09 жовтня 2019, 12:03

Cвоп-контракти…

Та проблеми їх використання у господарській діяльності

Опубліковано в №40 (694)

Інна Яновська «Ucclearing limited» начальник юридичного відділу
Ольга Лукашова «Ucclearing limited» старший юрист

З кожним роком все популярнішим у міжнародній комерційній практиці стає використання деривативів, зокрема своп-контрактів як одного із засобів хеджування ризиків у процесі здійснення господарської діяльності. Такий вид контрактів зарекомендував себе надійним помічником для бізнесу завдяки низці переваг:

  • можливість укладання на будь-який строк та базовий актив — строк дії свопа може становити кілька десятків років, а весь перелік базових активів, на які укладаються своп-контракти, навіть неможливо навести, настільки різноманітні опції дозволяє цей дериватив (окрім найбільш популярних процентних та валютних свопів, існують ще й свопи на погоду);
  • розвинуте правове регулювання на міжнародних ринках — оскільки своп є позабіржовим похідним фінансовим інструментом, контракт має вільну форму, але світова практика показує, що загалом він укладається на основі типового контракту, розробленого Міжнародною аcоціацією свопів і деривативів (ISDA);
  • взаємна вигода сторін — своп-контракти передбачають обмін грошовими потоками, а не базовим активом, що дозволяє звести витрати усіх сторін до мінімальних, адже жодна зі сторін не залишиться у програші.

Ринок свопів є одним з найбільших та найліквідніших фінансових ринків світу. За даними статистики Банку міжнародних розрахунків (BIS), опублікованими 03.05.2018 р., загальний обсяг торгівлі лише за процентними свопами у світі склав 344 144 млрд доларів США.

Законодавець поки що не приділив належної уваги цьому потужному інструменту. Звісно, визначення своп-контракту або хоча б назва деривативу зустрічається в кількох нормативно-правових актах. Зокрема, в пп. 14.1.45.3 пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України; в п. 20 ст. 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»; в Порядку оцінки справедливої вартості похідних фінансових інструментів, операції з якими здійснює Національний банк України, затвердженому Рішенням Правління Національного банку України 13.07.2017 р. №437‑рш; у Плані рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України з описом рахунків, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17.06.1997 р. №191; в Методичних вказівках з інспектування банків «Система оцінки ризиків», схвалених постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004 р. №104.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати