Популярні матеріали

17 липня 2018, 12:29

Що означає підтримка ВС рішення АМКУ

Світлана Панаіотіді
Світлана Панаіотіді державний уповноважений АМКУ

Усім добре відомо, що в АМКУ тривають розслідування щодо так званих «фармсправ». У деяких справах вже винесені рішення, сплачені штрафи або тривають судові оскарження. Деякі ще знаходяться на стадії розслідування, але вже в цьому році я планую винести всі справи на розгляд Комітету для прийняття відповідного рішення. Оскільки я є державним уповноваженим, який відповідає за вказані розслідування, я намагаюся завжди пояснювати свою позицію, роз’яснювати підходи Комітету, а також робити застереження щодо практик учасників фармринку.

Нагадаю, рішенням Комітету від 29.09.2016 р. №448-р визнано, зокрема, що ТОВ «Серв’є Україна» і ТОВ «БаДМ», уклавши відповідні угоди про дистрибуцію, вчинили антиконкурентні узгоджені дії. Комітет встановив, що ТОВ «Серв’є Україна» і ТОВ «БаДМ» уклали угоди, умовами яких для дистриб’ютора встановлені:

• обмеження щодо територіального продажу;

• передумови обмеження паралельного імпорту;

• зобов’язання щодо звітування про обсяги та напрямки реалізації лікарських засобів, споживачів і контрагентів дистриб’юторів, залишки продукції на складах;

• надання порад щодо цінової політики для конкурентів;

• непрозорі механізми надання знижок, які призвели до необґрунтованого підвищення вартості лікарських засобів групи компаній Servier, реалізованих через процедури державних закупівель у 2011-2012 рр.

Такі дії визнано порушеннями, передбаченими п. 2 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення контролю над ринками лікарських засобів групи компаній Servier, які реалізуються на території України.

ТОВ «БаДМ» зобов’язане сплатити штраф до Державного бюджету України, який було накладено рішенням Комітету, в розмірі 902 655,00 грн та пеню, що не перевищуватиме розмір штрафу. Подивимося, чи зробить компанія це в добровільному порядку, чи потрібно буде примусове стягнення.

Отже, 20.06.2018 р. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав Комітет, залишивши без задоволення касаційну скаргу ТОВ «БаДМ», а також залишивши без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2017 р. у судовій справі за позовом ТОВ «БаДМ» про визнання недійсним рішення Комітету від 29.09.2016 р. №448-р у частині, що стосується ТОВ «БаДМ». Постанова Верховного Суду є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суд не приймає доводи скаржника про те, що АМКУ не доведено і не з'ясовано, призвели чи могли призвести дії, а саме умови договору дистрибуції (зокрема, щодо надання ретрознижок, отримання історичної інформації про кількісні показники реалізації, обмеження експорту), до обмеження, усунення або недопущення конкуренції. Оскільки АМК у Рішенні №448-р доводив вчинення позивачем саме порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення контролю над ринком. Крім того, для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Стосовно посилань скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів та обґрунтувань існування причинно-наслідкового зв'язку між вищою ціною під час реалізації через процедури державних закупівель та механізмом надання знижок, то порівнявши середні ціни реалізації позивачем лікарських засобів групи компанії Servier в аптечних закладах та через процедури державних закупівель, АМК дійшов висновку, з яким погодилися суди попередніх інстанцій (про це зазначено в оскаржуваних судових рішеннях), що механізм надання додаткової ретрознижки дозволяв позивачу не враховувати її під час визначення ціни, за якою лікарські засоби реалізовувалися через процедури державних закупівель, що призвело до економічно необґрунтованого підвищення на них цін.

Зазначені висновки варто враховувати у своїх практиках всім учасникам ринку.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати