Популярні матеріали

26 лютого 2018, 12:26

Банкрутство 2018: основні тенденції

Антон Молчанов
Антон Молчанов «Arzinger» керівник практики банкрутства
Іванна Артемович
Іванна Артемович «Arzinger» помічник юриста практики банкрутства

Звичайно, найбільші очікування від 2018 р. покладаються на засвоєння судами та учасниками справ про банкрутство правил гри за новим Господарським процесуальним кодексом, що набув чинності з 15.12.2017 р.

Так, якісно новим для українського конкурсного процесу стає використання нових доказів – показань свідків, електронних доказів та висновків експертів, отриманих за власною ініціативою сторін. Передусім, потенційний ефект від нових засобів доказування отримають кредитори, які матимуть додаткові опції для доведення незадокументованих грошових зобов’язань боржників. Зокрема, це може стосуватися прийняття боржником результатів робіт або виконаних послуг (показання свідків), узгодження істотних умов договорів через обмін електронними листами або іншими цифровими повідомленнями (електронні докази), оцінку розміру грошових зобов’язань (позасудові висновки атестованих експертів). У професійній спільноті також очікується, що перелічені нові засоби доказування матимуть значний вплив на визнання недійсними угод боржника та майнових дій, вчинених протягом підозрілого періоду.

Багато очікувань також покладається на узаконення механізму отримання висновку з питань права (афідавіту). Закріплення такого висновку на рівні процесуального закону дозволяє якісно змінити розгляд судами вимог кредиторів, що засновані на іноземному матеріальному праві. Насамперед, це стосуватиметься банкрутств колишніх лідерів агроринку, вимоги проти яких нерідко засновані на кредитних угодах та договорах поставки, що регулюються англійським або західноєвропейським правом.

Апеляційне та касаційне оскарження

Попри певну ажитацію щодо змінених правил оскарження судових рішень, у справах про банкрутство новий ГПК визначатиме лише механізми подання та розгляду скарг. Перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку, залишається в Законі незмінним.

Серед іншого, не зазнали кардинальних змін критерії допуску справи про банкрутство до касаційного провадження. Оскаржуватися в касаційному порядку можуть лише постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження та постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Водночас суттєвих змін зазнав порядок подання скарг, які після початку роботи Єдиної судової телекомунікаційної системи подаватимуться безпосередньо до судів апеляційної та, відповідно, касаційної інстанцій.

Відповідальність директора товариства в пре-банкрутних станах

Не менш важливим для українського ринку справ про неплатоспроможність буде застосування положень Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Так, імплементувавши в Закон умови Другої Директиви ЄС щодо товариств, законодавець прямо поширив на керівника товариства обов’язок невідкладно скликати загальні збори його учасників у разі, коли вартість чистих активів товариства вдвічі зменшилася у порівнянні з попереднім роком. Для керівника це майже єдина можливість мінімізувати ризик власної солідарної відповідальності з невиконаних зобов’язаннях товариства, якщо воно слідом за зменшенням чистих активів буде визнане банкрутом.

Однак сьогодні майже неможливо уявити, в який спосіб ця новела буде поєднана з наявними положеннями Закону про банкрутство та Цивільного кодексу України щодо банкрутства товариств, які ліквідуються власником. 

Законотворчі ініціативи

Жваві дискусії у професійній спільноті викликають законодавчі ініціативи у сфері банкрутства. В кожному з проектів, що подані до Парламенту або формуються за активною участю бізнес-асоціацій (наприклад, пропозиції Спілки українських підприємців до Кодексу процедур банкрутства), є чимало раціональних ідей, реалізація яких може докорінно змінити окремі конкурсні процедури. Серед них варто визначити кілька ініціатив, які в тому чи іншому вигляді є спільними для всіх проектів:

 

  • розширення (або повне скасування) 30-тиденного преклюзивного строку на подання конкурсних кредиторських вимог,
  • зміна процедур продажу майна боржника задля максимізації вирученої ціни;
  • розширення прав забезпечених кредиторів, у тому числі надання їм права подавати заяву про відкриття справи про банкрутство, голосувати в представницьких органах (зборах та комітеті кредиторів), звертати стягнення на предмети забезпечення поза введеним судом мораторієм та до переходу в ліквідаційну процедуру.

 

Чи будуть перелічені зміни вартими їх очікування? Безперечно, адже вже зараз Україна є одним з найбільш перспективних ринків невиконаних боргових зобов’язань у східній Європі. Збільшення гравців «важкої ваги» на такому ринку прямо залежить від ефективності процедур конкурсного стягнення та роботи із заставними активами. У тому, що очікувані зміни позитивно вплинуть на розвиток ринку та зроблять рік вкрай цікавим – сумніватися точно не доводиться.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати