03 December 2019, 12:10

«Гаряча» робота

Як юристу пережити професійне вигорання

Опубліковано в №49 (703)

Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Хто володіє інформацією, той володіє світом. Ні, зараз все трохи не так. Хто володіє інформацією, той має підвищений ризик отримання синдрому емоційного вигорання, а якщо дивитися крізь призму кар'єри, то професійного вигорання.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Дослідження, проведене у 2016 р. фондом Хезелден Бетті Форд спільно з Американською асоціацією юристів, продемонструвало, що юристи перебувають у зоні найбільшого ризику схильності до самогубств, зловживання алкоголем та вживання наркотиків. Чому саме вони? За словами кар'єрного консультанта Віри Проценко, вважається, що найбільше до емоційного вигорання схильні представники соціономічних професій (тип роботи «людина-людина»). Мова йде про вчителів, лікарів, соціальних працівників, ейчарів. Також до цієї групи належать юристи. До того ж варто враховувати, що правники зі своєю «професійною долею» часто знаходяться в полі етичного конфлікту (наприклад, адвокати з кримінального права, які захищають злочинців; юристи, які супроводжують процес болісного розлучення; фахівці з трудового права, які консультують компанію, що планує, наприклад, масове скорочення персоналу). Психологічним трампліном до стану, коли тобі нічого не хочеться, ніщо не тішить у роботі, хочеться забутися/звільнитися/закритися, є синдром професійного вигорання.

Симптоми

«Професійне вигорання відбувається з того моменту, коли енергетичний метаболізм дає збій. Тобто власний внесок у професію і діяльність забирає більше ресурсів (сил, часу, уваги), ніж приносить бажаних результатів у певний момент (задоволення, гроші, слава, безпека, контроль, комунікації)», — зазначає психотерапевт Ольга Агакішиєва.

Якими є тривожні ластівки професійного вигорання та як зрозуміти, що у вас саме воно, а не втома чи просто поганий настрій? Віра Проценко виділяє такі маркери:

  • Відпочинок не дає результатів. Нормально іноді просто нічого не робити або займатися тим, чим давно хотілося. Однак якщо після відпустки й такого відпочинку вам все одно не хочеться на роботу, приділіть більше уваги своєму стану.
  • Вас все більше дратують люди, події, різні речі. Вам все складніше контролювати свої емоції.
  • Ви помітили, що останнім часом почали вживати більше некорисної їжі, алкоголю.
  • Турбує безсоння або, навпаки, постійно хочеться спати.

За словами юриста DLA Piper Україна Артема Крикун-Труша, у стані професійного вигорання суттєво погіршується якість життя. Фактично, людина просто існує, на автоматі задовольняючи базові потреби: «Сім'я, хобі, робота… Нічого не приносить задоволення, оскільки на це немає внутрішнього ресурсу, а емоційний стан граничний до депресивного». Найкращим рішенням для виходу з цього коматозного стану, на його думку, є повноцінний довготривалий відпочинок (наприклад, кількамісячна подорож). Якщо немає можливості реалізувати такий варіант, у коментарі нижче юрист ділиться покроковою інструкцією боротьби «не відходячи від каси».

Причини

Експерти юрринку та «очевидці» вигорання називають різноманітний спектр причин настання профвигорання у юристів: шалений темп життя та роботи, високий рівень напруги, невміння правильно планувати свій час та розставляти життєві пріоритети, робота «на результат», висока конкуренція, понаднормова робота, часта робота «з негативом» тощо.

За словами юриста EVERLEGAL Ігоря Караваєва, юрист майже завжди перебуває в режимі стресу, хвилюється за результат справи, живе «під тиском». Очікування клієнта великі, а позитивного результату не завжди вдається досягти. На його думку, тривале перебування у такому стані — це крок до професійного вигорання.

Віра Проценко серед причин відзначає відсутність кордонів «робота — життя». «Якщо ви виходите з офісу і далі продовжуєте працювати, у вас не має часу на відновлення, ви не можете отримувати насолоду від життя і від роботи», — зауважила експерт. Ольга Агакішиєва додає, що вигоранню сприяє також незадоволеність своєю зарплатою, невідповідність професійних очікувань реальній ситуації, накопичення власних емоцій та переживань стосовно робочих моментів.

Як боротися з вигоранням?

Зважаючи на нескінченну кількість чинників, що ведуть до вигорання, протистояти всім та одночасно майже нереально. Однак це не означає, що всі ми рано чи пізно «згоримо» на роботі. Значну роль відіграє також особистість юриста та його природне вміння протистояти чинникам, які виводять з рівноваги. Однією з таких форм протистояння є професійна деформація юриста, коли він відключає емоції в ситуаціях, де присутній колосальний рівень напруги. Це допомагає йому безсторонньо виконувати свою роботу.

Про профдеформацію ми писали в попередньому матеріалі.

За словами старшого партнера Pavlenko Legal Group Олександри Павленко, рятівним жилетом від вигорання на роботі є пошук та перебування в заповітному балансі між кар'єрою та іншими сферами життя. «Рано чи пізно людина, яка досягає щастя, розуміє, що робота — це не єдине, що є в житті. З усвідомленням цього виникає потреба в пошуку балансу, — зазначила юрист у коментарі для «ЮГ». — Як його знайти? Насамперед, варто озирнутися навкруги. Чому ви найменше приділяли уваги? Це може бути родина, друзі, хобі, закинуті справи, власна домівка. Де є прогалина, в якій не вистачає вашої енергії? Додайте до роботи частину саме таких нових справ: зустрічі з тими, кого варто вислухати; новий погляд на помешкання, в якому ви живете; улюблені кінострічки; час просто для себе, на спостереження життя таким, як воно є».

На думку Олександри Павленко, потужним перезапуском енергії є спорт та взагалі будь-яка увага до тіла: прогулянки, дихання, медитація, сон, робота з перевантаженим мозком. «Однак головна практика проти вигорання — це ставити до себе питання на кожному життєвому етапі. Чи дійсно я хочу робити те, що продовжую робити? Чи дійсно це робить мене щасливою? Ніяка робота не принесе задоволення, якщо ми на 100% ставимося до неї лише як до роботи. В цьому має бути елемент власного захоплення, цікавість до пізнання та жагуче бажання відкривати нове у професії. Якщо все прагматичне й виважене або ви взагалі працюєте суто заради грошей, повірте, це не завершиться щастям. Це потрібно змінювати або принаймні зробити паузу», — переконана старший партнер Pavlenko Legal Group. На переконання експертів, не варто цуратися допомоги фахівців. Звісно, ніхто не знає вас краще, ніж ви самі. Однак погляд з боку завжди даватиме ширшу картину вашого внутрішнього світу: «Це приносить емоційне розвантаження та полегшує фокусування на власних потребах, баченні своєї роботи, кар'єри, діяльності, життя загалом», — підкреслила психотерапевт Ольга Агакішиєва. З нею погоджується Віра Проценко та зазначає у своєму коментарі, що робота з коучем або психологом є одним з важливих питань, яке варто поставити собі на старті позбавлення від синдрому професій ного вигорання.

 

Коментарі

Віра Проценко Віра Проценко, CEO GOLOVA BOUTIQUE, кар'єрний консультант, коуч

Мої клієнти часто говорять про те, як їм хочеться піти з професії та зайнятися чимось іншим. Як правило, мова йде про справу, де є сенс, творчість, швидкий результат, чіткі правила «гри». Тоді ми розмовляємо про життя. Виявляється, що більшість юристів не мають хобі, здебільшого живуть тільки роботою і відпочивають або за читанням книжок, або з колегами. Коли ми змінюємо стиль життя, бажання звільнитися зникає, а захоплення своєю професією набирає нових обертів. Я виділила основні причини виникнення синдрому емоційного вигорання.

  • Тільки робота. Якою б не була цікавою ваша робота, її потрібно «розбавляти» іншими подіями. Це можуть бути хобі, зустрічі з цікавими людьми, спорт тощо.
  • Тренування виключно мозку. Якщо тіло і душа забуті, вони дадуть про себе знати у невдалий момент і точно не найбільш приємними відчуттями. Практикуйте медитації, прогулянки та спорт на свіжому повітрі.
  • Невміння планувати свій час, розставляти пріоритети, делегувати. Тут варто згадати матрицю Ейзенхауера, цілі за Smart та будь-який зручний інструмент для складання короткочасних, середньо та довготривалих планів.
  • Робота на результат. Тоді як процес повністю нівелюється, а проєкти можуть тривати місяцями, ми демотивовані постійними овертаймами, стресом і відсутністю результату. Юристи судової практики часто знецінюють всю свою роботу над справою клієнта тільки через те, що не виграли суд. Однак ми розуміємо, що існують різні обставини, що іноді справа має мізерні шанси для перемоги, але виконана робота була на високому рівні.

Якщо ви ідентифікували емоційне вигорання запізно і профілактика вже не врятує, починайте «лікуватися» якомога швидше. Адже, на думку медичних працівників, емоційне вигорання призводить до порушень роботи імунної системи, хронічних запалень, депресії. Ви можете розпочати з 5‑крокової інструкції, а далі — дійте. Поставте собі такі питання:

  • Як давно у мене був повноцінний відпочинок, який тривав більше ніж 5 днів, без гаджетів, роботи, з яскравими емоціями та новими враженнями?
  • Що нового я навчився за останній рік на роботі? Чи влаштовує мене такий професійний ріст? Ми ж пам'ятаємо цитату з Аліси в країні чудес: «Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, потрібно бігти вдвічі швидше!» Якщо робота стала рутиною, а ваші завдання ви можете виконувати із заплющеними очима, біжіть звідти.
  • Коли востаннє я робив щось нове або займався улюбленою справою (хобі)?
  • Чи є у мене досвід спілкування з коучем, психологом, психотерапевтом? Можливо, час поглянути на своє життя з різних сторін?
  • Чи приділяю я так само багато часу тренуванню тіла й мозку, як своїй роботі?

Пам'ятайте, що емоційне вигорання схильне до рецидиву. Саме тому його профілактикою потрібно займатися протягом усього життя.

 

Ольга Агакішиєва

Ольга Агакішиєва, психотерапевт, коуч, організаційний консультант, бізнес-тренер

«Те саме чому» або причини профвигорання:

  • Високий щоденний рівень напруги через велику кількість складної роботи або незавершених справ, що йдуть паралельно, тому складно оцінити свою вагомість у грошовій компенсації або власну компетентність.
  • Займаються не тими справами, якими хочеться, які захоплюють.
  • Недружня атмосфера.
  • Понаднормова робота.
  • Зневажливе ставлення або поведінка, що ображає гідність.
  • Справи, що не вписуються у власні межі норм, які доводиться відстоювати.
  • Неприємні або виснажливі комунікації.
  • Фрустрація у процесі або за підсумком роботи.
  • Незадовільна оплата.
  • Невідповідність очікувань щодо роботи та реальності.
  • Перешкоди, на які складно або неможливо вплинути для виконання роботи.
  • Велика кількість рутинної роботи.
  • Надмірна конкуренція.
  • Накопичення власних почуттів, переживань та емоцій стосовно того, що відбувається в межах роботи.

Де юристу взяти натхнення для роботи?

Важливо періодично робити власну звірку. Для чого я займаюся цією справою або працюю в цій компанії? Чи мотивують мене ті ж речі та цінності, заради яких я тут опинився? Чи достатньо я отримую взамін? На що я можу обміняти те, що я отримую? Якщо це достатня кількість грошей, то чи вистачає мені часового ресурсу, щоб обміняти їх на речі, які приносять мені задоволення і перезавантаження? Чи є у мене місце, час і можливість для достатнього відпочинку та відновлення? Коли я відчував натхнення і від чого? Для когось ця творчість виражається у спогляданні, а для когось — у створенні. Наприклад, картинами можна милуватися, а можна малювати. Важливо або згадати це про себе, або виявити.

Як запобігти профвигоранню

Добре допомагає окреслення чітких меж свого способу життя: нормований графік роботи, вихідні, планова відпустка, розуміння, в який час після роботи ви займаєтеся суто робочими справами. Достатня кількість сну та розумні фізичні навантаження, медитації, хобі. Потрібно робити комунікативні паузи в тиші (краще на природі), а також інформаційні паузи без серіалів, соцмереж, телефонів.

Наразі стає популярним звертатися за допомогою до фахових психологів і психотерапевтів. Це приносить емоційне розвантаження та полегшує фокусування на власних потребах, баченні своєї роботи, кар'єри, діяльності, життя загалом.

 

Олександр Ружицький

Олександр Ружицький, партнер EVERLEGAL

— На Вашу думку, чим характерне вигорання саме юристів?

— Вважаю, що таке вигорання характерне не лише для юристів. Можливо, у юристів це трапляється частіше через необхідність постійної концентрації уваги та високу відповідальність за свої дії. Адже від результату роботи юристів може багато чого залежати для клієнтів (наприклад, розвиток та захист бізнесу або навіть особиста свобода).

— Як менеджеру розгледіти професійне вигорання у своїх юристів?

— Потрібно частіше спілкуватися з юристами на «вільні теми», знати, що драйвить та мотивує в роботі ваших колег, звертати увагу на помилки, які допускають юристи в роботі, на їх повторюваність, аналізувати, чи не є такі помилки результатом вигорання.

— Ваші правила уникнення професійного вигорання.

— Вважаю, що вигоранню можна запобігти, якщо його вчасно розгледіти. Найкраще дозволить уникнути вигорання зміна діяльності. Це може бути довготривала відпустка з активним відпочинком або зміна проєктів, над якими працює юрист, зміна середовища або навіть все разом.

 

Олександра Павленко

Олександра Павленко, старший партнер Pavlenko Legal Group

В моєму професійному житті сталося вигорання кілька років тому, вже після роботи в Уряді. Думаю, що мій персональний досвід був занадто жорстким через низку причин. По‑перше, я занадто серйозно ставилася до всього, що робила. Не спати ночами через проєкт або залишатися в офісі протягом кількох тижнів, не повертаючись додому — це був мій стиль. У такому житті не було інших сфер, тому через багато років кар'єри багато чого в житті почало стрімко згасати. Залишалася лише блискуча кар'єра, яку я побудувала достатньо рано, яка позбавила мене студентського життя, прогулянок з хлопцями, відчуття себе дівчинкою.

Скільки себе пам'ятаю, я наче завжди була адвокатом. До того ж без статі, як мені здавалося. Однак це був мій вибір. Коли я прийняла рішення збавити оберти, я була вдячна партнерам та команді, які повністю мене зрозуміли. Першу паузу я зробила після Міністерства та роботи в Уряді. Заново познайомилася зі своїм сином та будинком. Побут і виховування дитини були набагато складнішими в той період, ніж позови, стратегії захисту та робота в політиці. Проте саме ця пауза відкрила в мені інтерес до себе як до жінки. Забігаючи наперед, скажу, що зараз, після 4 років з тієї першої паузи, я вже не відчуваю себе по‑іншому, всі свої активності та зайнятість будую виходячи з того, що я жінка і мама.

Отже, мій власний баланс розпочався з пізнання себе. Далі були «подарунки» самій собі: прогулянки, зупинення графіку посеред дня, праця по кілька годин на день, а потім на тиждень. Я експериментувала абсолютно з усім, що раніше було для мене базисом дня та водночас тим, що стерло мене остаточно. Наразі я знайшла формулу, яку застосовую в компанії. Я торкаюся лише стратегії та великих дій, які можу зробити лише я в компанії. Все інше передається в управління партнерам. Я дуже хочу, щоб успіх їх знайшов.

Для мене стало важливішим допомагати іншим та віддавати свої знання. Я веду не більше двох клієнтських справ одночасно і не поринаю в усе інше, адже повністю довіряю своїм партнерам. До того ж багато часу я присвятила тому, щоб передати унікальний стиль ведення справ, щоб бренд залишався з власним почерком. Нам це вдалося! Наразі мій рецепт — реалізовуватися в усіх сферах, в яких є зацікавленість. Тому зараз для мене робота в адвокатурі є лише частиною життя, а не його заміною, як було раніше.

 

Ігор Караваєв

Ігор Караваєв, юрист EVERLEGAL

Задля уникнення професійного вигорання раджу всім активний відпочинок, виконувати поставлені завдання з натхненням, мотивувати себе перемогами в судових баталіях та не переносити роботу в родину. Це допомогло мені побороти мій нетривалий період професійного вигорання.

 

 

 

В'ячеслав Краглевич

В'ячеслав Краглевич, партнер EQUITY

Робота в провідній юридичній фірмі вимагає від юристів повної віддачі та занурення у справи, тому усвідомлюючи нашу відповідальність перед співробітниками, ми постійно проводимо превентивні заходи. Адже запобігти проблемам значно простіше, ніж потім боротися з їхніми наслідками. Всі заходи умовно можна розподілити на три категорії: організація роботи, організація відпочинку та підтримка членів команди.

Організація роботи

Однією з причин емоційного виснаження є перевантаженість та нецікава робота, що не приносить задоволення. Саме тому ми ввели систему самостійного контролю над своїм робочим часом. Тобто ми відійшли від моделі індивідуального контролю кожного юриста, а дозволяємо самоорганізуватися та вибудовувати свій робочий день з максимальною користю для кожного: юрист, компанія, клієнт. Таким чином ми досягли вищих індивідуальних показників співробітників, які чітко розуміють, що від них вимагається та як краще виконати свою роботу.

Підтримка

Ми працюємо за принципом взаємодопомоги та згуртованості. Ми завжди відкриті до спілкування та обговорення будь-яких питань. До того ж у нас в команді працює людина, яка аналізує рівень задоволеності та залученості співробітників, до якої можна звернутися з будь-якою пропозицією, питанням або навіть поскаржитися, якщо щось йде не так.

Work-fun balance

Зважаючи на високий рівень завантаженості та роботу зі складними проєктами, ми намагаємося підтримувати work-fun balance кожного співробітника. Організовуємо ігри в «Мафію», турніри з Counter-Strike тощо для відволікання від роботи та неформального спілкування серед співробітників. Також у нас функціонують корпоративні заняття з баскетболу, футболу та йоги, що підтримують в тонусі здоров'я наших юристів. Однак найулюбленіший тип корпоративного відпочинку — щорічні поїздки до Австрії на лижі та катання на сноуборді. Все це дозволяє не просто підвищити рівень згуртованості команди, але й запобігти вигоранню співробітників.

EQUITY team — це сильна команда, яку окриляє справедливість та закоханість у право. Як партнери ми докладаємо максимум зусиль, щоб робота приносила не тільки матеріальне, але й моральне задоволення!

 

Артем Крикун-Труш

Артем Крикун-Труш, юрист, DLA Piper Україна

— Як вивести себе з «вигорілого» стану?

— Для мене основа — це планування та самоорганізація. Заздалегідь записані завдання та розподілений час звільняють оперативну пам'ять та полегшують відчуття тривоги, так званого «сніжного кому» невиконаних справ, що накопичуються. Плануючи день, легше звільнити час для найважливішого — часу з родиною. Адже дружина, діти — це найближчі люди та найкращі друзі, які здатні витягти тебе з будь-якого стану.

Другий «стовп» — це здоровий сон. Іноді легше сконцентровано продовжити працювати вночі, але такі героїчні «стрибки» доречні лише тоді, коли на наступний день є можливість виспатися. В іншому випадку повноцінно виконувати свої робочі та домашні обов'язки вкрай важко. Раджу лягати й прокидатися якомога раніше. Ранок — це найкращий час для планування робочого графіка на день, а також для своїх занять (наприклад, зарядка, пробіжка, медитація або просто цікава книжка). Варто додати у свій розклад 20‑хвилинний сон в обід. Це неабияк перезавантажує мозок та заряджає. Спочатку це дається важко, але через декілька спроб ти звикаєш. В багатьох міжнародних компаніях (у тому числі в нашій) так званий power nap не просто дозволяється, а навіть схвалюється.

Від вигорання добре рятує спорт (у моєму випадку — біг). Це свого роду динамічна медитація. Спробуйте, але без замірів швидкості, дистанції та навіть без музики, просто розчиніться в потоці. Натомість алкоголь у стані вигорання — це лише тимчасове знеболювальне, яке створює ілюзію приливу енергії та гарного настрою, але на наступний день емоційний стан лише погіршується.

В такому стані дуже важливим є спілкування наживо (а не онлайн) та у великій кількості. Незважаючи на те, що професія юриста — це тип «людина-людина», ми дуже мало спілкуємося, тоді як безліч проблем можна вирішити шляхом відвертої розмови. Також дуже корисно спілкуватися з новими людьми поза своїм професійним колом, адже це нові емоції та розширення світогляду, що є дуже корисним в умовах вигорання.

Наостанок, будьте уважними до свого оточення. Якщо ваш цілком адекватний колега чи підлеглий робить дивні помилки, став неуважним та дратівливим, більше часу витрачає на виконання типових завдань, не поспішайте його сварити або застосовувати санкції. Можливо, причина в тому, що людина вигоріла і перед вами лише її попіл. Ви можете або вимести його, або відродити фенікса.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати