Достатньо часто в електронних публічних закупівлях учасники плутають вимогу та скаргу. Вони вважають, що обидва інструменти можуть вплинути на результати тендера та рішення замовника. Однак це не так. Між скаргою та вимогою є три ключові відмінності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
По‑перше, вартість подання. Вимога — безкоштовна, а за скаргу потрібно попередньо сплатити кошти в держбюджет. По‑друге, адресат. Вимогу розглядає замовник, скаргу — Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ). По‑третє, можливість призупинення закупівлі. Вимога жодним чином не блокує подальші дії замовника, тоді як укладати договір під час оскарження забороняється (ч. 7 ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Проте є випадки, коли вимога може бути дієвим інструментом для захисту своїх прав. Коли ж її використовувати?
У закупівлях є дві ситуації, коли необхідно подавати звернення. Перша — замовник відхилив пропозицію постачальника, але аргументація здається постачальнику недостатньою. У такому випадку учасник (згідно з ч. 3 ст. 30) може звернутися до організатора тендера за додатковими роз'ясненнями. Отримана інформація не впливає на рішення замовника, але у разі потреби стане додатковим аргументом для оскарження в АМКУ. На це учасник має 10 днів з моменту обрання переможця тендера.