Популярні матеріали

02 листопада 2017, 17:28

Криптовалюта: товар, засіб платежу, можливо, об’єкт інтелектуальної власності?

Наразі сукупна капіталізація ринку криптовалют складає, за різними оцінками, від 160 до 177 млрд доларів. Згідно з прогнозом аналітика й засновника Pointpoint Research Ронни Моаса, у найближчі 10 років вона зросте до 2 трлн доларів. Світовий добовий обіг на ТОП-криптобіржах світу складає 4 млрд доларів. Що стоїть за цим зростаючим ринком?

Фахівці, які працюють із криптовалютою, пояснюють, що основна її відмінність від звичної національної валюти полягає у децентралізованості та непідконтрольності з боку урядів. Факт виникнення цієї незалежної, з відсутнім центром управління, цифрової платіжної системи демонструє, зокрема, наскільки рівень довіри громадян до держави, фінансової системи в усьому світі падає з кожним новим роком. Однак це не означає, що держава не повинна регулювати цей обіг, адже безконтрольність криптовалют відкриває великі можливості для шахраїв, ведення тіньового бізнесу, фінансування військових конфліктів тощо. Тому деякі держави намагаються окреслити та визнати їх об’єктами цивільних правовідносин, а деякі – просто заборонити. На прямі заборони зважилися тільки Болівія та Еквадор. Багато урядів обрали лінію спостереження з обережним оптимізмом. Це більшість країн Євросоюзу, Великобританія і Швейцарія, федеральний уряд США, Канада, Японія та країни Південно-Східної Азії. В більшості розвинених країн світу фінансове законодавство адаптується до проблеми регулювання криптовалют, тому незабаром це питання так чи інакше буде вирішене.

Виникнення криптовалют та їх види

Після створення Bitcoin у 2008-2009 рр. у світі набув поширення термін «криптовалюта», що трактується як цифрова система платежів та грошових переказів, заснована на новітніх технологіях за принципами криптографії з метою функціонування безпечної, анонімної, децентралізованої, стабільної віртуальної валюти.

Нині існує дуже велика кількість криптовалют. Цей ринок успішно функціонує і дає можливість проаналізувати процеси формування вартості, попиту та пропозиції близько сотні різних криптовалют. До найбільших за обсягом капіталізації криптовалют належать такі: Bitcoin, Ethereum, Ethereum Classic, Dash, Ripple, Monero, Litecoin, NEM, Augur, MaidSafeCoin та ін.

За словами експерта з криптовалют Олега Кудренка, кожна валюта виконує свою особливу функцію. «Bitcoin виконує функцію прямої передачі цінностей від однієї адреси до іншої, не залучаючи банки-посередники. У процесі видобутку криптовалюти Ethereum створюється децентралізований комп’ютер, що може виконати програму без можливості внесення до неї змін, як це можна зробити на звичайному комп’ютері. Ripple виконує роль криптовалюти для міжбанківських розрахунків та намагається конкурувати з відомими технологіями SWIFT чи SEPA. Існують криптовалюти, що виконують функцію створення анонімних платежів, у яких незрозуміло, хто та куди передає платіж. Це також певний сегмент криптовалют», – зазначив експерт.

Питання про те, чи є криптовалюти грошима, на сьогодні залишається відкритим у більшості країн світу. Криптовалюти не слід визначати як вид електронних грошей, хоча вони подібні до них. Однак саме принципи повної анонімності, відсутності контролю та обмеженого випуску відрізняють їх від роботи електронних платіжних систем. Електронні гроші по суті є одиницями виміру звичайних грошей у цифровому сегменті.

Криптовалюти виникли саме для того, щоб ігнорувати консервативну фіатно-кредитну грошову систему, поза межами якої звичайні гроші не можуть існувати.

Щоб зрозуміти природу криптовалют, потрібно мати уявлення про технології, на основі яких вони функціонують. Зважаючи на те, що більшість сучасних криптовалют «списані» з вихідного коду Bitcoin, зробимо акцент саме на ньому.

За словами Олега Кудренка, першу криптовалюту біткоїн було створено для того, щоб без участі посередників організувати передачу цінностей від однієї людини до іншої таким чином, щоб той, хто передає цінність, не міг витратити її двічі або згубити. «Зараз у світі поза криптовалютами до міжнародних платежів залучаються, як правило, декілька банків з технологіями SWIFT чи SEPA. А криптовалюти здійснюють такі платежі просто завдяки технологіям, математиці та інтернету», – підкреслив пан Кудренко.

Як відомо, Bitcoin створювався ентузіастами без участі держави як альтернатива «класичним» валютам, ґрунтуючись на відмінних від них принципах емісії та обігу. Так що ж таке біткоїн? Насамперед, це розподілена пірингова мережа, в якій немає єдиного емісійного центру, а емісія відбувається автоматично на основі математичного алгоритму. Кожен учасник мережі бере участь у підтримці роботи мережі. Для забезпечення анонімності всіх операцій у мережі використовуються криптографічні методи асиметричного шифрування даних із застосуванням публічного та приватного ключів. Особливістю Bitcoin є технологія block chain. Це публічна база всіх транзакцій, коли-небудь зроблених у системі Bitcoin, яка організована в систему блоків даних. Кожен новостворений блок містить хеш-суму попереднього. Отже, створюється безперервний ланцюжок взаємопов’язаних блоків інформації, який бере початок від так званого genesis block (перший блок у системі Bitcoin) до останнього, знайденого системою блоку. Використовуючи цю базу, кожен користувач може дізнатися, яка кількість Bitcoin належала конкретному гаманцю у певний відрізок часу. Block chain зберігається одночасно у всіх користувачів мережі.

Торговельні угоди за допомогою біткоїн проводяться лише в електронному форматі, а операції купівлі-продажу цієї валюти можна здійснити через онлайн-біржі (наприклад, BTC-Е). За допомогою спеціальних обмінних пунктів в онлайн-мережах (WebMoney) або через брокера Форексу (FXOpen) криптовалюту можна обміняти на основні валюти світу. Також біткоїни можна отримати шляхом прийняття сплати за надані товари та послуги або через купівлю безпосередньо в іншого власника. Останній варіант вважають найвигіднішим, оскільки він не передбачає комісії, що стягується в обмінному пункті. Ще одним способом отримання цифрової валюти є майнінг. Він полягає у тому, що на комп’ютери користувачів, які перебувають в різних куточках планети, встановлюють спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого в результаті вирішення певних математичних завдань створюються біткоїни.

Юридична природа криптовалюти

Криптовалюта – це валюта чи товар? Засіб платежу чи все-таки обміну? Стягувати податок на додану вартість чи ні? Чи повинна діяльність криптовалютних бірж підлягати ліцензуванню? Єдиної позиції щодо зазначених питань немає. Думки регуляторів відрізняються як в різних юрисдикціях, так і між держорганами в одній конкретній країні. Ключові питання залишаються без відповідей, що створює додаткові проблеми у правозастосуванні. Оскільки важко говорити навіть про оподаткування доходів чи прибутку, отриманих у вигляді криптовалюти, без визначення правового статусу цифрових грошей. Фактично, криптовалюта перебуває у правовому вакуумі. Добре це чи погано – питання також суперечливе, а відповідь на нього залежить від конкретної ситуації.

Щоб зрозуміти, який правовий статус повинен надати криптовалюті український законодавець, розглянемо правові статуси криптовалюти, що встановлені іноземними правовими системами.

Австралія

Австралія демонструє намір стати однією з найбільш прогресивних юрисдикцій. Цифрова валюта не розглядається як фінансовий продукт, а тому криптовалютна діяльність не підлягає ліцензуванню (крім діяльності, пов’язаної з фіатними грошима чи іншими фінансовими продуктами). В Австралії активно розробляється законодавство у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, що передбачало б можливість використання цифрових валют з метою здійснення цих злочинів.

Операції з криптовалютою оподатковуються згідно зі стандартними правилами оподаткування, тобто податком з доходів і податком на прибуток. Водночас у разі використання криптовалюти як інвестицій не виникає необхідності сплати податку на приріст капіталу. Крім того, у грудні 2016 р. в Австралії набув чинності Кодекс поведінки для гравців індустрії цифрових валют.

Великобританія

Ця країна є лідером криптовалютної інтеграції та однією з найсприятливіших і найзручніших юрисдикцій для ведення криптовалютного бізнесу. До того ж держава надає підтримку стартапам, що пов’язані з цифровою валютою.

Однак остаточна позиція уряду стосовно правового регулювання діяльності, що пов’язана з цифровими грошима, досі не вироблена. У 2014 р. державний орган Об’єднаного Королівства підтвердив, що Bitcoin – це і не валюта, і не гроші, тому криптовалюта жодним чином не може регулюватися фінансовим законодавством Великобританії. До сьогодні у Великобританії цифрову валюту вважають унікальною комбінацією цифр, що отримана в результаті складних математичних обчислень та алгоритмів. Тому Bitcoin також не підпадає під дію Закону Великобританії про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом.

Європейський Союз

На сьогодні жоден з органів ЄС не ухвалив спеціальних правил регулювання криптовалютною діяльністю. Однак у 2016 р. Європейська комісія запропонувала встановити додаткове регулювання для криптовалютних бірж і компаній, що надають криптовалютні гаманці користувачам. Також у країнах ЄС оподаткування криптовалюти та операцій з нею здійснюється відповідно до національних законодавств держав-членів. Винятком є податок на додану вартість, оскільки у листопаді 2015 р. Європейський суд (European Court of Justice) виніс рішення, згідно з яким операції з купівлі продажу Bitcoin за традиційні фіатні гроші не оподатковуються.

Канада

Займає друге місце у світі після США за кількістю встановлених биткоїн-банкоматів. З метою кращого розуміння технології Blockchain держава розробляє цифрову версію канадського долара на його основі. При цьому діяльність криптовалютних бірж була врегульована ще у 2014 р., коли генерал-губернатор Канади схвалив законопроект, згідно з яким такі біржі підлягають реєстрації в Канадському центрі аналізу фінансових операцій і звітності та зобов’язані дотримуватися законодавства у галузі протидії легалізації (відмиванню) доходів. Без відповідної реєстрації біржі не можуть відкрити рахунок у банку. В усьому іншому діяльність компаній не регулюється. У Канаді сплата за товари та послуги за допомогою цифрових грошей підлягає оподаткуванню як бартерна угода. Крім того, під час продажу криптовалюти стягується податок на доходи (Income Tax), податок на прибуток (Corporation Income Tax) або податок на приріст капіталу.

Китай

До середини 2017 р. китайський фінтех-ринок розвивався найшвидше у світі. Саме тут була розташована більшість майнінг-пулів (наприклад, F2Pool, AntPool, BTCC та ін.). Однак підхід до правового регулювання криптовалютних відносин у Китаї все ще не вироблений. Криптовалюта розглядається регулятором як товар. Оподаткування здійснюється відповідно до стандартів для товарів. Операції з криптовалютою оподатковуються податком на прибуток, податком з доходів і податком на приріст капіталу, а під час її продажу стягується податок на додану вартість.

На початку вересня 2017 р. Народний банк Китаю заявив, що первинне розміщення токенів криптовалют (ICO, Initial Coin Offering) є незаконною операцією. Всі ICO, що проводяться, повинні бути терміново призупинені. Регулятор пообіцяв у майбутньому карати тих, хто проводитиме розміщення, а також накласти штраф на тих, хто вже провів ICO.

В банку підкреслили, що токени не є платіжними інструментами, виданими грошово-кредитними організаціями. Вони не мають «правових чи грошових властивостей» та юридичного статусу грошей. З огляду на зазначене, їх поширення і використання як валюти є неприпустимим. Банкам країни заборонено надавати послуги для ICO.

Сполучені Штати Америки

США – одна з найзручніших у світі країн для ведення криптовалютного бізнесу. Тут інкорпоровані великі хедж-фонди, біржі та інші компанії, що пов’язані з криптовалютою. За багато товарів і послуг можна розплатитися не лише фіатними чи електронними грошима, а й цифровими. Також у США поширені банкомати (ATM), що надають можливість обміну фідуціарних грошей і криптовалют. При цьому правове регулювання цифрової валюти в США не менш складне, ніж в Європі. Загалом, це спричинено особливостями правової системи держави (існуванням як федерального права, так і права окремих штатів), а також відсутністю єдиної позиції серед регуляторів щодо правового статусу криптовалюти.

Цифрова валюта розглядається одночасно як гроші (їх аналог), власність та біржові товари. На федеральному рівні деякі криптовалютні компанії (наприклад, біржі) повинні бути зареєстровані як оператори з переказування коштів у Мережі боротьби з фінансовими злочинами. А на рівні штатів діяльність таких компаній підлягає ліцензуванню (в кожному окремому штаті). Як власність цифрові гроші розглядаються з метою оподаткування. Операції з криптовалютою оподатковуються. Наприклад, заробітна плата, що виплачується працівникам у Bitcoin, є об’єктами федерального податку з доходів та податку на заробітну плату.

Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) у липні 2017 р. посилила вимоги до компаній, що залучають кошти на стартапи за допомогою ICO. Комісія випустила попередження учасникам ринку, в якому прирівняла первинну пропозицію токенів (ICO) криптовалютних проектів до традиційного розміщення цінних паперів і попередила про необхідність реєструвати такі угоди.

Україна

Україна входить до ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin. В Україні здійснює свою діяльність найбільше в СНД біткоїн-агентство Kuna, одним із проектів якого є криптовалютна біржа. Застосування децентралізованих технологій планується та частково вже реалізується на державному рівні: e-Auction 3.0, e-Vox, E-Ukraine. В Україні також дуже розвинене криптовалютне товариство. У грудні 2016 р. Українська біржа стала першим у світі майданчиком, де торгуються деривативи Bitcoin.

За словами Микити Полатайка, юриста ЮФ Sayenko Kharenko, на сьогодні в Україні криптовалюта не має визначеного правового статусу. «З огляду на природу цього об’єкта, криптовалюта не підпадає під законодавчі визначення електронних грошей, платіжних засобів, валютних цінностей, грошових сурогатів, цінних паперів та ін. Цей список можна продовжувати, проте на інші передбачені законом об’єкти біткойн та альткойни не схожі. На противагу цьому, я певен, що криптовалюта може виступати об’єктом цивільних відносин як інше нематеріальне благо», – зазначив юрист.

На його думку, встановлюючи спеціальне регулювання ринку цифрових валют, варто надати криптовалютам особливий статус, який відображатиме їхню специфіку. Криптовалюти є засобом обміну та водночас використовуються як інвестиційний актив, але регулятор не може вплинути на їх емісію та правила розрахунків у системі. «Виходячи з такої специфіки, варто врегульовувати лише професійну діяльність, пов’язану з криптовалютами (біржі, обмінні пункти, інвестиційні фонди тощо). Що дуже важливо, зробити це потрібно зважено», – підкреслив експерт.

З податкової позиції, операції з передачі криптовалют не мають бути об’єктом ПДВ, а податок з доходів фізичних осіб варто утримувати лише з інвестиційного доходу (вартість продажу криптовалюти за вирахуванням вартості її придбання).

Чи можна приймати криптовалюту за виконання послуг чи продаж товарів? Які ризики від таких операцій існують сьогодні в Україні?

Як зазначив пан Палатайко, наразі популярним рішенням є перекладення ризиків на іноземних посередників, які приймають криптовалюту, продають її та перераховують фіатні кошти на банківський рахунок продавця товарів і послуг. За його словами, доки Національний банк України не закріпить письмово позицію, що криптовалюта не є грошовим сурогатом, валютою чи незаконно емітованими електронними грішми, ризик залишається. Звісно, він достатньо низький, адже ст. 200 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за неправомірне використання електронних грошей.

З іншого боку, платникам ПДВ не варто проводити операції з криптовалютами, оскільки на сьогодні немає визначеності, чи нараховувати ПДВ у разі відчуження криптовалют. Так само платники єдиного податку не можуть приймати оплату за товари та послуги в критовалюті, адже це буде негрошовим розрахунком, що тягне за собою втрату статусу платника єдиного податку та підвищене оподаткування.

Законодавчі ініціативи

В законопроекті №7183 «Про обіг криптовалют в Україні» (який нещодавно був зареєстрований у парламенті та розкритикований правовою спільнотою) йдеться, що криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр і букв), який є об’єктом права власності та може виступати засобом обміну. Законопроект №7183-1 пропонує визнати криптовалюту «фінансовим активом».

В організації Bitcoin Foundation Ukraine звернули увагу на недоопрацьованість законопроектів та популістську складову. «Визначення криптовалюти як програмного коду, який є об’єктом інтелектуальної власності, ставить її в один ряд з картиною або віршем, які також є об’єктами інтелектуальної власності. Це дуже суперечлива позиція, тому що з цього положення має випливати як можливість виплати роялті, так і термін охорони авторського права», – йдеться у заяві BFU.

Згідно із законопроектом №7183, регулятором ринку криптовалют виступає Нацбанк. «Водночас операції з криптовалютами визначені як бартерні. Постає питання, чому до регулювання цивільно-правових відносин (бартеру) залучається фінансовий регулятор», – зазначають у BFU.

Отже, як бачимо, Україна має таку ж проблему, що й більш цивілізовані країни – технології випереджають законодавство. Проблема одна, а підходи до вирішення різні. У будь-якому випадку криптовалюти – це перспективна технологія, вона розвиватиметься, незважаючи на спротив чи нерозуміння. Кількість людей, які довіряють криптовалютам, постійно збільшується, так само як і кількість тих, для кого це стало серйозним бізнесом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати