Поняття «банкрутство фізичної особи» увійшло до українського законодавства лише кілька років тому — з моменту оприлюднення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб‑підприємців за заявницьким принципом» №1258‑VII. Загалом, вищезазначеним Законом (у статтях, які торкалися безпосередньо банкрутства окремої категорії осіб) було змінено тільки поняття «фізична особа‑підприємець» на «фізична особа». Правила, передбачені розд. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство), також все застосовувалося до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи з боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо говорити про юридичних осіб, здавалося, що все зрозуміло, адже неспроможність погасити свої борги перед кредиторами зумовлена суто економічними чинниками та погодними умовами (наприклад, сільськогосподарські товариства). Після винесення ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу юридична особа припиняється і вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб‑підприємців та громадських формувань. Отже, банкрутство юридичної особи цілком допускає «смерть юридичної особи», але навряд чи учасники процедури банкрутства фізичної особи шукають саме такої долі для боржника. Якщо розглядати банкрутство фізичної особи в межах Закону про банкрутство, то чітко передбачено, що після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, але за винятком вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимог щодо стягнення аліментів, а також інших вимог особистого характеру (тобто тих, які не пов'язані з підприємницькою діяльністю).
Варто зазначити, що в цьому Законі про банкрутство згадується про те, що до заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів. Якщо всі кредитори погоджуються з цим планом, суд може його затвердити та надати час для його виконання (3 місяці). З власної практики хочу додати, що зовсім мало заяв містять такий план, оскільки наразі суди відкривають провадження у справі про банкрутство фізично особи виключно за заявою кредиторів (найчастіше це банківські установи). Насмілюсь припустити, що сьогодні все більше порушується справ про банкрутство фізичної особи з боргами, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, саме на підставі взятих кредитів під заставу нежитлових приміщень у 2006–2008 рр.
Звісно, це добре, що існує інститут банкрутства, який сприяє очищенню економіки країни. Проте як бути фізичним особам, які мають борги, не пов'язані з підприємницькою діяльністю? Банкрутство фізичної особи спричинене не лише економічними чинниками, але й гуманітарною емпатією, тобто спробою держави захистити конкретну фізичну особу від фінансової трагедії. Можливо, тільки порушивши справу про банкрутство, фізична особа, за допомогою спеціаліста в цій галузі, зможе себе опанувати та погасити свої кредиторські вимоги?
Якщо подивитися на інститут банкрутства юридичних осіб у світі за ХХ століття, чітко простежується, що він є доволі прокредиторським, але інститут банкрутства фізичної особи останнім часом пов'язують з акцентом на захисті прав боржника.
Кодекс про банкрутство: що нового?
Отже, нарешті ми підійшли до розгляду саме Кодексу України з процедур банкрутства (далі — Кодекс про банкрутство), який Верховна Рада ухвалила на своєму засіданні 18.10.2018 р. Саме в цьому нормативно‑правовому акті банкрутству фізичної особи присвячено цілу книгу (загалом, їх дві) та передбачено реструктуризацію боргу.
Відповідно до Кодексу про банкрутство, боржник‑фізична особа (у тому числі фізична особа‑підприємець) — це особа, яка не може виконати свої грошові зобов'язання та щодо якої існують підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство. Нарешті наш законодавець розширив коло та зазначив про можливість піти у банкрутство фізичній особі з особистими боргами.
Відповідно до Кодексу про банкрутство, щодо боржника‑фізичної особи застосовують такі процедури: реструктуризація боргу, погашення боргів боржника та мирова угода. Більш детально зупинимося на реструктуризації боргу.
Відновити платоспроможність боржника?
Чи всі боржники‑фізичні особи мають можливість подати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство? Кодекс надав нам відповідь на це запитання та зазначив, що це можуть зробити лише ті, хто на момент подання заяви мають сукупний розмір боргів 300 розмірів мінімальних заробітних плат. Для кредиторів дещо складніше, адже вони повинні мати безспірні (підтверджені судовим рішенням) вимоги у розмірі не менше ніж 100 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були погашені/задоволені протягом 2‑х місяців після встановленого для їх погашення строку.
Суд відкриває провадження у справі про банкрутство, перевіривши обґрунтованість вимог заявника та наявність підстав, а також одночасно вводить процедуру реструктуризації боргів, призначає керуючого реструктуризацією, надає строк для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів (який не може перевищувати 3 місяці).
Поняття «реструктуризація» відома всім боржникам, але згідно з Кодексом про банкрутство, це судова процедура у справі про банкрутство фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Таку процедуру можна порівняти з процедурою санації юридичної особи, але з певними особливостями.
Нова фігура для інституту банкрутства України — керуючий реструктуризацією. Це арбітражний керуючий, який призначений господарським судом у справі про банкрутство фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів божника. Все просто, але де є арбітражний керуючий, там є його грошова винагорода. Кодексом визначено грошову винагороду в розмірі 5 мінімальних заробітних плат для проведення процедури реструктуризації боргів, відшкодування яких лягає на плечі кредитора або боржника‑заявника. Отже, зазначену особливість також потрібно враховувати.
Боржник зобов'язаний
Після введення процедури реструктуризації та офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника надається час для виявлення всіх кредиторів та складання плану реструктуризації. Боржник зобов'язаний надати керуючому реструктуризації всю інформацію про договірні зобов'язання, наявні борги та дебіторську заборгованість перед боржником.
Варто звернути увагу на те, що окремим пунктом йде виявлення інформації про рахунки боржника. Це достатньо болюча тема для практикуючих арбітражних керуючих, оскільки для того щоб отримати довіку про рахунки боржника, арбітражні керуючі змушені звертатися до податкового органу, який надає інформацію, але дуже часто вона є неактуальною. До того ж банківські установи не наддадуть інформацію про рахунки фізичної особи керуючому реструктуризацією, оскільки це банківська таємниця. Пройти ідентифікацію після призначення, наприклад, ліквідатором в юридичній особі ще вдається, хоча з невеликими потугами. Як банки будуть ідентифікувати фізичну особу, наразі я точно не зможу відповісти. Тут причину потрібно шукати не в Кодексі, а в профільних нормативно‑правових актах, які регулюють діяльність банківської сфери (у тому числі порядок закриття та відкриття рахунків, в якому чітко передбачений перелік необхідних документів).
Дуже ефективною, на мою думку, є можливість звернення арбітражного керуючого саме до суду з питання направлення запиту до Національного банку України з метою отримання переліку відкритих рахунків за боржником та залишками на рахунках. Дуже важливою на цій стадії процесу є співпраця боржника та керуючого реструктуризацією, оскільки надана боржником інформація буде фундаментом для складання плану реструктуризації.
План реструктуризації
План реструктуризації боргів боржника розробляється з метою вирішення проблем заборгованості боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань засобами, передбаченими законодавством. Отже, план повинен та може містити такі пункти:
- викладення обставин, які призвели до неплатоспроможності боржника (по суті це те, що зазначається кредитором або боржником у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство);
- інформація про кредиторські вимоги, визнані судом, їх розмір та черговість;
- інформація про майновий стан боржника (все рухоме та нерухоме майно, частки у статутних капіталах товариств, цінні папери тощо);
- інформація про доходи боржника, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації;
- розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредиторів;
- графік задоволення вимог кредиторів.
- реалізація у процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника.
Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати страхових внесків за загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, податковий борг, який виник за 3 роки до винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, борги, які були отримані боржником на відпочинок, розваги та інше.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 3 роки, а у разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла — 5 років. План реструктуризації обов'язково схвалюється загальним зборами кредиторів, погоджується з боржником, затверджується судом та набирає чинності з дня його затвердження. Саме з дня затвердження плану боржник починає самостійно погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану.
Кредитори, вимоги яких включені у план реструктуризації боргів, мають право в період виконання плану реструктуризації боргів звернутися до господарського суду, в якому розглядалася справа про банкрутство боржника, зі скаргами на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів. У разі порушення умов, передбачених у плані, господарський суд може задовольнити клопотання кредиторів, припинити виконання плану реструктуризації боргів та визнати боржника банкрутом з введенням процедури погашення боргів боржника.
Добре чи погано
Підбиваючи підсумки, хочу сказати, що це добре! Добре, що в нашій країні фізичні особи матимуть можливість пройти не дуже приємну, але все ж таки процедуру банкрутства та звільнитися від тягарів боргів. Дуже добре, що законотворець передбачив процедуру реструктуризації боргів та надав можливість сумлінним боржникам розрахуватися з боргами, при цьому максимально зберегти своє майно та жити далі. Однозначно, не всі фізичні особи зможуть відновити свою платоспроможність та виконати план реструктуризації, тому підуть до процедури погашення боргів шляхом продажу майна. Після підписання Кодексу про банкрутство нас чекає дуже цікава судова практика саме з питань банкрутства фізичних осіб, а ми (юристи/арбітражні керуючі) будемо її творити та з нетерпінням чекати у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень.