02 квітня 2019, 11:17

Тенденції ринку нафтопродуктів: можливості 2019 року

Опубліковано в №14 (668)

Владислав Рамазанов
Владислав Рамазанов державний експерт експертної групи з розвитку конкурентного ринку природного газу, нафти та нафтопродуктів Директорату енергетичних ринків Міненерговугілля України

Одним з основних проблемних питань на ринку нафтопродуктів в Україні є його надмірна, не завжди об'єктивно обумовлена та загрозлива для енергетичної безпеки країни надзалежність від імпорту постачання нафтопродуктів, яка має тенденцію до посилення. Зокрема, присутність білоруських НПЗ на ринку бензинів України перевищує 46%. На ринку дизпалива білоруські НПЗ займають близько 41% на фоні тенденції зростання споживання дизпалива походженням з РФ. Частка дизпалива походженням з РФ на українському ринку складає близько 45%, а загалом на нафтопродукти, вироблені в РФ і РБ, припадає 86% від загального споживання дизпалива. Частка імпортованого скрапленого газу складає близько 75% від загального споживання.

Разом з іншими чинниками це дуже ускладнює відновлення конкурентоспроможності вітчизняної нафтопереробки щодо нафтопереробного сектору сусідніх країн та експорту нафтопродуктів в Україну, які спираються на системну державну підтримку. Наразі іноземні нафтопереробні компанії — постачальники нафтопродуктів в Україну (зокрема, з Білорусі та інших країн) використовують низку конкурентних важелів, які ґрунтуються на інструментах масштабної державної підтримки протекціоністського характеру, субсидування, тарифних стимулів, нетарифних обмежень тощо.

Все це призводить до того, що імпорт готових нафтопродуктів в Україну є більш конкурентним, якщо порівнювати з переробкою нафти на українських НПЗ. Як наслідок, в Україні залишився єдиний Кременчуцький нафтопереробний завод, який сьогодні працює. Враховуючи потенційні загрози перебоїв у постачанні нафтопродуктів на ринок України з країн, що входять до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), така ситуація у нафтопереробній галузі України може спричинити кризові ситуації на ринку нафтопродуктів.

Цільовим результатом відновлення ефективної роботи підприємств нафтопереробної галузі стане збільшення частки вітчизняних нафтопродуктів на українському ринку та стабілізація його загального стану, зниження залежності від імпортних постачань, покращення зовнішньоторговельного балансу, збільшення відрахувань до бюджетів різних рівнів, створення нових робочих місць, а також значне збільшення завантаження нафтотранспортної системи України. Важливим інструментом розвитку ринку нафтопродуктів, враховуючи зазначені загрози, є створення умов для підвищення безпеки постачання нафтопродуктів в Україну шляхом диверсифікації джерел та маршрутів таких постачань, підвищення конкуренції на ринку надання послуг з перевалки.

Таким чином, очевидним результатом реформи галузі, започаткованої в межах Енергетичної стратегії України на період до 2035 р., має стати збільшення частки вітчизняних нафтопродуктів на українському ринку, зниження залежності від імпортних поставок, завантаження нафтотранспортної системи України, а також низка супутніх результатів (оптимізація зовнішньоторговельного балансу, забезпечення додаткових доходів державного бюджету внаслідок стабілізації ринку та збільшення обсягів власного виробництва тощо).

У 2016 р. Уряд розробив та затвердив Стратегію реформування державного управління до 2020 р., що відповідає європейськими стандартами належного урядування. Ключовим завданням реформи є формування спроможних міністерств як драйверів реалізації реформ та впровадження стратегічного планування діяльності уряду й міністерств.

У проведенні реформи державного управління Україна має потужну підтримку Європейського Союзу. В Міненерговугілля був створений самостійний структурний підрозділ апарату Директорат енергетичних ринків (далі — Директорат) для виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням формування державної політики у сфері сталого функціонування енергетичних ринків у паливно-енергетичному комплексі.

Наказом Міненерговугілля було створено робочу групу з питань функціонування ринку нафтопродуктів, у межах роботи якої експертна група з розвитку конкурентного ринку природного газу, нафти та нафтопродуктів Директорату, враховуючи пропозиції учасників ринку нафтопродуктів, підготувала проект Концепції розвитку ринку нафтопродуктів та газових палив України.

Метою Концепції є визначення основних засад формування та реалізації державної політики з розвитку прозорого конкурентного ринку нафтопродуктів та газових палив, стабілізації його загального стану, в тому числі шляхом відновлення ефективної роботи підприємств нафтопереробної галузі, збільшення частки вітчизняних нафтопродуктів на українському ринку, покращення зовнішньоторговельного балансу, підвищення рівня адміністрування податків та зборів, створення нових робочих місць, збільшення завантаження нафтотранспортної системи України.

Завдання Концепції: формування державної політики щодо забезпечення розвитку ринку нафтопродуктів та газових палив України; затвердження державної політики підтримки нафтопереробних заводів та підприємств з виробництва скрапленого газу; визначення і правове закріплення пріоритетів розвитку ринку нафтопродуктів та газових палив; визначення пріоритетних напрямків розробки нормативно-правових актів, які забезпечать розвиток ринку нафтопродуктів та газових палив; створення умов для розвитку ринку нафтопродуктів та газових палив; усунення негативних наслідків функціонування ринку нафтопродуктів та газових палив; визначення джерел фінансування заходів для реалізації Концепції.

Окрім того, для забезпечення енергетичної безпеки країни суб'єкти господарювання можуть долучатися до формування вітчизняних запасів енергоресурсів (природного газу, нафти, нафтопродуктів, СВГ), формування яких здійснюється на виконання обґрунтованих і визначених на державному рівні пріоритетних завдань. Для запобігання виникненню кризових ситуацій із забезпеченням паливом під час надзвичайних подій, тимчасових обмежень доцільно здійснювати формування запасів основних видів палива, необхідних для економіки України.

Для формування та подальшого використання запасів доцільно забезпечити стабільність умов, планування доходів і витрат. Отже, потрібно мати тлумачення, що саме може/буде вважатися кризовою ситуацією (критерії ідентифікації як такої), який обсяг нафтопродуктів, газу та іншого палива буде залучатися до зберігання (базовий принцип розрахунку), яким чином та на яких умовах. Це важливо, оскільки невизначеність ситуації спричинює ризики для суб'єктів та інвесторів.

Також важливим питанням є створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (далі — МЗНН). Зазначене передбачається зобов'язаннями України щодо імплементації законодавства ЄС (директиви Ради ЄС №2009/119/ЄС від 14.09.2009 р.) в межах реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Важливість своєчасного та належного створення МЗНН випливає з положень Меморандуму про порозуміння щодо стратегічного партнерства в енергетичній сфері між Україною та ЄС, а також з відповідних щорічних Робочих планів Україна — ЄС з реалізації Меморандуму. Згідно із зазначеними зобов'язаннями, Україна має забезпечити повномасштабне функціонування національної системи МЗНН до 2022 р.

З використанням технічної допомоги по лінії Секретаріату Енергетичного Співтовариства (далі — СЕС) та на основі відповідних консультацій Європейської Комісії (далі — ЄК) і СЕС було погоджено поетапний план-графік створення МЗНН, який передбачав у 2017 р. підготовку та прийняття законодавчих і підзаконних актів у цій сфері, створення національної Агенції із системи МЗНН та початок розбудови цієї системи в Україні. Головна увага в цій роботі зосереджена на використанні європейського досвіду створення та управління системами МЗНН із забезпеченням чіткої відповідності обраної моделі МЗНН вимогам і рекомендаціям Директиви.

Агенція з МЗНН, згідно з цією Директивою та практикою її застосування в країнах ЄС, створюється окремим законом, є незалежною, неприбутковою, самостійною установою. Уряд здійснює загальне керівництво та вирішення ключових питань через управлінську раду, до складу якої входять представники керівництва центральних органів управління відповідних міністерств та відомств базових для національних систем МЗНН операторів тощо.

Згідно з відповідною методикою Директиви, МЗНН в Україні створюватиметься на початковому етапі у співвідношенні 70% — нафтопродукти та 30% — нафта. При цьому в межах створення МЗНН мають бути споруджені додаткові резервуарні потужності: 1 880 000 м3 — для нафтопродуктів та 820 000 м3 — для нафти. Система МЗНН функціонуватиме у гнучкий спосіб з позиції питомої ваги нафтопродуктів та нафти, враховуючи перспективну відбудову національної нафтопереробки та пов'язане з цим збільшення обсягів нафти в МЗНН.

Виходячи з досвіду країн-членів ЄС, національний нафтотранспортний оператор ПАТ «Укртранснафта» і визначений центральними органами виконавчої влади базовий оператор зі зберігання нафтопродуктів виступають як базові оператори зі зберігання в межах МЗНН нафти та нафтопродуктів. Агенція з МЗНН укладає довгострокові угоди з базовими операторами на зберігання нафти та нафтопродуктів. Створення МЗНН здійснюється у тісній співпраці та на основі напрацювань відповідних програм технічної допомоги по лінії ЄК та СЕС.

Окремим проблемним питанням вітчизняного ринку нафтопродуктів є нелегальний сегмент переробки нафти (нелегальні міні-НПЗ). Як наслідок, відбувається наповнення ринку контрафактними нафтопродуктами неналежної якості та ухилення від сплати обов'язкових платежів і податків.

Вирішити зазначену проблему можна шляхом прийняття комплексних законодавчих заходів на рівні держави, а також з боку правоохоронних органів щодо запобігання та припинення діяльності злочинних угрупувань у сфері незаконного втручання в роботу нафтотранспортної системи та здійснення нелегальної переробки нафти, а також відповідного регулятора щодо недопущення допуску до реалізації на ринку нафтопродуктів, отриманих у нелегальний спосіб.

Додатково варто зазначити про проблемні питання в частині стандарту скрапленого газу. Державний орган «Українське агентство стандартизації» (далі УкрНДНЦ) подовжив дію старого стандарту скрапленого газу ГОСТ 27 578‑87 до 01.01.2022 р. Відповідний наказ №546 від 29.12.2018 р. був оприлюднено на сайті держструктури.

Найімовірніше, УкрНДНЦ подовжив дію старого стандарту скрапленого газу у зв'язку з наявністю довгострокових контрактів на поставку в Україну СВГ, який відповідає ГОСТу. Нагадаємо, що в Україні з 01.02.2018 р. також діє ДСТУ 588:2017 (EN 589:2008+A1:2012, IDT), який визначає якість автогазу на рівні європейських стандартів. Таким чином, в Україні одночасно діють два технічні стандарти скрапленого газу, що дозволяє компаніям виробляти й реалізовувати автогаз відповідно до ГОСТ 27 578‑87 та ДСТУ 588:2017.

Наразі працює робоча група з розробки технічного регламенту, який встановлює критерії якості для автогазу та газу для комунально-побутових і промислових цілей. Оптимістичним терміном прийняття нового технічного регламенту є осінь 2019 р., якщо не буде форс-мажорів. Остаточно термін дії ГОСТу 27 578‑87 буде визначений текстом рішення Уряду про прийняття технічного регламенту. Не виключено, що з набранням чинності технічним регламентом дію старого ГОСТу 27 578‑87 буде скасовано.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати