосуються забезпечення реального доступу до Єдиної судової інтелектуально-телекомунікаційної системи всім громадянам, її надійності та забезпечення збереження інформації. Адже очевидно, що для того щоб така система працювала повноцінно та ефективно, потрібно чимало часу та ресурсів, якими повинні будуть забезпечити суди. Однак за умови впровадження вказаних змін, вони зможуть позитивно вплинути на ефективність судового процесу.

Висновки

Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що впровадження електронного судочинства, під яким розуміється залучення електронних механізмів до судового процесу, є вимогою часу. Така система вже діє в усіх розвинених країнах. Вона покликана забезпечити ефективне здійснення судового процесу, значно спростити роботу судів та учасників судового процесу., а також скоротити кількість витрачених ресурсів.

Зміни, прийняті до процесуальних кодексів, дають підстави вважати, що в Україні також впроваджується електронне судочинство. Однак для практичної реалізації впровадження електронного судочинства потрібно зробити ще багато важливих кроків.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати